13 листопада 2014 року Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) проводиться круглий стіл на тему «Шляхи посилення оборонного потенціалу України задля унеможливлення зовнішньої агресії» (10.30-13.30 в конференц-залі державного інформаційного агентства «Укрінформ», м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16).
Основні виклики і ризики другої половини листопада 2014 року пов’язані із можливістю нового етапу війни Росії проти України. Кремль ретельно готується до війни, спираючись на три складові: найманці з території Росії, підрозділи регулярної російської армії та мешканці Донбасу, які узялися за зброю – останніх не більше 15% від усіх сил, що можуть взяти участь у вторгненні. Відповідно до аналізу ЦДАКР, акт агресії може відбутися ще до початку зими. Однак, найбільш вірогідним для російської агресії може виявитися друга половина зими, зокрема, лютий 2015 року.
Важливо усвідомити – допомоги Заходу у протистоянні Росії не буде. НАТО демонструє певну слабкість та готується боронитися на власних кордонах. Очікувати на воєнно-технічну допомогу не варто, отримання ударних комплексів та взагалі летальної зброї є малоймовірним. Тому ставки на дипломатичні важелі, на можливості домовленостей із Кремлем мають підвищені ризики для забезпечення виживання та майбутнього розвитку Української Держави. Якщо не єдиним, то найважливішим аргументом стримування російської агресії для України стає належна підготовка до війни та усіляка демонстрація цієї готовності. Всередині Росії почалася суттєва зміна настроїв, і за умов готовності України до довготривалої оборони своєї території в російському суспільстві ймовірні вибухові виступи.
З метою доведення до військово-політичного керівництва держави експертних думок ЦДАКР презентує учасникам круглого столу збірку експертних рекомендацій, розроблених для посилення сектору безпеки. Детальніше про окремі аспекти посилення сектору безпеки України інформують автори матеріалів. Позначу лише основні принципи, яких ми пропонуємо дотриматися.
Перше. Оновлений сектор безпеки держави має містити розумний симбіоз несилових методів протидії та мобільну, компактну, ПРОФЕСІЙНУ АРМІЮ (!), а також вишколену за рахунок модернізації мобілізаційної системи територіальну оборону.
Друге. До невоєнних механізмів захисту ми відносимо посилену розвідку низки відомств, розвиток інформаційних засобів протидії, зокрема, органи інформаційної та психологічної війни, кібер-війська, підрозділи роботизованих систем.
Третє. Регулярна професійна армія – серцевина сектору безпеки держави. Адекватні механізми стримування мають формуватися за рахунок створення ракетного щита (Україна є розробником ракет та зберегла школу) і розгалуженої структури спецназу – як у складі ЗСУ (Сили спеціальних операцій), так і у складі інших відомств: Національної гвардії МВС, безпосередньо в складі МВС, СБУ, СВР.
Четверте. Питання мотивації людей у погонах залишиться ключовим. В процесі створення в Україні армії нового типу слід розробити нову соціальну політику для військовослужбовців усього сектору безпеки – за нашими підрахунками, критеріїв може бути до 20. Серед них страхування життя і медичного страхування, розроблені механізми раннього уходу на пенсію, пільгового придбання житла, освіти, тощо.
Отже, президент РФ Путін ретельно готується до застосування військової сили. Питання початку військових дій – лише питання часу. Тому швидка підготовка стратегічного, розгалуженого, структурованого плану оборони стає першочерговим завданням влади України.
