Контрпропагандистський фронт може мати два напрямки. Перший – глобальний, спрямований на нейтралізацію маніпулятивних впливів путінської пропаганди на світові процеси. Другий – локальний, спрямований на припинення її роботи всередині Росії. Кожен з цих рівнів має в свою чергу бути поділеним на оперативний, кібернетичний та смисловий рівні.
Суб’єкти контрпропагандистського фронту
Щодо суб’єктів контрпропагандистського фронту слушною видається думка фахівців компанії «Майкрософт», яка була викладена у звіті «Defending Ukraine: Early Lessons from the Cyber War», опублікованому у червні цього року. В ньому зазначено наступне: «Майкрософт закликає розробити скоординовану та всеохоплюючу стратегію боротьби з російськими операціями пливу з метою посилити колективну оборону. Це завдання вимагає об’єднання зусиль приватного сектору, урядового сектору, неурядових організацій та громадянського суспільства». До сказаного варто додати, що залученими мають бути також міжнародні урядові та неурядові організації, які висловлять бажання до нього долучитись. Буде логічною також участь в контрпропагандистському фронті російської опозиції.
Кібернетичний напрямок
Контрпропагандистський фронт повинен включати кібернетичний напрямок. Глобальні масштаби впливу та організація системи пропаганди на кібернетичному рівні детально описані у згаданому вище звіті Майкрософт. У компанії переконані, що припинення її шкідливої діяльності можливе лише в тому випадку, якщо світ об’єднає свої зусилля. До сказаного фахівцями Майкрософт можна лише додати, що з огляду на продовження активності пропаганди на кібернетичному рівні, ті зусилля, які докладаються для припинення її діяльності зараз, є недостатніми. Координація зусиль тих, хто займається протидією путінській пропаганді в мережі Інтернет, має стати одним з напрямків контрпропагандистського фронту. Стратегії такої координації та боротьби повинні бути знайдені, продумані на підготовчому етапі та стати предметом обговорення на «Інформаційному Рамштайні».
Науковий напрям контрпропагандистського фронту
Коли людина хворіє на важку хворобу, то вона звертається до лікарів – фахівців, які мають відповідну освіту та досвід, бажано великий. Звернення до екстрасенсів чи лікування раку настоянкою зі звіробою або анальгіном має відповідний результат. Створена путінським режимом система пропаганди – це онкологія, яка вразила як російське суспільство, так і світ загалом. Лікування цієї хвороби вимагає, щоб нею зайнялись фахівці з відповідними знаннями та досвідом.
Дослідження свідчать, що пропагандистська система була побудована із залученням науковців і функціонує, використовуючи останні досягнення науково-технічної сфери. Відповідно, припинити її існування без залучення науки видається неможливим. Світ ще не стикався з такою проблемою, тому саме наука має знайти способи, як вона має бути вирішеною.
З іншого боку, для того щоб переконати уряди, громадськість та бізнес країн-членів як антипутінської коаліції, так і світу загалом в тому, що такий фронт має бути створеним, українська сторона має представити потужну доказову базу, яка зможе довести, що побудована путінським режимом система пропаганди не має права на існування. Для цього потрібно провести велику дослідницьку та пошукову роботу та розказати про історію її створення, інституційну структуру, принципи, методи, засоби роботи та цілі впливу.
Сфера медіа, PR та пропаганди глибоко вивчена сучасної наукою. Не можна не зазначити, що попри існування в Україні великої кількості науково-дослідних інститутів та університетських кафедр відповідного спрямування, жодного з українських фахівців у цій сфері урядом не запрошено навіть для консультацій, що говорить про недооцінку Міністерством культури та інформаційної політики масштабу проблеми.
Наразі немає навіть ознак того, що до контрпропагандистської діяльності РНБО та МКІП залучені науковці. Центр протидії дезінформації та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки замість боротьби з пропагандою дублюють функцію ЗМІ, займаючись, фактично, поширенням пропагандистської дезінформації, розповідаючи про її зміст, розсилаючи картинки з повідомленнями про це громадянам України та зводячи контрпропаганду до простого заперечення брехні.
До контрпропагандистського фронту мають бути залученими українські науково-дослідні установи та кафедри університетів та інститутів, які вивчають PR та медіа. Тож перше, що має зробити МКІП, так це організувати науково-дослідну роботу профільних інституцій. Не можна не зазначити, що в пресі є повідомлення про те, що багатопрофільні групи вчених – фахівців з антропології, етнології, соціальної психології – уже зібрав уряд США з метою зрозуміти, як працює путінська пропагандистська машина.
Побудовану путінським режимом пропагандистську систему вивчають багато світових університетів та урядових і неурядових дослідницьких центрів. Об’єднання зусиль та знань науковців світу могло б сприяти припиненню її роботи. З цією метою необхідно провести міжнародну наукову конференцію, на якій фахівці могли б обговорити особливості функціонування та впливу побудованої путінським режимом системи пропаганди. Має зміст також створити міжнародну консультаційну групу, яка б об’єднала науковців, що досліджують тоталітарні режими.
Тоталітарне мислення прихильників путінського режиму: можливості деконструкції
У сучасній науці існує консенсус щодо того, що на рівні біології немає нічого, щоб визначало спосіб думання людини та її ставлення до оточуючого світу в залежності від етнічної чи національної ідентичності. Все, що знає людина про світ, – соціальний конструкт. Якщо тоталітарне мислення частини громадян РФ було сформованим пропагандистською системою, то мають існувати і методи його деконструкції.
Необхідність такої роботи уже усвідомили, наприклад, у Німеччині та Франції. Нещодавно агентство Bloombеrg повідомило про наміри урядів цих країн запровадити заходи, які б допомогли «вбити клин» між Путіним та тими росіянами, що його підтримують, шляхом створення курсів медіа-грамотності, поширення незалежної інформації всередині Росії через використання YouTube, Facebook, TikTok, Telegram та Vkontakte. Подібну ідею також висловив О. Ткаченко, який сказав про необхідність «посилення інформування російськомовного населення в самій Росії так і по всьому світу».
З огляду це необхідно наголосити, що тоталітарне мислення прихильників Путіна – це складне явище, причинами існування якого є одночасно як радянський тоталітарний спадок, так і діяльність системи путінської пропаганди протягом останніх двадцяти років. Дезінформація, яку поширює пропаганда, – тільки одна з небагатьох причин його існування, тому воно не може бути зміненим шляхом простого інформування чи курсами медіаграмотності.
Звичайно, можна екстраполювати досвід Другої світової війни та сказати, що деконструкція тоталітарного мислення прихильників Путіна може бути здійснена уже після падіння режиму таким же чином, як це було зроблено Західними демократіями по відношенню до тих німців, що підтримували Гітлера. Але тут варто згадати, що для цього потрібно було зруйнувати як Німеччину, так світ загалом. Рівень сучасних інформаційних та комунікативних технологій дає підстави думати, що такого сценарію можна уникнути, і можливості деконструкції тоталітарного мислення прихильників Путіна та його режиму мають бути знайденими.
Суд на комунізмом як один з напрямків контрпропагандистського фронту
Однією з причин відродження в Росії тоталітаризму радянського типу і, відповідно, однією з причин початку війни, стало те, що після падіння СРСР світ не засудив злочини комунізму так, як це було зроблено з нацизмом, а його спадок не був знищеним в країні так же, як спадок нацистів у постнацистській Німеччині. Тому одним з напрямків контрпропагандистського фронту має стати організація та проведення світового судового процесу над комунізмом та радянським тоталітарним режимом.
Було би логічно, щоб такий процес відбувався одночасно з судом, на якому будуть притягнуті до відповідальності винні за розв’язування агресивної війни та злочини в Україні. Особи, залучені до роботи путінської пропагандистської машини, повинні бути серед обвинувачуваних. До організації та проведення такого суду має бути залучена російська опозиція. Це надасть можливість противникам режиму розпочати розробку програм декомунізації Росії після падіння режиму Путіна.
Система пропаганди, створена путінським режимом, – це потужна, дуже добре організована та фінансована армія. Зупинити її можна тільки маючи чітке розуміння того, з чим ми маємо справу. Тому «Інформаційний Рамштайн», звичайно, має зміст проводити, але виключно після завершення великої підготовчої організаційної, пошукової та науково-дослідної роботи, яка має бути зроблена фахівцями.
Стратегія виснаження Росії, яка в якості основної обрана для ведення цієї війни, небезпечна з декількох причин. По-перше, вона не передбачає знищення існуючого в РФ тоталітарного режиму та дозволяє йому продовжувати агресію. По-друге, виснаження Росії означитиме також виснаження України, Європи та світу загалом. З огляду на це, виглядає логічним пошук, таких стратегій, які б дали можливість запобігти розвитку подібного сценарію. Глобальний контрпропагандистський фронт може бути однією з них.
Природа цієї війни відрізняється від природи війн попередніх, якби не хотілось нам уявляти себе учасниками масштабних епосів минулого. Легко назвати прихильників Путіна «фашистами» або «нацистами», а путінський режим «фашистським» чи «нацистським», але це мало що може додати до розуміння нами подій, що відбуваються зараз. Метафори, як відомо вводять в оману, бо фашисти та нацисти існували в минулому. Звичайно, паралелі можливі, але екстраполяція не є методом наукового пізнання і здатна тільки в деякій мірі пояснити сучасність.
Ця війна була розпочата задовго до того, як Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції». Її розв’язала створена режимом пропаганда, коли на початку 2000-х почала використовувати для опису українців метафору «нацисти». В гарячу фазу вона перейшла в той момент, коли Путін та його оточення прийняли рішення про те, що можуть вкрасти Крим, порушивши усі існуючі міжнародні договори та правила. Вона уже триває вісім років, і зовсім не була локальним конфліктом, як прийнято її називати у світовому експертному товаристві. Глобальною її уже давно зробила створена режимом система пропаганди.
Нам усім ще тільки доведеться зрозуміти, яким чином Путіну та оточуючим його чиновникам, які захопили урядування в Росії, вдавалось протягом двадцяти років вводити в оману світ, імітувати впливовість та утримувати владу за допомогою досконалих маніпулятивних PR-технологій. Не існує ніякої гібридної війни. Гібридними бувають тільки овочі. Війна може бути тільки війною, і це варто мати на увазі, плануючи бойові дії проти системи пропаганди, створеної путінським режимом. Її слід розглядати як окрему армію, що веде воєнні дії проти України та світу на території України, на території Росії та у світі загалом.
