Протягом першої половини листопада відбулась радикальна переорієнтація основних тенденцій розвитку ситуації довкола України через перемогу на виборах в США Дональда Трампа. Невизначеність та непрогнозованість зовнішньополітичної платформи нової адміністрації Сполучених Штатів є головним чинником, який буде впливати на світову політику протягом, принаймні, наступного року. Особливо нестабільним може бути період до інавгурації Д.Трампа (20.01.2017 року), коли всі провідні світові та регіональні гравці будуть намагатися «взяти своє» до початку нового періоду переформатування світового порядку.
Для України цей період буде небезпечним через максимальне напруження Росії на зовнішньополітичному напрямку для захоплення стратегічної ініціативи і отримання можливості диктувати свої умови новій адміністрації США у ключових зонах інтересів (насамперед, це стосується України, Сирії, а також всього пострадянського простору (зокрема, Молдови та Далекого Сходу, враховуючи окреме фокусування Д.Трампа на Тихоокеанському регіоні).
Так зване «вікно можливостей», яке відкрилося для Кремля з початком активної фази передвиборчої кампанії в США (тобто, з серпня ц.р.), суттєво розширилося, однак, змінило часові, просторові та цільові параметри. При базовому сценарії (тобто, перемозі Х.Клінтон), Росія розраховувала на збереження основних параметрів політики Обами з більш жорсткою акцентуацією на окремих напрямках (у тому числі, російсько-українському конфлікті). Це створювало достатньо комфортні умови для Росії, коли Кремль міг без особливих змін продовжувати теперішню політику «гойдалок» (шантажуючи та провокуючи Захід та Україну то підвищенням військової загрози, то зміщуючи акценти в економічну, інформаційну, демографічну чи енергетичну сфери), намагаючись добитися розколу Євроатлантичної солідарності, руйнування НАТО, ЄС, Української Держави та створити умови для визнання Росії «світовим полюсом сили». Перемога Д.Трампа не залишає для РФ можливості зберігати незмінною свою нинішню стратегію. Д.Трамп буде діяти непрогнозовано, емоційно, з постійною зміною акцентів, цілей, союзників та противників. Це вимагає від Путіна рішучих кроків, щоб захопити стратегічну ініціативу та забезпечити реалізацію своїх планів (щодо виходу на провідні позиції в новій системі міжнародних відносин).
Експерти ЦДАКР переконані, що у зв’язку з цим, до інавгурації Д.Трампа (20.01.2017 року) Путін буде намагатися діяти максимально швидко з метою отримання переваг, які йому будуть потрібні з початком нової фази розвитку світової політики з вступом Д.Трампа на посаду. Тобто, коли нова адміністрація США почне визначати свої позиції як у внутрішній, так і зовнішній політиці, Росія зможе диктувати власні умови як новому президенту США, так й іншим основним світовим гравцям.
ЦДАКР вважає, що в цей період Росія буде інтенсивно тиснути на Україну, а також інші країни Нормандського формату з метою їх примушення погодитися на російський алгоритм реалізації Мінських домовленостей. У зв’язку з цим, Москва може вдатися до загострення відносин з Україною, почергово використовуючи військовий фактор (тобто, активізації бойових дій на Донбасі) та внутрішній фактор (розхитування внутрішньополітичної ситуації в Україні) з паралельним відпрацюванням тиску, шантажу та провокацій проти ФРН та Франції. В результаті, Москва прагнула б отримати згоду України на «замороження» конфлікту на умовах РФ і продемонструвати США, що Росія одноосібно контролює вирішення «українського питання».
При цьому, експерти ЦДАКР не виключають, що за певних умов (якщо Україна не піде на поступки, а внутрішню ситуацію не вийде достатньо розхитати, щоб забезпечити проведення позачергових парламентських виборів), Росія може вдатися до реалізації суто військового сценарію (тобто, широкомасштабного наступу на кількох напрямках) з метою досягнення стратегічно важливих цілей до 20.01.2017 р. Конкретні завдання військового сценарію можуть залежати від здатності України протистояти діям російських військ і варіюватися: від створення сухопутного коридору у Крим до нанесення стратегічної поразки угрупованню українських військ в районі проведення АТО, а також нанесення ударів на київському та одеському напрямках.
