В перші декілька місяців, коли почалася війна, Польща активно взялася допомагати Україні. З огляду на те, що відбувалося, наразі поляки самі бояться війни. Особливо на тлі мобілізації 300 тисяч людей в Польщі, яку проводять для убезпечення країни від евентуальних провокацій або вторгнення в Сувальський коридор. Наразі Польща має проблеми й на польсько-білоруському кордоні, де росіяни сконцентрували великі сили. До речі, ситуація на кордоні з Білоруссю є складною ще з 2021 року. Режим Лукашенка постійно привозив туди нелегальних іммігрантів, які є елементом гібридної війни. Таку ж проблему має і Литва. Тому, я думаю, половина польського суспільства занепокоєна подальшим розвитком подій, зокрема й російсько-українською війни.
Окрім того, люди в Польщі поділилися на два табори. Одні мають проєвропейський настрої, зокрема це люди, які постійно допомагають Україні, а інші – це люди, що мають антиєвропейські настрої. Саме ця група людей дуже схожа на росіян та угорців. Останні 8-10 років колишня влада поширювала проросійські наративи і пропаганду. За рахунок цього суспільство і поділилося. Це схоже на внутрішню війну між суспільством. Доходило навіть до бійок та актів вандалізму. Також присутнє й релігійне питання, а саме має місце ненависть певного прошарку суспільства до мусульман. Люди вірять в ці наративи, які, зокрема отримують й через телебачення. Що цікаво, інформаційна кампанія проводилася в Польщі й перед війною. Тоді створювався образ «українця-бандерівця», але нічого не транслювалося щодо винищення українців. То ж, певна частина цих людей була налаштована з самого початку проти України, а нелюбов ще більше посилила пропаганда в соціальних мережах. Окрім того, просовувалася в польське суспільство й російська пропаганда. Усе це обумовило агресивний настрій прибічників антизахідної політики до українців. Такі люди поводять себе як «п’ята колона». Але за останні три місяці, з приходом нової влади, з’явилися позитивні зрушення, адже раніше спостерігався шквал хейту до громадян, які були налаштовані прозахідно, а також до українців.
Питання війни між Польщею та РФ підіймається в медіа вже 3-4 місяці. Нова влада більше приділяє цьому уваги. Раніше країною керували некомпетентні люди, які не переймалися цим. Була історія з російською ракетою, яка впала поблизу польського міста Бигдощ. Її ніхто не шукав, і в підсумку ракету виявила випадкова людина. Окрім цього, минулого року білоруські гелікоптери прилетіли до Польщі. Їх також спершу побачили цивільні люди, а не військові. То про яке ставлення тодішньої влади може йтися…
Наразі триває мобілізація, це питання активно висвітлюється в медіа і воно цікавить людей. Якщо ще рік тому вважалося неправдою те, що Путін може піти на НАТО, то зараз це питання вбачають цілком реальним і люди готуються до імовірної війни. До різноманітних заходів вдається не тільки Польща, а інші країни такі, як Німеччина, Фінляндія, Швеція.
За різними джерелами, кількість людей, яких мають мобілізувати сягатиме від 250 до 300 тисяч. Це називається військова кваліфікація. Вона відбувалася щороку і до цієї процедури було нормальне ставлення. Вона була обов’язковою для молодих чоловік, людей які закінчують медичні університети і для пожежників. Наразі процедуру трохи змінено. Під нею будуть підпадати також жінки-психологи, IT-фахівці, водії до 60 років. Окрім цього, в 2022 році в Польщі було прийнято закон, що зобов’язує і чоловіків, і жінок до 60 років до захисту держави. Тобто, у разі війни вони не зможуть виїхати закордон.
Що стосується самої процедури, то звичайно спершу буде проведено збір облікових даних, а також інформації щодо здоров’я та придатності до військової служби людей, які потраплять під мобілізацію і будуть потенційно готові взяти участь у бойових діях. Також буде проведено військові навчання на полігонах та військових об’єктах. Що стосується настроїв суспільства, то з цього приводу є різні думки. Є люди, які завжди охоче хотіли приєднатися до лав війська або тероборони. Але є й група молодих людей, що ставить до цього негативно. Вони не мають бажання воювати і вважають це непотрібним.
Більшість людей підтримує таку ініціативу владу і розуміє, що якщо не буде зброї можна буде втратити все. Люди на прикладі України бачать, що якщо в них не буде можливості захиститися, то вони втратять дім. Проблема в цьому питанні може виникати тільки між діючою владою і опозицією. Вони намагаються дискредитувати рішення влади, створюють фейкові новини. Але саме суспільство звичайно розуміє, що ситуація нестабільна, а також розуміє важливість питання щодо розвитку збройних сил, тим паче до таких рішень вдається зараз вся Європа. Більшість поляків пам’ятає 1939 рік. В ті часи збройні сили мали б бути готові, але війна почалася на рік раніше ніж очікувалося. Тоді Польща зазнала найбільших втрат серед країн. У людей зараз є усвідомлення того, що великий «брат» зі Сходу може у будь-який момент прийти і Польща все втратить.
