Публікації експертів

Актуальні проблеми та напрями посилення ППО-ПРО України

Україна має унікальний бойовий, організаційний, військово-технічний та іншій досвід з формування та ведення протиповітряної і протиракетної оборони (ППО/ПРО) у повномасштабній війні росії проти нашої держави. Ця оборона виконує вкрай важливі та складні завдання щодо захисту її населення, адміністративних і культурних центрів, об’єктів критичної інфраструктури держави та угрупувань сил оборони від ударів російської пілотованої авіації, оперативно-тактичних і тактичних балістичних ракет (БР), гіперзвукових аеробалістичних ракет (ГАБР), крилатих ракет (КР) повітряного, наземного та морського базування, протикорабельних ракет (ПКР), керованих авіаційних ракет (КАР), безпілотних літальних апаратів (дронів) та інших засобів повітряного нападу (ЗПН).

Противник, втративши понад 650 літаків та вертольотів, майже не використовує пілотовану бойову авіацію над контрольованою Україною територією і навіть над власними прикордонними територіями у Брянській та Білгородській областях. Утім він зберігає панування в повітрі, дедалі масовано застосовує проти України БР, ГАБР, КР, ПКР, КАР та дрони. При цьому спостерігається стійка тенденція до зростання в повітряних ударах частки БР (включаючи нові російські ракети Циркон і північнокорейські KN-23/KN-24), ГАБР Кинджал, КАР Х-69 і Х-59 та іранських дронів-камікадзе типу Shahed.

Вперше гіперзвукову БР Циркон було застосовано 7 лютого 2024 р. під час комбінованого повітряного удару по Києву. Станом на лютий уздовж кордону з Україною розгорнуто 48 пускових установок БР Іскандер. Починаючи з 30 грудня 2023 р. північнокорейські БР KN-23/KN-24 використовувалися проти нашої країни понад 24 разів. Реальною є загроза застосування іранських БР, оскільки в іноземних ЗМІ оприлюднено інформацію щодо постачання тегераном з січня ц.р. москві близько 400 таких ракет типу Zolfaghar з дальністю польоту 300 – 700 км. Крім того, з липня 2023 р. по майже середину січня 2024 р. ворог запустив по об’єктах в Україні понад 3200 дронівкамікадзе типу Shahed, а за перші одинадцять днів лютого 2024 р. – 171 одиницю таких дронів [1 – 4].

У нинішній повномасштабній війні класична протиповітряна оборона наразі здійснюється для захисту від ударів пілотованої бойової авіації противника лише угрупувань наших сил оборони, що ведуть бойові дії безпосередньо на лінії фронту у Луганській, Донецькій, Запорізській та Херсонській областях. Тоді як протиракетна оборона відбувається для захисту від ударів БР, ГАБР, КР, ПКР і КАР населення, адміністративних і культурних центрів та об’єктів критичної інфраструктури держави, які перебувають в дуже умовному тилу, а реально – поза зоною ведення наземних бойових дій. 

При цьому ми невипадково виокремлюємо із ППО/ПРО протидронову оборону (ПДО). Адже слід очікувати, що на збудованому у квітня 2023 р. за допомогою Ірану заводі у російському м. Єлабуга буде вироблено в перші 2,5 р. його роботи 6000 дронівкамікадзе типу Shahed-136 з використанням іранських комплектуючих [5]. Тому у найближчі роки ці найбільш дешеві ЗПН стануть також найчисельнішою часткою в повітряних ударах противника по адміністративних та культурних центрах нашої держави, її об’єктах критичної інфраструктури, засобах ППО/ПРО тощо. А це вимагатиме відповідного посилення саме ПДО України.

Отже посилення протиповітряної і, особливо, протиракетної та протидронової оборони України є незмінним пріоритетом її воєнної політики [6].

З 23 лютого 2022 р. посилення ППО/ПРО/ПДО України відбувається завдяки збільшенню уїї наземній складовій кількості, насамперед, сучасних зенітних вогневих/кінетичних засобів, які надаються західними партнерами. Передусім маються на увазі зенітні ракетні комплекси (ЗРК) – американські Patriot, французько-італійські SAMP/T, німецькі IRIS-T та норвезько-американські NASAMS, а також зенітні протидронові засоби (ЗПЗ) – німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard, зенітні артилерійські системи Skynex і Skyranger, а  також американські зенітні ракетні установки Vampire.

