В Україні ситуацію в сфері високих технологій можна охарактеризувати як «пожежа». Через багаторічну системну кризу ми отримали ситуацію, коли під час війни в державі з величезним високотехнологічним потенціалом ця пожежа хоч якось гаситься завдяки виключно невичерпній енергії волонтерів… Ситуацію кардинально має змінити ініціатива створення першого в Україні мережевого кластера високих технологій, технологій подвійного призначення для підтримки безпеки і обороноздатності держави. Сервісна компанія, яка обслуговуватиме команду нового кластеру, отримала досить амбітну назву «UA.RPA».
Формат, судячи з усього, запозичений в всесвітньо відомої американської організації DARPA, що подарувала світові Інтернет, низку операційних систем BSD, стек протоколів TCP/IP і багато іншого, без чого важко уявити сучасне буття. Всі ці речі так чи інакше прийшли до нас через технології подвійного призначення (DARPA, передусім, спеціалізується на високотехнологічних розробках саме в оборонному секторі).
Україна сьогодні перебуває на етапі кардинальних реформ, і ми змушені їх реалізовувати в умовах війни. Ситуація стабілізується навряд чи швидко. В той же час Україна залишається країною можливостей. Можливостей, в тому числі, відтворення або створення нової індустрії високих технологій. Електроніка, мікроелектроніка, нанотехнології, приладобудування – все це технології подвійного призначення, які використовуються як для підвищення обороноздатності країни, так і в мирному житті. Саме на цьому має зосередити власні зусилля новий мережевий кластер «UA.RPA».
В рамках роботи кластера планується залучати проектне фінансування, створювати так звані «прайвет еквіті» фонди, венчурні фонди задля підтримки українських інновацій, включно з інноваціями наших волонтерів. Ключове слово у функціонування кластера – це координація. Це і є провідною метою, бо ми живемо в мережевому світі, а в мережевому світі найголовніше – це координація (передусім, нових проектів – т.зв. «стартапів» /«Start up»/ – і підприємців), а не вибудовування жорстокої вертикальної структури.
В будь-якій галузі первинними є технології, мотивація і, звичайно, ресурси. Провідні країни світу давно навчились перемагати технологічно. «UA.RPA» – це українська агенція з перспективних науково-технічних розробок. Ставку передбачається роботи на технології подвійного призначення. На сьогодні вже є певні продукти, що продемонстрували свою працездатність.
Говорячи про завдання і напрями діяльності компанії «UA.RPA», слід виділити таке:
1) Координація діяльності мережевого кластера високих технологій. Мета – отримати найкращий продукт, створивши найкращі можливості. Йдеться про сфери електроніки, мікроелектроніки, автоматизованих систем управління, програмного забезпечення (включно зі спеціальним), безпілотних систем, роботизації і багато інших напрямів.
2) Інтеграція різних можливостей для отримання системного ефекту. Приріст ефективності оцінюється не лише з точки зору технологічних або технічних переваг, а й через ефективність управління, сучасний результативний менеджмент.
3) Забезпечення доступу компаній кластеру до сід-фондів, венчурних фондів, проектного фінансування. Це має забезпечити максимальний ефект на етапі «стартапів», а після їх реалізації отримання високотехнологічного продукту, необхідного нашій державі, передусім, в сфері оборони.
4) Головний пріоритет – Dual-Use Technologies – технології, що можуть використовуватись як в секторі національної безпеки і оборони, так і у звичайному вимірі.
5) Співпраця з різними науково-технічними, технологічними, науково-дослідними інституціями як в Україні, так і за кордоном.
Мережевий принцип роботи «UA.RPA» має забезпечити перехід від технологій на папері до кінцевих продуктів. Робота вже ведеться під конкретні проекти, що є найбільш пріоритетними для українського сьогодення.
Вказані підходи дають можливість отримання найбільшого ефекту за зменшення накладних витрат. Цей шлях пройшли ряд провідних країн, досягнувши значних результатів. Це – США, Великобританія, ФРН, відомі азійські «тигри», найсвіжіший приклад – наш сусід Польща. Сьогодні ці країни демонструють ефективність ставки саме на високотехнологічний сегмент подвійного використання.
