Знищення американськими повітряними силами та артилерією російських найманців у провінції Дейр-ез-Зор, це сигнал, що США не дозволять Кремлю переступати певні «червоні лінії» у Сирії. Це елемент боротьби за післявоєнний порядок у країні, не лише, коли йдеться про політичний розподіл впливів, а й також про доступ до великих запасів нафти та газу. Для Володимира Путіна – це удар, який вже негативно позначився на його передвиборній кампанії. В зв’язку з цим, слід очікувати російської реакції, в т.ч. силової. Проте, необов’язково у Сирії, а, наприклад, на Донбасі.
7 лютого у провінції Дейр-ез-Зор американські винищувачі та артилерія нанесли удар по проасадівських підрозділах у момент, коли ті силами близько 500 чоловік, почали атаку на базу, в якій знаходились сили курдсько-арабської коаліції SDF та їхніх американських інструкторів. За даними різних джерел, загинуло від 100 до 200 осіб. Багато з них, якщо не більшість, були громадянами Росії. Заява Міністерства оборони РФ, що в цьому регіоні не було жодного російського солдата є правдою лише відносно. Оскільки, це не були регулярні сили, а найманці, вишколом яких займається ГРУ ГШ ЗС РФ за державні кошти. Не зовсім ясно, чим вони займалися в цьому регіоні. Багато ознак вказує на те, що набирає обертів суперництво за поклади нафти та газу в районі Дейр-ез-Зор.
Більшість з них контролюється курдами, яких підтримують США, але Асад та росіяни також не проти взяти контроль над цими родовищами. Варто звернути увагу, що напередодні знищення найманців, російське Міністерство енергетики підписало з урядом в Дамаску договір щодо «відновлення, модернізації та будови нових енрегетичних об’єктів у Сирії». Міністр Олександр Новак говорив, що це свого роду дорожня карта російської активності в розбудові сирійської енергетики – не лише в царині електроенергії, але також нафти та газу. В цьому контексті легше зрозуміти присутність російських найманців у Східній Сирії. Потрібно нагадати, що початок їхньої діяльності в Сирії був пов’язаний саме з охороною нафтових та газових об’єктів (Слов’янський Корпус у 2013 році).
Безпощадність щодо атакуючих, які насмілилися вдарити по американському союзникові SDF – це також важливий сигнал для Туреччини. Після початку атаки на курдський анклав Афрін, Анкара майже напряму погрожувала американцям, що піде на Манбідж, незважаючи на те, чи там є якісь американські військові радники. Кривава розправа, влаштована росіянам, має сприяти додатковим роздумам турків перед тим, як прийняти рішення щодо порушення позицій курдсько-арабської коаліції SDF, яку підтримують США.
Різанина Дейр-ез-Зор означає значні проблеми для Путіна всередині Росії. В російських соціальних мережах та незалежних ЗМІ, а також в середовищах найманців та ветеранів війни на Донбасі та в Сирії, величезне обурення викликав факт, що найманців залишили віч-на-віч з американською суперсучасною зброєю. Більше того, ведмежу послугу колегам з Москви зробили американські військові, які публічно заявили, що під час удару на колону найманців були в постійному зв’язку (через спеціальну гарячу лінію) з росіянами. То ж російське командування чудово знало про атаку на найманців, хоча звичайно не зробило нічого, щоб їх врятувати. Відкритим також залишається принципове питання – чи взагалі оборонне відомство попередило співвітчизників про загрозу з боку американців.
… Можливо саме з цією іміджевою катастрофою пов’язані різкі зміни в політичному календарі Путіна. Більшість зустрічей та поїздок було скасовано. Тож слід очікувати на якусь рішучу силову відповідь Росії як сигнал, адресатом якого однозначно мають стати США. І необов’язково в Сирії. Можливо, це може статися в Україні. Тож не слід виключати, що нещодавня заява Петра Порошенка про численні російські підрозділи в районі Донбасу свідчить про усвідомлення Києвом того факту, що за сирійське приниження Москва відіграється на Україні …
Джерело: Warsaw Institute (Варшава)