Присутність проросійських настроїв відчувається в Польщі вже досить давно, близько 15 років. Для цього використовуються різноманітні проросійські політики, які навіть у стінах парламенту просувають наратив, що РФ не є ворогом Польщі. Одним з таких є Януш Корвін-Мікке. З початком повномасштабної війни він на своїх сторінках в соціальних мереж писав, що саме Україна почала війну, що Україна стоїть за вбивствами людей, поширював фейки й діпфейки. Більш того, він дуже добре володіє російською і навіть виступав на російському телебаченні. Ця людина досить контраверсійна і підтримує навіть такі речі, як педофілію. Інший політик – це Ґжеґож Браун. Він також підтримує РФ і налаштовує суспільство на те, що з Росією необхідно налагоджувати близькі, партнерські стосунки. Приблизно, я думаю, десь 15% людей піддаються таким наративам. Переважно це чоловіки віком від 18 до 35 років. Саме це їх цільова аудиторія. Так стається, що часто це група людей, що неодружені, не мають освіти, гідної зарплатні. До речі, вони ненавидять не тільки українців, але й налаштовані негативно до всього. Є також і жінки, які це підтримують. Вони, на жаль, дуже активні в соціальних мережах. Раніше такі настрої ніяк не каралися зі сторони влади, але наразі є надія, що в цьому питані будуть зміни. Тому зараз очікується зміна курсу до європейський стандартів, адже останнім часом Польща не була орієнтована на Європу.
З усіх держав ЄС польське суспільство найбільш вразливе до дезінформації і фейкових новин. Про це свідчать дослідження Євростату. Що стосується інституцій, які забезпечують протидію дезінформації, то їх майже не існує. На телебаченні тут є мовники дуже схоже на російський «Росія 24» і білоруське «Белта», що поширюють пропаганду. В Польщі їх використовують для поширення власної пропаганди. Особливу увагу на функціонування цих ресурсів і протидію їм в Польщі ніхто не звертає. Наприклад, у 2016-2023 роках телеканал TVP1 був таким собі рупором пропаганди політичної партії «Прав і справедливість» Звичайно є декілька інституцій, які забезпечують боротьбу з дезінформацією, але вони спрямовані на думаючих людей з вищою освітою. В Польщі більшості людей знаходяться у власній інформаційній бульбашці. Наприклад, за даними того ж Євростату 70% поляків майже не читають. Вони просто дивляться телевізор. Такі споживачі інформації є корисними для політиків, які через телебачення можуть утворити громадську думку на всій лад і знайти собі додатковий електорат.
Скоріше за все діяльність російських спецслужб на території Польщі присутня. Минулого року, наприклад, в Жешуві було затримано 12 людей. Із них був один громадянин України, 1 громадянин Білорусі і 10 росіян. Вони підготували саботаж, щоб розбомбити вокзал і територію біля аеропорту напередодні великої поставки зброї в Україну. В підсумку цих людей було затримано. Тобто, такі російські сили є в Польщі, і напевно схожі випадки ще будуть траплятися. Що стосується російських інформаційно-психологічних операцій, то РФ забезпечує їх через соціальні мережі. Люди, які усвідомлюють, що польське телебачення може трактувати інформацію відповідно до побажань влади, шукають альтернативу в соціальних мережах і вже там стають жертвами російської пропаганди. Раніше прослідковувалися антиковідні наративи, зараз вони змінилися на антиукраїнські, наприклад наратив про імовірну українізацію Польщі. Такі новини шириться польською мовою, а цим займаються люди, що живуть в країні і отримують кошти від Росії. Ці наративи просуваються здебільшого через Facebook. Viber і Telegram, наприклад, в Польщі не настільки використовуються, як в Україні.
Наразі в ЄС на законодавчому рівні хочуть заборонити вживання пестицидів, що є дуже шкідливими. В свою чергу, поляки дуже часто вдавалися до їх вжитку незаконним шляхом і цього ніхто не контролював. Здебільшого протести обумовлені цим. Крім того, подейкують, що це може бути пов’язано й з російською операцією щодо блокування кордонів. Схожі протести почалися й в Словаччині. Там, в свою чергу, дуже проросійський, скандальний прем’єр-міністр, за часів правління якого навіть було вбито подружжя журналістів, що займалося розслідуванням корупційних схем.
Повертаючись до протестів, варто сказати, що польські фермери – це дуже специфічна група людей. Вони завжди вимагають, але нічого не хочуть давати. В суспільстві дуже багато людей до них ставляться негативно, бо їм завжди мало. Фермери свого часу отримували найбільші доплати від ЄС, їм купували техніку, вони не платять такі ж пенсійні податки, як інші люди, а при першій же можливості виходять протестувати. Тобто, в польському суспільстві розуміють, що Україна – це лише одна з невеликих причин протестів фермерів. Схожа ситуація є й з польськими шахтарями. Ця група людей завжди на щось нарікає. Суспільство вже звикло до того, що фермери і шахтарі завжди вимагають все більше і більше. До прикладу, коли декілька місяців тому стали вантажівки на кордоні, польські і українські волонтери їздили допомагати українським водіям, бо вони проти польських фермерів.
Дельфіна Ертановська,
фахівчиня з комунікацій Університету інформаційних технологій та менеджменту у Жешуві