Акцент на системний розвиток індустрії високих технологій
Технічна частина команди «UA.RPA» займається координацією інженерних груп, що беруть участь у розробці і виробництві продукції подвійного призначення. Тут є принципова відмінність від підприємств і науково-дослідних установ оборонно-промислового комплексу (ОПК), що передусім націлені на потреби Армії чи інших силових відомств.
За принципами «UA.RPA» на виході це не обов’язково має бути матеріальний продукт. Це можуть бути алгоритми, досвід, підготовлений під конкретний проект персонал, системи управління, методи управління, які з одного боку допоможуть нашій Державі виграти війну, а з іншого – створять основи для розвитку національної хай-тек індустрії.
Так, більшість учасників створеного кластера працюють саме у сфері високих технологій. Однак треба визнати, що системного розвитку індустрії високих технологій в Україні не існує. Щоб в цьому переконатися, достатньо відвідати будь-який супермаркет електроніки. Не кращими є справи й на ринку програмного забезпечення. Скільки комерційно успішних продуктів продається сьогодні на ринку програмного забезпечення з маркуванням «Зроблено в Україні»? Питання риторичне. Проблема полягає не лише власне у розробниках продукту. В нашій країні відсутня система для розвитку високих технологій. Система, що заохочувала б успішні компанії до розвитку, а слабкі, ліниві – йти з ринку. Механізми такої системи давно відомі і працюють в багатьох країнах. Все, що потрібно від держави, – це створення прозорих, зрозумілих умов і рівних для всіх законів. При цьому, для успіху не потрібні податкові пільги чи офшорні економічні зони. В усіх успішних країнах – США, Японії, Німеччині, Норвегії, Швеції, Тайвані – податки вищі, ніж в Україні. Однак там й свобода підприємництва, зрозумілі єдині правила для всіх. Це є основним рецептом для розвитку індустрії високих технологій в Україні.
Виділимо ряд технологій, на яких концентрує зусилля «UA.RPA» з прицілом на першочергові потреби Української Армії та інших збройних формувань, задіяних у триваючій війні. Це – системи захищеного радіозв’язку, системи збільшення точності ураження озброєнь, біометричні медичні датчики, елементи обмундирування, міношукачі, системи управління військами, автоматизовані системи логістики. Передусім, акцент робиться на технології, що знижують ризики загибелі людей. Ряд розроблених технологій вже використовується в зоні збройного протистояння, частина перебуває в завершальній стадії впровадження, частина – на етапі розробок. Слід розуміти, що технології, якими кожен користується щодня і які вже давно не вважаються ноу-хау (полімерні матеріали, електронні датчики, різні гаджети, тощо), на полі бою можуть значно підвищити ефективність виконання бойових завдань.
Такий підхід добре ілюструє суть подвійного застосування, коли межа між сучасними технологіями у військовій і цивільній сферах все більше стає розмитою. Наприклад, цивільні супутникові фотографії відрізняються від військових лише частотою зйомки, цивільний тепловізор відрізняється від військового частотою розгортки, військовий стандарт сучасної електроніки, мікросхем практично не відрізняється від індустріального. Там різниця лише в радіоактивному захисті… Високі технології – не статичний, це динамічний термін. Те, що ми вважаємо високими технологіями сьогодні, вже завтра стає буденним чи застарілим. Карета, парова машина, двигун внутрішнього згорання, електромобіль, – це все високі технології своєї епохи. Завдання «UA.RPA» – не лише створювати продукти з використанням високотехнологічних рішень в сучасному розумінні, а й розробка і пошуки рішень, що стануть високими технологіями в майбутньому.
Ще однією проблемою сфері хай-тек в Україні є відсутність висококваліфікованого персоналу в багатьох сферах. Наприклад, у нас немає фахівців з розробки аналогової периферії для мікропроцесорів, тому що немає робочих місць для таких фахівців. Аналогічна картина, приміром, і з розробниками механіко-електронних систем, що складають основу сучасної робототехніки. Саме тому у назві нового українського кластера присутнє слово «мережевий». Тобто фахівці з будь-якої країни можуть взяти участь у проектах кластера. Вже сьогодні до роботи долучаються розробники з Норвегії, США та Канади, – переваги глобалізованої економіки використовуватимуться на повну. І тут в України є величезна перевага перед противником: на нашому боці весь цивілізований світ, де сконцентровано більше 90% всіх технологій світу.