В результаті, Росія отримає контроль не лише над Україною, а й всім пострадянським простором, показавши новому президенту США новий стиль ведення світової політики.
При цьому, саме період до інавгурації Д.Трампа є максимально вигідним для Кремля, щоб досягти бажаного результату. Після вступу на посаду, адміністрація Трампа може спробувати протидіяти Росії, але навряд чи ці спроби будуть успішними через втрачений час (новий президент зможе реально включитися у розв’язання зовнішньополітичних проблем лише у другій половині 2017 року) та відсутність на цей час реальних інструментів впливу на РФ з боку США.
ЦДАКР вважає, що протягом наступних трьох місяців настає черговий період максимального рівня загроз та викликів для України. Внутрішня дестабілізація буде чергуватися з інтенсивними військовими атаками. Останні заяви СБУ про початок реалізації Росією у другій половині листопада плану з дестабілізації ситуації в Україні підтверджують висновки ЦДАКР.
При цьому, окремою загрозою, яка може посилити ефект дій Москви, є прагнення значної частини українського політикуму використати період дестабілізації через зовнішні впливи у власних інтересах. Позачергові парламентські вибори вже в найближчий час можуть принести радикальне посилення позицій цілому ряду партій – від реваншистів з колишніх регіоналів до «Батьківщини» та нової партії М.Саакашвілі, про створення якої останній заявив відразу після відставки.
Це створює небезпечну суміш зовнішніх та внутрішніх загроз, які будуть визначати розвиток ситуації в Україні протягом наступних тижнів.
Головні ризики військового характеру
Перемога Д.Трампа на виборах в США і радикальна зміна глобального контексту розвитку ситуації, примушує Кремль діяти швидко та рішуче. ЦДАКР вважає, що до інавгурації Д.Трампа (20.01.2017 р.) Росія спробує вирішити «українське питання», використовуючи вже звичні «гібридні гойдалки» – від загострення ситуації у зоні збройного конфлікту на Донбасі та арештів чергових «українських диверсантів» в Криму до енергетичних, інформаційних важелів (симптоматичним у цьому плані є «повторення» Путіним «кризової ситуації з газом для Генічеська») та організації масових протестів в регіонах України.
Виходячи з вищенаведених тенденцій розвитку ситуації довкола України, рівень воєнної загрози буде стрімко підвищуватися, досягаючи та навіть перевищуючи рівень, який відзначався у серпні-вересні ц.р. У найближчі тижні може відбутися радикальне загострення ситуації у зоні бойових дій на Донбасі. Російські війська можуть вдатися до активних провокацій, в тому числі, з використанням авіації всією довжиною російсько-українського кордону та кораблів ЧФ РФ у безпосередній близькості до територіальних вод України.
За оцінкою ЦДАКР, Росія зберігає біля кордонів України угруповання військ загальною чисельністю до 120 тисяч військовослужбовців, повністю готове до проведення широкомасштабної операції з метою вирішення завдань різного рівня (від формування сухопутного коридору до Криму до нанесення стратегічної поразки угрупованню ЗС України з виходом на Київ). Особливої уваги заслуговує те, що в нових міжнародних умовах, Росію зараз нічого не утримує від застосування всього наявного арсеналу ЗС РФ, включаючи авіацію та ракетні системи (як оперативно-тактичні комплекси, так і крилаті ракети).
Протягом першої половини листопада, ситуація у зоні російсько-українського конфлікту (насамперед, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей) залишалась напруженою та нестабільною. При цьому, відразу після оголошення про перемогу Д.Трампа, російські війська посилили обстріли та провокації в зоні бойових дій. Практично кожного дня, внаслідок обстрілів російської артилерії гинуть українські військовослужбовці.
На Луганському напрямку загострилася ситуація в Попаснянському районі. Крім цього, ворожі обстріли постійно здійснюються в Станиці Луганській та околицях. На Донецькому напрямку найбільш активно російські війська відкривали вогонь, в тому числі, з використанням важкого озброєння, – на Світлодарській дузі та в Авдіївці. Найбільш інтенсивними були обстріли на Маріупольському напрямку. При цьому, повідомляється про масове переміщення військової техніки та озброєння в Ростовській області РФ у напрямку Маріуполя. Це свідчить про можливий початок підготовки ЗС РФ операції з пробиття сухопутного коридору на Крим.
