Інформаційна напруга, яка оточувала підготовку та проведення російсько-білоруських навчань «Запад-2017» потроху спадає. Довкола «Запад-2017» було створено масу інформаційних хвиль, землетрусів, скандалів, а подекуди – істерик. І хоча навчання не виправдали очікування найбільш креативних медійних гравців, які пророкували розігрування кримського чи, може, донбаського сценарію окупації Білорусі, «Запад-2017» повністю підтвердив оцінки ЦДАКР: Росії не потрібно окупувати Білорусь, оскільки, у військово-стратегічному плані вона вже повністю інтегрована до військової машини Росії.
Щоб зрозуміти це твердження, треба подивитися в історію. Навчання «Запад» були започатковані у далекому 1977 році саме як стратегічні навчання коаліційних військ (спочатку СРСР та країн Організації Варшавського договору, потім Союзної держави РФ та РБ), в ході яких відпрацьовуються новаторські підходи до проведення стратегічних операцій на західному напрямку.
Зокрема, під час навчань «Захід-1977» було вперше відпрацьовано проведення стратегічної операції єдиним угрупованням військ країн Організації Варшавського договору (ОВД) на європейському театрі воєнних дій (ТВД) зі створенням єдиного головного командування на ТВД. Ця модель в подальшому застосовувалась для всіх наступних навчань «Захід», відпрацьовуючи щодалі глибше поглинання Генеральним штабом ЗС СРСР військ союзників з ОВД.
Також, в ході цих навчань був вперше відпрацьований підхід «червоних» до застосування тактичної ядерної зброї на Європейському ТВД. За задумом навчань «Захід-1977» передбачалося, що частина військ НАТО буде оточена, вони почнуть готувати ядерну зброю до застосування проти військ «соціалістичного табору» для зміни стратегічної ситуації на ТВД. У відповідь війська ОВД відразу приведуть засоби ядерного ураження до вищого ступеня готовності відповідно до плану нанесення першого ядерного удару. Якщо війська НАТО продовжують приготування до застосування ядерної зброї, війська ОВД наносять перший ядерний удар по угрупованню військ НАТО. При цьому, ядерна зброя розглядалась радянськими стратегами як інструмент деескалації конфлікту, в результаті застосування якого західні політики погодяться на переговори з Москвою. Відразу слід сказати, що сучасне розуміння очільниками Кремля поняття «ескалації-деескалації конфлікту», фактично, не відрізняється від підходів Політбюро ЦК КПСС. Вони щиро вважають, що ядерна зброя (особливо, тактична) може припинити конфлікт і примусити противника розпочати мирні переговори.
На навчаннях «Захід-1981» була спроба відійти від принципу першого ядерного удару для «деескалації конфлікту». На цих маневрах радянські генерали потренувалися застосовувати війська країн ОВД в рамках новітньої на той час «доктрини Огаркова», яка робила ставку на автоматизацію управління військами, використання високоточної зброї та досягнення перемоги на Європейському ТВД без застосування ядерної зброї. Однак, цей підхід не виправдав себе і вже на навчаннях «Захід-1983» радянські генерали повернулися до традиційних методів «ядерної деескалації», одночасно перевіривши ефективність застосування армійського корпусу нового типу, а також нової тактики форсування військами Варшавського договору водних перешкод на Європейському ТВД.
Після цього почався процес розпаду СРСР і переформатування пострадянського простору. Здавалося, що відточений механізм організації наступу стратегічного коаліційного угруповання на західному напрямку вже ніколи не стане в нагоді. Однак, неоімперські амбіції Росії вже у 1997 році спричинили створення Союзу Росії та Білорусі і російські генерали негайно дістали старі карти з радянських навчань «Захід».
Навчання «Захід-1999» стали першими стратегічними маневрами на західному напрямку після розпаду СРСР на західному напрямку спільно зі збройними силами Білорусі в рамках єдиного угруповання військ Союзу РФ та РБ. Ці навчання, загалом, були менш амбітними, ніж радянські аналоги з точки зору просування на Захід і мали за мету відпрацювання стратегічної операції з метою недопущення розширення НАТО на Схід на фоні першої хвилі розширення Альянсу (Польща, Чехія, Угорщина). У зв’язку з суттєвим падінням боєздатності російських збройних сил, Кремль задекларував істотну зміну ролі ядерної зброї. Тепер, якщо звичайними засобами не вдавалося досягти стратегічної переваги, Росія була готова ухвалити рішення про застосування тактичної ядерної зброї. Саме на ядерну зброю Кремль покладався, як на засіб деескалації конфлікту з НАТО і вирішення своїх завдань на стратегічну операцію.