Новий рівень державно-приватного партнерства
Фахівці новоствореного кластера працюють над опрацюванням найбільш ефективного формату державно-приватного партнерства.
По-перше, ведеться розробки пропозицій для зміни відповідного законодавства України. На виході це має бути проект закону про державно-приватне партнерство, який найближчим часом буде презентовано широкому загалу. В нього закладені сучасні, найбільш ефективні механізми, які дозволяють реалізувати всі переваги державно-приватного партнерства – від договірних зобов’язань, вирішення питань інтелектуальної власності до виготовлення конкретних продуктів. Тут є значний простір для співпраці з іноземними партнерами. З іншого боку, в нас слід змінити культуру державно-приватних відносин, тому що найкращі результати досягаються не на антагонізмі, а на пошуках можливих шляхів розширення сфер співробітництва. Цьому питанню в нашій державі ніколи не приділялося належної уваги.
Інноваційний бізнес, бізнес високотехнологічних продуктів має дуже багато ризиків. Ти можеш щось зробити, а воно не буде працювати. В нас перед очами приклад Росії – найбільш невдалий приклад приватно-державного партнерства, де тотально придушується приватна ініціатива. Нам не можна йти їхнім шляхом. Приватні компанії мають і можуть брати на себе більше ризиків. Йдеться про етапи ДКР/НДДКР, етапи створення продукту, коли споживачеві чи серійному виробнику (приміром, громіздкій великій компанії) дуже складно пояснити необхідність тих чи інших технологій чи інновацій. Ось на цих етапах і мають з’являтися інвестори, готові вкладати кошти на таких ранніх етапах, тому що приватний бізнес порівняно із державним сегментом може взяти на себе більше ризиків.
Стосовно воєнної сфери і продукції подвійного призначення «UA.RPA» вже відкрита до співпраці з державним концерном «Укроборонпром». Немає жодних застережень. Роботу кластеру сконцентровано на напрямах, що вже довели свою працездатність і ефективність як найбільш перспективні. Є ряд напрямів – як приклад, нанотехнології, – якими не займається «Укроборонпром». Вони можуть стати полем для співпраці. Все, що сьогодні працює на оборону нашої держави має реалізовуватись на практиці: все для фронту, все для перемоги. Рік назад після Революції Гідності нам дісталася не найкраща спадщина. І сьогодні, як до Міноборони, так і до ДК «Укроборонпром» залишається багато запитань стосовно структури, менеджменту, впровадження і розвитку технологій…
Слід пам’ятати, що, коли ми говоримо, приміром, про програмне забезпечення, нові продукти, як правило, не народжуються у великих компаніях-монстрах (Intel, IBM, Oracle). Нові продукти народжуються під час «стартапів» в маленьких компаніях. А для цього держава просто має створити сприятливе середовище. Інноваційна сфера вимагає швидкої реакції і ризикових грошей. Це малий і середній бізнес, і саме на них й концентруватиме зусилля «UA.RPA».
На сьогодні вже визначені ряд першочергових проектів. Серед них є і швидкі «пожежні» рішення, що будуть реалізовані в короткі терміни і з невеликими ресурсами, а також середньострокові й довгострокові рішення. Так, в рамках кластеру розвивається українська роботизована оборонна база. Це має стати продуктом-ресурсом, який серед іншого має забезпечити автоматизацію і, що важливо, прозорість процедури закупівель, логістики, звітування, тощо.
Будемо сподіватися, що невдовзі ми побачимо практичні результати діяльності мережевого кластера високих технологій, технологій подвійного призначення для підтримки безпеки і обороноздатності держави. Часу на різні «коливання» в нас не залишилося.
Володимир КОПЧАК,
заступник директора, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКР