Гучні, резонансні напади Дональда Трампа на розвідувальне співтовариство (РС) США були дуже далекими від традиційної поведінки. Тому, неможливо не задатися питанням, що за цим криється.
Можливо, Трамп прагне таким чином відкинути будь-які звинувачення у його зв’язках з Росією, що наразі виглядає найбільш ймовірним. Але у будь-якому випадку, «наїзди» Трампа на основний елемент уряду, за висновками спостерігачів, наносять серйозну шкоду 17 розвідувальним службам, розвідникам та аналітикам.
Щоби спростувати звинувачення щодо хакерських втручань Росії у виборчу кампанію в США, він звинувачує ЦРУ та споріднені розвідувальні установи у політизації розвідки, повній некомпетентності та, навіть, фабрикуванні інформації. Зазначене призводить в стан жаху республіканців і демократів в Конгресі, представників зовнішньополітичного істеблішменту, а також, власне, співробітників РС.
Менш очевидним, але більш значимим є відкритий саботаж Трампом попереднього інституту президента, продемонстрований ще до початку власного президенства. В результаті незважаючи на те, що Трамп отримав перевагу на виборах, він фактично вирив собі яму, критикуючи інститути створені державою. Жодний американський президент не може добитися успіху в зовнішній політиці та ефективно виконувати функції головнокомандуючого без хороших відносин з розвідувальним співтовариством.
Історично склалося так, що саме ЦРУ є найпершим агентством, яке встановлює контакти з новим керівником виконавчої влади шляхом проведення брифінгів ще до виборів президента, для того, щоби він проводив заходи спокійно та ефективно.
Можливо, Трамп вважає, що новий директор ЦРУ Майкл Помпео і директор Національної розвідки Деніел Коутс зможуть побудувати структуроване розвідувальне співтовариство. Беручи до уваги обожнювання Трампом Путіна, а також натягнуті відносини Трампа з розвідкою, його небажання чути погані новини, можна припустити, що зміни відбудуться. Істерія Трампа перед інавгурацією матиме наслідки. І цьому є п’ять причин:
Розвідники, які не відчувають поваги, не можуть виконувати свою роботу. Звинувачення Трампа підвищують рівень деморалізації в РС. Не може бути більш ефективного способу підриву ЦРУ та інших розвідувальних органів, аніж звинувачення їх в політизації. Як не дивно, репутація РС залежить від того чи може воно подавати неприкрашену правду, чи культура цих установ є вільною від політики. Я був здивований, почувши від кар’єрних розвідників, що вони не знають уподобання людей з якими тісно співпрацюють, вони цим питанням просто не цікавились.
Після перших брифінгів, які ЦРУ провело для Трампа від влітку минулого року, він не дотримувався отриманих рекомендацій, а розвідники були незадоволені, тому що “наші лідери не слідували тому, що вони рекомендували”, хоча мали б на це зважати. Зіткнувшись з відсутністю у Трампа інтересу до розвідки, вищі посадові особи розвідувальних служб зрозуміли, що їм буде важко зберегти робочі місця. Розвідники – працьовиті, принципові, патріотичні люди, і вони, безсумнівно, хочуть, зробити для держави все найкращим чином. Але поведінка лідера виконавчої влади, який вважає, що він «як розумна людина» не повинен слухати під час регулярних брифінгів «теж саме однаковими словами», публічно принижує експертів і призведе до невтішних наслідків. Скільки потрібно брифінгів, щоб запевнити Трампа в тому, що його друг Володимир Путін завдав хакерського удару по комп’ютерній мережі урядових установ США чи масовано накопичує війська на кордонах Естонії та Латвії?
Наслідки такого роду відчуження можуть бути глибокими для національної безпеки США і спадщини Трампа. Досвід Трампа в Нью-Йорку як девелопера і бізнес-знаменитості, безсумнівно, дозволив йому познайомитися з великою кількістю незвичайних осіб. Але якщо він думає, що зможе зрозуміти північнокорейського диктатора Кім Чен Іна без допомоги експертів, що ж, хай Бог йому допоможе.
Трамп знецінює важливий актив. Трамп кидає велику тінь на якість роботи РС, посилаючись на прорахунки 2002 року щодо іракської зброї масового знищення, припускає, що такі ж сумнівні оцінки надані розвідками щодо недавнього втручання Путіна в політику США. Це жахливий наклеп, як мінімум тому, що все треба оцінювати за кінцевим результатом. Трамп виходить з подій 15 річної давнини, коли США вторглися до Іраку. У той час РС мало високий рейтинг, тому що знайшло Бен Ладена і зробило левову частку роботи для знищення Аль-Каїди. Це лише окремі значні результати за якими не видно поточної роботи – терабайтів тактичної інформації та аналізу які РС надає кожний день для підтримки американської зовнішньої та безпекової політики.