Також, противник активно застосовував безпілотні авіаційні системи. Зокрема, 06.11.2016 року у районі населеного пункту Мелекіне Першотравневого р-ну Донецької обл. силами антитерористичної операції був знешкоджений БПЛА ЗС РФ типу «Орлан-10» (бортовий №10332). Аналіз інформації, не видаленої оператором БПЛА на флеш-накопичувачі свідчить, що в період із 20.08.2016 по 06.11.2016 р. цей БПЛА не менш ніж чотири рази залучали до виконання завдань з ведення аеророзвідки позицій Збройних сил України на Маріупольському напрямку. Запуск БПЛА здійснювався зі стартової позиції на території РФ, 17 км на захід від населеного пункту Єйськ (Ростовська обл.), що вкотре підтверджує участь ЗС РФ у бойових діях проти України.
Виклики для України на міжнародній арені
Перемога Д.Трампа на президентських виборах в США створила нові та несподівані для більшості провідних країн світу фактори, які будуть впливати на подальший розвиток ситуації в світі. Більшість світових лідерів заявили про сподівання на конструктивні відносини з новим президентом США. Однак, в той же час, експерти та дипломати вказують на непрогнозованість політики нової американської адміністрації. Саме непрогнозованість є ключовим моментом, що визначатиме період до інавгурації Д.Трампа, а також перші кроки його адміністрації. І саме цей аспект стане головним викликом на міжнародній арені для України.
В наступні кілька тижнів можна очікувати активізацію деструктивної діяльності Росії на фоні повної невизначеності у відносинах між США та їх найближчими партнерами в Європі. Кремль сподівається, що Д.Трамп завершить те, що намагалась зробити Росія протягом останніх років – зруйнує Євроатлантичну солідарність і спровокує внутрішній конфлікт в НАТО та ЄС.
Про це відверто говорить голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, який вважає, що «…обрання Трампа становить загрозу для міжконтинентальних відносин – їх основи і структури». «Нам потрібно навчити обраного президента, що таке Європа і як вона працює», – зокрема, підкреслив він. Юнкер також попередив про руйнівні наслідки, які можуть мати висловлювання Д.Трампа про політику в сфері безпеки.
В західній пресі також повідомили, що запланований на початок 2017 р. саміт НАТО перенесли на середину року. Керівництво Альянсу вирішило дати новообраному президенту США більше часу, щоб сформулювати свою політику стосовно блоку. Німецьке видання Der Spiegel повідомляє, що обрання Д.Трампа, який під час кампанії називав НАТО «непотрібною організацією», викликало серйозне занепокоєння в Альянсі. При цьому, у штаб-квартирі НАТО вже підготували кілька можливих сценаріїв подальшої політики Вашингтона. Зокрема, розглядається можливість того, що Д.Трамп може відкликати згоду на ротацію американських солдатів у Східній Європі. Другий варіант – скорочення американського контингенту в Старому світі. Третій – найбільш вірогідний – передбачає, що президент Трамп лише суворо вимагатиме від європейців, щоб вони збільшили витрати на свою безпеку.
Вже після обрання президентом Д.Трамп розкрив свої підходи до вирішення сирійської кризи, які також суттєво відрізняються від політики нинішньої адміністрації. В інтерв’ю виданню The Wall Street Journal він заявив, що США варто «…загострити увагу на боротьбі з «Ісламською державою», а не на витісненні сирійського президента Башара аль-Асада». «Моє ставлення було таким: ви воюєте з Сирією, Сирія бореться з ІДІЛ, і ви маєте позбавитися ІДІЛ. Дії РФ в даний час повністю збігаються з діями Сирії. Тепер є Іран, який стає потужним через нас, який єднається з Сирією… Ми підтримуємо повстанців проти Сирії та не маємо ані найменшого поняття, хто ці люди», – заявив Д.Трамп. Він додав, що якщо США нападає на Асада, «у кінцевому підсумку ми боремося з РФ, боремося з Сирією».
На цьому тлі, ситуація в сусідніх з Україною країнах лише додасть напруження. Президентські вибори в Молдові та Болгарії, де перемогу отримали проросійські кандидати, запускають нові сценарії розвитку ситуації в цих країнах, що буде максимально використано РФ для посилення свого впливу у Південно-Східній Європі.
Так само в Польщі продовжується розпалювання антиукраїнських настроїв, про що свідчить випадок, коли під час Маршу незалежності 11 листопада невідомі в масках спалили національний прапор України, вигукуючи антиукраїнські гасла. Ця подія повністю вкладається у прогнози експертів ЦДАКР про високу ймовірність використання РФ антиукраїнського фактору в Польщі для реалізації конфліктного сценарію, який передбачає поступове розкручування антиукраїнської спіралі аж до виникнення масових насильницьких акцій як в Польщі проти українців, так і у відповідь – в Україні проти поляків. Мета цього плану очевидна – спровокувати конфлікт між Україною та Польщею та не допустити їх об’єднання у боротьбі проти російської агресивної політики в Європі.
За оцінкою ЦДАКР, у найближчі дні слід очікувати перші після обрання президентом заяви Д.Трампа стосовно України та конфлікту з Росією. Їх тональність продемонструє чи змінив новий американський президент свою риторику стосовно України та Росії після вступу на пост. Однак, у будь-якому разі, вважають в ЦДАКР, наступні тижні на міжнародній арені будуть визначатися не поглядами Трампа, а намаганнями Росії розхитати існуючий світовий порядок, що й визначить негативний напрямок розвитку обстановки у світі.
Виклики у площині економіки
Незважаючи на цілковито негативні оцінки економічної ситуації, які панують в українському інформаційному просторі, існують певні позитивні сигнали, які свідчать, що економіка України виходить в зростаючий тренд.
Зокрема, міжнародне рейтингове агентство Fitch підвищило довгостроковий рейтинг дефолту емітента України в іноземній і національній валютах з рівня «ССС» до «В-». Попередній перегляд українського рейтингу стався в травні 2016 року. Тоді Fitch підтвердило його на рівні «CCC», як повідомлялося, через відсутність прогресу за програмою реформ. У серпні агентство погіршило свій прогноз розвитку економіки України в 2016 році, підкресливши, що ВВП в цьому році збільшиться лише на 1% замість прогнозованих раніше 2%.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк, коментуючи цю новину, заявив, що підвищення Fitch-рейтингу відкриває для України можливості щодо залучення фінансування на більш вигідних умовах і, відповідно, швидше розвиватися. «…Це означає, що міжнародне співтовариство бачить і визнає покращення фінансової ситуації в Україні, яке відбувається в результаті наших реформ… Тепер ми зможемо залучати фінансування на більш вигідних умовах на глобальних ринках і швидше розвиватися. Це стосується як держави, так і бізнесу», – підкреслив Данилюк.
Між тим, ЦДАКР вважає, що українська економіка залишається у стані крихкої рівноваги, що відкриває перед Росією широкі можливості для використання соціально-економічного фактору з метою внутрішньої дестабілізації України.
Симптоматичним у цьому плані є черговий постановочний сюжет (в жанрі «дежавю») в інформаційному просторі за участі особисто Путіна та «глави Криму» Сергія Аксьонова на тему «поставок газу в Генічеськ». У російських ЗМІ було організовано потужну інформаційну кампанію, в ході якої Аксьонов повідомив Путіну, що жителі Генічеська мерзнуть і просять Росію про допомогу з поставками газу, «незважаючи на існування боргів на 18 млн. російських рублів». Путін віддав команду «допомогти Генічеську», на що Аксьонов незабаром доповів, що поставки російського газу в Генічеськ почалися.
Українська сторона була вимушена відповідати на цей художній сюжет російських ЗМІ: глава Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов заявив, що в місто не надходить газ з анексованого Криму. Потім Нафтогаз підтвердив, що в Генічеську з газом все в порядку і з Криму нічого не надходить. Однак, в результаті було створено черговий інформаційний привід для розкручування невдоволення українців «недолугою владою» та формування протестних настроїв для створення умов для позачергових парламентських виборів.
ЦДАКР прогнозує постійне нарощування кількості та інтенсивності таких соціально-економічних акцій в інформаційному просторі Росії з проекцією на Україну у наступні тижні.
Основні виклики всередині держави
ЦДАКР вважає, що у найближчі тижні внутрішня ситуація в Україні буде розвиватися за сценарієм постійної дестабілізації та напруження під впливом широкомасштабних та багатопланових заходів, спланованих РФ для розхитування України зсередини і створення умов для реваншу проросійських сил. Успіхи Москви в Молдові та Болгарії свідчать про серйозну загрозу фокусування ще більш потужних інструментів та ресурсів на українському напрямку. До активізації деструктивних зусиль щодо України спонукає Кремль і перемога Д.Трампа на президентських виборах в США.
За даними ЦДАКР в найближчий час можна прогнозувати активне та масове проведення протестних заходів у провідних містах України під гаслами невдоволення тарифами на комунальні платежі (так званий «тарифний майдан»), нездатністю влади вирішити соціальні проблеми населення, неспроможністю влади забезпечити поставки тепла, усунути наслідки великих снігопадів у різних регіонах України, тощо.
При цьому, експерти ЦДАКР відзначають, що, насправді, надзвичайно важко визначити, де існують реальні проблеми і прагнення громадянського суспільства добитися від влади виконання своїх обов’язків, а де здійснюється штучне розгойдування ситуації. Більшість українського політикуму, в тому числі, на фоні скандалів довкола е-декларацій прагнуть відвести увагу суспільства від їх корупційних статків і спровокувати чергові парламентські перегони, розігрівши інформаційний простір «чорним» компроматом один на одного і звівши нанівець прогресивний ефект електронної системи контролю за статками українських політиків та чиновників.
Очевидно, що можливі позачергові парламентські вибори можуть принести потужне посилення позицій цілому ряду партій – в першу чергу, популістського напрямку – колишніх регіоналів, «Батьківщини», Радикальної партії. Новим гравцем на цьому полі може стати М.Саакашвілі, який повідомив про створення власної партії після відставки з посади глави адміністрації Одеської області.
Зокрема, 11 листопада ц.р. М.Саакашвілі заявив, що «…ми будемо створювати нову широку політичну силу». Він підкреслив, що метою створення нової партії є зміна політичної еліти в Україні, а також дострокові парламентські вибори в Україні.
Експерти вважають, що Україна вступає в черговий період критичної небезпеки внутрішньої руйнації. Для уникнення запуску механізму позачергових виборів влада, найбільш ймовірно, спробує «загасити пожежу», продемонструвати успіхи на шляху реформування соціально-економічної сфери (підвищення мінімальної зарплати, пенсій, соціальних платежів, компенсацій і т.п.). Якщо паралельно не будуть проведені глибинні економічні реформи (у тому числі, покращення інвестиційного клімату), соціальні ініціативи уряду можуть призвести до неконтрольованого погіршення фінансово-економічної ситуації, в тому числі, стрибка інфляції та падіння національної валюти. Це означатиме повний провал післяреволюційної влади і відкриє шлях до реваншу проросійських сил, чого всіма силами добивається Кремль.
Враховуючи це, експерти ЦДАКР вказують на критичну важливість чіткого виконання урядом програми реалізації реформ, а також проведення глибинних та структурних змін в ключових сферах – як економічного, так і безпекового напрямків. У зв’язку з цим, ЦДАКР нагадує про відсутність прогресу у створенні ефективної системи управління оборонно-промисловою сферою. Ситуація в українській «оборонці» регулюється в ручному режимі, що не відповідає потребам воєнного часу, завдає прямої шкоди обороноздатності ЗСУ та іншим силовим відомствам, а також створює сприятливі умови для реалізації корупційних схем, що не лише завдає економічної шкоди Україні та «виїдає» оборонний бюджет, але й надзвичайно негативно впливає на морально-психологічний стан серед військовослужбовців та сприяє дестабілізації обстановки в державі. На цей час, це прямо відповідає інтересам агресора і його спроможностям реалізувати деструктивні плани проти України.