Уявляється, що цей напрям з подальшого нарощування спроможностей ППО/ПРО/ПДО України повинен залишатися одним із головних, враховуючи гостру необхідність заміни згаданими сучасними іноземними ЗРК та ЗПЗ наявних в Збройних Силах (ЗС) України застарілих ЗРК С-300, С-200, С-125, Бук, Куб, Оса і ЗПЗ – зенітних гарматно-ракетних комплексів Тунгуска, зенітних самохідних установок Шилка та інших, які майже вичерпали свій ресурс і, головне, запаси відповідних зенітних керованих ракет.  

З огляду на раніше згадану тенденцію збільшення у повітряних ударах противника частки БР, ГАБР та дронівкамікадзе, актуальними є проблеми щодо першочергового надання партнерами ЗРК і ЗПЗ, здатних ефективно уражати саме такі ЗПН.   

Вирішувати ці проблеми доцільно, на нашу думку, у різних міжнародних форматах: двосторонньому – на регулярних перемовинах Міністра оборони України з міністрами оборони США, Франції, Італії, Німеччини, Норвегії та інших західних партнерів; багатосторонньому – на засіданнях Ради Україна-НАТО у форматах міністрів оборони та головнокомандувачів збройних сил, Військового комітету НАТО, Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн») та Коаліції зі зміцнення ППО/ПРО України (CCIAMD).

Нагадаємо, що інавгураційна конференція Коаліції CCIAMD пройшла 12 – 13 грудня 2023 р. у Берліні за участю представників 22 держав-партнерів, НАТО та ЄС. Метою її діяльності є координація посилення та розвитку сумісної з НАТО архітектури інтегрованої ППО/ПРО України. Коаліцію очолюють Німеччина та Франція. Для розроблення конкретних кроків у цій справі в її рамках сформовано три тематичні робочі групи – «Командна структура», «Системи» та «Тренування/навчання», які очолюють Франція, США і Німеччина, відповідно.

Ця Коаліція офіційно почала свою діяльність з 14 лютого 2024 р., коли за підсумками 19-го засідання Контактної групи з оборони України (у форматі «Рамштайн») представники міністерств оборони 15 країн – Німеччини, Франції, США, Болгарії, Чехії, Данії, Греції, Литви, Нідерландів, Норвегії, Словенії, Іспанії, Великої Британії, Бельгії та України підписали Угоду стосовно приєднання до такої Коаліції.

У контексті необхідності посилення спроможностей ПДО України варто звернути увагу на американський зенітний протидроновий комплекс FS-LIDS з дозвуковим, відносно дешевим та ефективним перехоплювачем Coyote 2С, здатним знищувати дрони на дальності до 15 км. Він виготовляється американською компанією RTX (у минулому – Raytheon Technologies) і вже терміново закуповується армією США. До його складу входять також система управління FAAD C2, багатофункціональні РЛС KuMRFS, оптико-електронні станції для виявлення повітряних цілей та пускові установки для перехоплювачів [7].

Зважаючи на зазначене, є сенс ініціювати на перемовинах міністрів оборони України і США, при спілкуванні з керівниками компанії RTX тау робочій групі «Системи» Коаліції CCIAMD обговорення питання про надання Україні американських зенітних протидронових комплексів FS-LIDS.

Наступна значуща проблема полягає в унеможливленні здійснення централізованого автоматизованого управління вогнем вперше сформованих лише в Україні угрупувань ППО/ПРО/ПДО, що включають, передусім, різнотипові ЗРК Patriot, SAMP/T, IRIS-T, NASAMS та ЗПЗ Gepard, Skynex і Skyranger через брак єдиної системи бойового управління (ЄСБУ) такими новими змішаними угрупуваннями. Попри те, що у складі цих ЗРК та ЗПЗ є власні сучасні спеціалізовані засоби автоматизованого управління їх вогнем, вказаний недолік зменшує ефективність ППО/ПРО/ПДО при відбитті, насамперед, ударів БР, ГАБР, КР, ПКР, КАР та дронівкамікадзе.

Адже, при цьому вимушено реалізується децентралізоване неавтоматизоване управління вогнем угрупувань згаданих ЗРК та ЗПЗ, що зменшує ефективність боротьби із ЗПН. Зокрема, неповною мірою використовуються можливості систем вогню таких угрупувань, відбувається випадкове зосередження вогню декількох ЗРК або ЗПЗ по одних повітряних цілях та пропуск без обстрілу інших, має місце надмірне використання зенітних керованих ракет тощо.