Такого роду критичні розмови зменшують повагу суспільства до розвідувального співтовариства. Повага до РС в основному тримається на державних чиновниках, які мають захистити репутацію розвідки, адже її співробітники ніколи не отримують оцінок їх роботи з-поза меж виконавчої влади. Підхід Трампа може спрацювати в його інтересах у короткостроковій перспективі, зокрема щоб захистити легітимність виборів 2016 року. Але в кінцевому рахунку це матиме зворотний ефект. У якийсь момент президентства, Трамп захоче отримати інформацію розвідки. А що буде, коли він намагатиметься, наприклад, виправдати перед народом власне рішення про розгортання військ, або здійснення ракетних ударів на основі інформації розвідки, яку він так грунтовно паплюжить? Трамп, здається, не розуміє, що управління це командний вид спорту, і що його авторитет буде в кінцевому рахунку, залежати від тих, хто працює на адміністрацію.
Кращі таланти розбіжаться. Хто хоче працювати в організації, яка перетворилася на «боксерську грушу» Білого дому? Як стверджував колишній заступник директора ЦРУ Майкл Морелл, публічна критика Трампом розвідувальної спільноти змусить розвідників задатися питанням, чому вони так напружено і не рахуючись з часом працюють на зарплати державних службовців. Управлінці в розвідці користуються великим попитом: слід просто відвідати штаб-квартири декількох великих фінансових інституцій і ви можете це побачити. Вашингтон переповнений консалтинговими фірмами, де працюють колишні високопоставлені співробітники ЦРУ, які роблять все щоб забезпечити аналіз складних ризиків. Однак про їх роботу не часто можна почути. Молодші аналітики та оперативні працівники розвідки, які спостерігають що їх однокласники отримують набагато більші доходи в компаніях «Bridgewater», «Goldman Sachs» і задіяні в цікавих нових проектах, мають достатньо підстав для перегляду свого вибору. Коли уряд щороку потребує кращої розвідки та інформації з усе більшого спектру питань, зменшення кількості фахівців, які приходять на службу в розвідку, та зниження їх якості може бути відчутним дуже швидко.
Співробітники під прикриттям та інформатори не вагатимуться. Морель та інші ветерани розвідки можуть сказати, що позбавлення Трампа від розвідників ще матиме для нього негативні наслідки через витік інформації. РС не допускає витоку, як наприклад, Пентагон чи Конгрес, але коли репутація під загрозою, співтовариство може вдатися до таких дій і вони матимуть руйнівний ефект.
Коли щось піде не так, – кажуть військові, – розгортання сил для боротьби з джихадистами на Близькому Сході постане серйозною проблемою перед адміністрацією Трампа, а преса буде переповнена історіями про те, що доповіді розвідки були проігноровані Білим домом і як президент зневажав їх брифінги. Нинішня адміністрація багато разів страждала від неврахування матеріалів розвідки, включаючи найбільш драматичну історію з вибором варіантів по Сирії – і це незважаючи на те, що Барак Обама мав кращі відносини з РС, аніж будь-який американський лідер, навіть Джордж Буш-старший, який був директором ЦРУ десяток років до обрання президентом. То ж уявіть собі, що потерпіле РС може зробити, щоб по-справжньому нашкодити президенту.
Ніхто не буде прикривати президента. Однією з форм «покарання» Трампа і його команди з боку РС буде пасивність. Неминуче у Трампа буде потреба в проведенні таємних і ефективних закордонних місій, якщо він захоче уникнути розгортання великих військових контингентів і громадської критики. Але тут спрацює залізний закон бюрократії: жодна установа не буде вболівати за лідера, якого вона вважає примхливим, особливо якщо він вважає її роботу помилковою. І якщо Трамп, наприклад, потребуватиме підготовки рішення щодо прихованої дестабілізації іранського режиму – відповіді на це питання РС не буде ніколи. Замість цього планувальники з розвідки проінформують президента про «три різних підходи» та оцінюватимуть ризик невдачі для кожного з них на 60-80%, створюючи таким чином ситуацію коли Овальний кабінет не зможе прийняти рішення.
Обраний президент Трамп показав відмінні знання світових лідерів, схвально цитуючи Беніто Муссоліні, відкрито захоплювався Путіним і хвалив зусилля Саддама Хусейна по боротьбі з тероризмом. Ще одна постать, яка добре вписується в цей модельний ряд – Йосип Сталін, який також проігнорував інформацію зовнішньої розвідки і зневажливо ставився до неї. Зазначене призвело до відомих подій на кордонах СРСР у 1940-1941 роках і не мало позитивних наслідків для Сталіна і його народу. То ж Трампу є над чим поміркувати.
Даніель Бенжамін.
Посол Д. Бенжамін є директором Центру міжнародного взаєморозуміння ім. Дж.Дікі при Дартмутському коледжі, у 2009-2012 рр. – координатор з питань боротьби з тероризмом у Державному департаменті
Матеріал опубліковано у журналі Politico