На навчаннях «Захід-2009» ЗС Росії та Білорусі відпрацювали подібний сценарій, але вже з урахуванням провальної з військової точки зору агресивної війни РФ проти Грузії. Кремль взявся за створення армії з «новим обличчям», очевидно, щоб більш ефективно проводити агресивні війни на пострадянському просторі. А ЗС Білорусі слухняно виконували роль «союзника» для реалізації путінських задумів. Слід відзначити цікаву деталь сценарію «Захід-2009»: ФРН та Франція відмовилися підтримати активацію Статті 5 Вашингтонського договору щодо колективної оборони НАТО і зайняли «нейтральну» позицію, що дозволило Росії досягти стратегічної мети – руйнування солідарності Альянсу і отримання геополітичної переваги в Європі. Очевидно, що такі «фантазії» російських генералів були навіяні реальними подіями Бухарестського саміту НАТО у 2008 році, де Франція та ФРН виступила проти надання Плану дій щодо членства для України та Грузії. Кремль вірно зрозумів сигнал з Берліну та Парижу і вже через кілька місяців Росія напала на Грузію.
У 2013 році навчання «Захід» стали останньою перевіркою перед агресією проти України. Недаремно, оперативна побудова угруповання ЗС РФ та РБ під час «Захід-2013» була аналогічною побудові військ ЗС РФ в ході здійснення агресії проти України у 2014 році. Окрім іншого, на цих навчаннях, російські генерали перевірили інтеграцію на оперативному рівні збройних сил Білорусі та Західного військового округу ЗС РФ. Російський генштаб перевірив відповідність з’єднань, частин і підрозділів білоруської армії вимогам ЗС РФ для їх застосування в спільних операціях без участі білоруських елементів командування стратегічного рівня. Що цікаво, ГРУ ГШ ЗС РФ відпрацювало організацію і застосування «терористичних» і «незаконних збройних формувань», а російські бригади спецназу відпрацювали тактику дій «сепаратистів» для досягнення цілей операції. Фактично, в ході «Захід-2013» була відпрацьована тактика застосування нерегулярних формувань партизанського типу в рамках стратегічної військової операції, яка вже у 2014 році була застосована на практиці в Україні.
Після початку війни проти України, Росія вирішила відкинути умовності і завершити включення білоруської армії до складу ЗС РФ. Вирішальними у цьому плані були навчання «Щит Союзу-2015», які призначалися для відпрацювання питань остаточного підпорядкування ЗС РБ російським командувачам. Чудово характеризує задум Кремля виступ командувача Західного військового округу ЗС РФ Анатолія Сідорова за результатами навчань. Зокрема, він підкреслив, що однією з особливостей «Щит Союзу-2015» стало перепідпорядкування з’єднань збройних сил іншої держави (очевидно, що ЗС РБ) і управління ними при спільному виконанні навчально-бойових завдань. «Аналіз роботи органів в ході навчання показав доцільність включення регіонального угруповання військ Республіки Білорусь і Російської Федерації до складу угруповання військ на Західному стратегічному напрямку», – заявив А.Сідоров.
Таким чином, російський генерал відкрито заявив, що білоруська армія в ході навчань підпорядковувалась російському командуванню, а все угруповання Союзу РФ та РБ в подальшому буде включено до Західного стратегічного напрямку, напряму підпорядковане ГШ ЗС РФ. При цьому, з системи управління усувалися будь-які «національні фільтри» у вигляді президента РБ, МО РБ чи ГШ ЗС РБ. В принципі, це логічно – в умовах сучасної війни рішення повинні проходити від командувача до підрозділу за кілька секунд. І наявність білоруських політиків чи військових у цій системі є зайвою.
Тому, ЦДАКР, ще задовго до початку навчань «Захід-2017» зробив припущення, що на цих маневрах будуть відпрацьовуватися питання, які озвучувалися під час навчань «Щит Союзу-2105» – тобто, повне підпорядкування білоруських з’єднань та підрозділів Генеральному штабу ЗС РФ з усуненням національних елементів вищого командування. Через це експерти ЦДАКР скептично оцінювали прогнози щодо можливості «окупації Білорусі» за українських сценарієм під час «Захід-2017», оскільки в цьому не було жодної необхідності – навіщо окупувати територію, яка й так вже знаходиться під повним військовим, економічним, інформаційним, енергетичним контролем? А політичний аспект (тобто, власне президента РБ А,Лукашенка) російські генерали усунуть як тільки виникне потреба.
У сухому залишку, про «Захід-2017» можна сказати таке:
– Головною метою навчань «Захід-2017» було відпрацювання операції на Західному стратегічному напрямку угрупованням військ (сил) Союзної держави РФ-РБ за єдиним планом і єдиним командуванням, яке здійснювалося ГШ ЗС РФ з урахуванням створення 1 гвардійської танкової армії ЗС РФ. При цьому, ЗС РБ, підсилені розвідкою, силами спеціальних операцій, ракетними військами, авіацією ЗС РФ складали перший ешелон об’єднаного угруповання, а війська Західного військового округу ЗС РБ – другий ешелон.
– В ході навчань «Захід-2017» була проведена оцінка з’єднань і підрозділів ЗС РБ щодо відповідності стандартам ЗС РФ для забезпечення кращої сумісності і використання в спільних операціях.
– В ході навчань, підрозділи ЗС РБ вперше відпрацювали дії у складі батальйонних тактичних груп за досвідом застосування ЗС РФ на війні проти України та в Сирії. Це підтверджує припущення щодо здійснення кроків на повну інтеграцію (у тому числі, в тактичному плані) підрозділів ЗС РБ до ЗС РФ.
– В ході навчань «Захід-2017» були відпрацьовані питання перекидання військ ЗС РФ територією РБ в райони застосування на напрямку Польщі (Варшава) та Сувалкського коридору, відповідно до сценарію – наступ на трьох основних напрямках – країни Балтії, Варшава, Сувалкський коридор.
– В ході «Захід-2017» російське командування відпрацьовувало практичні вправи з застосування як стратегічних ядерних сил, так і тактичної ядерної зброї.
Окремо слід звернути увагу, що офіційно оголошений сценарій навчань (з впровадженням у інформаційний простір кумедних, на перший погляд, штучних територіальних утворень на кшталт «Вейшнорії») не мав нічого спільного з реальним сценарієм «Захід-2017», в ході якого відпрацьовувалась стратегічна наступальна операція проти країн НАТО. Зокрема, за задумом російського командування, Росія внаслідок наступальних дій повинна домогтися нейтралітету країн Балтії та недопущення розміщення військ НАТО на їх території; «повернути російські історичні території» в Латвії та Естонії; створити транспортний коридор до Калінінградського анклаву. З цією метою, Росія здійснює окупацію Естонії, Литви, Латвії, проходить Сувалкський коридор, здійснює наступ в напрямку Варшави. У разі активних контрнаступальних дій з боку НАТО (в тому числі спроб звільнення країн Балтії через Калінінград), за задумом навчань, було передбачено застосування тактичної ядерної зброї, що повинно «деескалювати» конфлікт і примусити НАТО сісти за стіл переговорів на умовах Москви. Реальні запуски міжконтинентальних балістичних ракет зі стратегічних ракетних підводних човнів та оперативно-тактичних ракет «Іскандер» свідчать про реальність задумів російських генералів.
ЦДАКР констатує, що за результатами «Захід-2017» було практично апробовано використання сформованого регіонального угруповання військ Республіки Білорусь та Російської Федерації в складі угруповання військ на Західному стратегічному напрямку ЗС РФ в рамках стратегічної операції проти військ НАТО.
Зважаючи на це, експерти ЦДАКР роблять висновок, що наступним кроком Кремля на білоруському напрямку стане примушення політичного керівництва Білорусі до демонстрації повної капітуляції – тобто, оголошення офіційної згоди на розміщення на білоруській території російських військових баз. Оскільки, за результатами «Захід-2017» генштаб ЗС РФ може заявити, що в ході навчань були виявлені недостатні стратегічні резерви на території РБ для проведення операції проти військ НАТО з урахуванням посилення військ Альянсу в Польщі та країнах Балтії. Саме те, як швидко і на яких умовах оформить «капітуляцію» білоруське керівництво й буде головною інтригою розвитку відносин двох «союзників» у найближчий час.
А поки що, трохи іронізуючи, можна вважати, що у конфлікті, який моделювався російським та білоруським генштабами, перемогла «Вейшнорія». У всякому разі у інформаційній війні Москви проти Мінська.
Михайло Самусь,
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