Такої ЄСБУ ППО/ПРО поки що немає і в збройних силах провідних європейських держав. Важливо також мати на увазі і те, що в ініційованому Німеччиною у 2022 р. проєкті «Європейський небесний щит» (ESSI) передбачене створення європейської наземної системи ППО/ПРО шляхом спільної закупівлі європейськими країнами, передусім, ЗРК та іншого обладнання. Про закупівлю ЄСБУ ППО/ПРО у ньому наразі не йдеться.

І лише в США у квітні 2023 р. було прийнято на озброєння інтегровану систему бойового управління ППО/ПРО IBCS (Integrated Air and Missile Defense Battle Command System), яку з 2009 р. розробляла американська компанія Northrop Grumman. Вона має відкриту, модульну та масштабовану архітектуру, що забезпечуватиме ефективну інтеграцію наявних та майбутніх наземних і повітряних засобів розвідки повітряного противника, різнотипових наземних зенітних вогневих засобів та літаків-винищувачів, їх оперативну сумісність, а також здійснення бойового управління організованою на їх основі ППО/ПРО/ПДО. 

Сусідня Польща визначила систему IBCS головним елементом своєї нової інтегрованої системи ППО/ПРО та наприкінці 2023 р. першою з інозамовників вже отримала низку комплектів цієї системи [8].

На нашу думку, система IBCS необхідна Україні, насамперед, для забезпечення централізованого автоматизованого управління вогнем угрупувань ЗРК Patriot, SAMP/T, IRIS-T та NASAMS і діями майбутніх винищувачів F-16. За її допомогою у подальшому можна буде сформувати інтегровану ППО/ПРО/ПДО України, сумісну з ППО НАТО та об’єднати системи бойового управління ППО/ПРО України і Польщі.

З урахуванням цього, варто ініціювати обговорення на перемовинах міністрів оборони України і США, при спілкуванні з керівниками компанії Northrop Grumman тау робочих групах «Системи» і «Командна структура» Коаліції CCIAMD питання щодо постачання до України американської інтегрованої системи бойового управління ППО/ПРО IBCS.

Нагальною проблемою також є те, що донині Україна не отримала американські винищувачі F-16. Відтак, не сформовано сучасну повітряну складову її ППО/ПРО/ПДО, яка, за стандартами НАТО, має грати провідну роль у знищенні в повітрі ЗПН противника.

У Повітряних Силах (ПС) ЗС України перебувають морально й фізично застарілі винищувачі МіГ-29 та Су-27. Тоді як літаки F-16, зокрема, можуть ефективно виявляти та знищувати бортовою зброєю в повітрі російські дозвукові КР, ПКР і дроникамікадзе типу Shahed до їх входження у зони пуску та ураження наших ЗРК і ЗПЗ, збільшуючи завдяки цьому ефективність ППО/ПРО/ПДО та зменшуючи витрачання останніми для їх обстрілу більш коштовних та дефіцитних зенітних керованих ракет.

За наведеною у ЗМІ інформацією, радар модернізованого F-16 може виявляти та супроводжувати у ніжній полусфері на фоні земної/морської поверхні до 10 малорозмірних низьколітаючих повітряних цілей – КР, ПКР і дронівкамікадзе типу Shahed, що рухаються зі швидкістю від 100 до 900 км/год., та одночасно обстрілювати 4 з них ракетами «повітря-повітря» або послідовно уражати їх вогнем бортової авіаційної гармати.

З огляду на наведене, нашій державі доцільно порушити на засіданні Коаліції з розвитку ПС ЗС України питання щодо пришвидшення створення сучасної повітряної складової ППО/ПРО/ПДО України шляхом отримання для нею у першій половині 2024 р. винищувачі F-16. Відомо, що Міністр оборони США Л.Остін у жовтні 2023 р. оголосив про створення такої Коаліції, яку очолили США разом із Данією та Нідерландами. Вона, насамперед, координуватиме свої дії з Україною та іншими партнерами у справі розвитку її парку винищувачів F-16, які будуть у її ППО/ПРО/ПДО основним мобільним повітряним засобом знищення на великій дальності КР, ПКР та різних дронів противника.

Але такі дії цих літаків теж повинні управлятися за допомогою наразі відсутньої в Україні ЄСБУ ППО/ПРО/ПДО, яка, крім того, має забезпечувати взаємодію винищувачів F-16, ЗРК та ЗПЗ при відбитті ударів ЗПН і безпеку дій цих літаківу зонах ураження наших ЗРК та ЗПЗ. Отримання Україною американської системи IBCS дозволить ефективно виконувати згадані завдання.

Гострою проблемою є і те, що в Україні управління ППО/ПРО/ПДО здійснюється лише з наземних командних пунктів на підставі інформації про ситуацію у повітряному просторі, отриману від наземних активних та пасивних радіолокаційних засобів. Адже у ПС ЗС України немає літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВУ), літаків-розвідників і морських патрульних літаків, які є важливою складовою сучасної ЄСБУ ППО/ПРО. 

Найбільш розповсюдженим з них є палубний турбогвинтовий літак ДРЛВУ E-2 Hawkeye американської компанії Grumman.Понад 150 таких літаків використовуються у збройних силах США, Франції, Ізраїлю, Японії, Єгипту, Тайваню та інших країн. Він здійснює виявлення, ідентифікацію та супроводження у секторі 360 градусів пілотованих цілей на відстані понад 500 км, КР і ПКР – на відстані до 200 км, наведення на них літаків-винищувачів та стеження за надводними цілями.

Аналогічним є турбореактивний літак ДРЛВУ Saab 340 AEW&C шведської компанії Saab, що перебуває на озброєнні лише збройних сил Швеції. Він може виявляти пілотовані повітряні цілі, КР, ПКР та кораблі противника на відстані 200-400 км у зонах сканування в кутах 120 градусів з обох боків планеру цього літаку. Польщею укладено наприкінці липня 2023 р. контракт з компанією Saab вартістю 600 млн шведських крон про термінову закупівлю двох уживаних таких літаків.

Вважаємо, що Україна має діяти подібним чином. Для цього доцільно порушити на засіданні Коаліції з розвитку ПС ЗС України питання стосовно отримання нашою державою у 2025-2026 рр. 2-3 літаків ДРЛВУ – американських Grumman E-2 Hawkeye абошведських Saab 340 AEW&C.

Кожен з них буде спроможний своєчасно виявляти дії противника у повітрі та на морі (у Чорному і Азовському морях), ефективно управляти за допомогою системи IBCS застосуванням угрупувань ЗРК, ЗПЗ та винищувачів F-16 при відбитті ударів ЗПН противника.

Реалізація запропонованих напрямів подальшого посилення ППО/ПРО/ПДО України сприятиме підвищенню ефективності всеохоплюючої оборони нашої держави у складних умовах російської повномасштабної збройної агресії.

Перелік використаних джерел

1. URL : https://defence-ua.com/minds_and_ideas/rf_vse_chastishe_zastosovuje_ rjad_novih_raketnih_sistem_proti_ukrajini-14412.html.

2. URL : https://defence-ua.com/news/skilki_rf_virobljaje_ta_otrimaje_shahed_ iv_nomeri_pishli_na_ponad_1600_ta_2600_odinits-14417.html

3. URL : https://mil.in.ua/uk/articles/dytacha-pratsa-zoloto-ta-iranski-zapchastyny-yak-vlashtovanyj-rosijskyj-zavod-shahediv/

4. URL : https://www.reuters.com/world/iran-sends-russia-hundreds-ballistic-missiles-sources-say-2024-02-21/.

5. URL : https://mil.in.ua/uk/articles/dytacha-pratsa-zoloto-ta-iranski-zapchastyny-yak-vlashtovanyj-rosijskyj-zavod-shahediv/.

6. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3795327-zelenskij-anonsuvav-posilenna-protipovitranoi-oboroni-ukraini.html.

7. URL : https://defence-ua.com/news/armija_ssha_hoche_odrazu_600_ perehopljuvachiv_droniv_coyote_2c_po_125_tis_za_odinitsju-14432.html.

8. URL : https://opk.com.ua/нова-інтегрована-система-протиповіт/.

Вадим Тютюнник, позаштатний радник ЦДАКР, к. в. н., доцент, співробітник НІСД, 

Валерій Зубарєв, позаштатний радник ЦДАКР, д. т. н., професор, співробітник ЦНДІ ОВТ ЗС України.