Польсько-українську співпрацю протягом 2015 року можна оцінити як задовільну, якщо брати до уваги велику кількість обмежень, які її супроводжували.
Що стосується політичної підтримки України на міжнародній арені, то нажаль польська сторона не могла підтримати Україну в переговорах стосовно реалізації положень Мінських домовленостей на такому рівні, якому хотіла і який би був ефективним для України, оскільки Нормандська четвірка була проти зміни переговорного формату. При цьому, поки не зрозуміло, чи це було наслідком спротиву з боку Москви, чи з боку Києва. Це також може бути поясненням того, чому пропозиція президента Польщі А.Дуди стосовно включення польської сторони до переговорного процесу залишилися без відповіді. Незважаючи на це, Польща продовжує твердо стояти на позиції підтримки політики санкцій Євросоюзу проти Росії, і закликає до її збереження, аж до повного виконання російською стороною положень Мінських домовленостей.
Що стосується практичної допомоги Україні, то тут польська сторона була досить активною. Поряд з передачею Польщею гуманітарної допомоги для населення та участю польських військових інструкторів у підготовці українських військовослужбовців в рамках військової допомоги НАТО, активно розвивалась двостороння співпраця на різних рівнях та по різних напрямках. Зокрема, продовжується підготовка до набуття оперативної готовності спільної литовсько-польсько-української бригади. Також, продовжується тісне військово-технічне співробітництво між двома країнами, зокрема спільне створення зразків озброєння і військової техніки.
Досить сильною була співпраця на рівні недержавних організацій та громадянського суспільства.
Крім того, важливим аспектом двосторонньої співпраці у 2015 р. була взаємодія між енергетичними секторами двох країн. Польська компанія Gaz-System надійно забезпечувала реверс газу в бік українського кордону. Також на території Польщі, в прикордонній з Україною зоні, здійснюється підготовка нових трубопроводів, які при аналогічній діяльності з українського боку дозволять запустити новий газопровід між Польщею та Україною, який відповідно до попередніх даних, може мати пропускну здатність до 8 млрд м³ в бік українського кордону. При цьому слід зазначити, що для реалізації даного проекту необхідне відповідне рішення з боку «Укртрансгазу», позиція якого в даному питанні є поки що невідомою.
Також, досить перспективною є співпраця у вугільній галузі, зокрема, адаптація українських вугільних електростанцій для використання сировини з Польщі. Наразі, експорт польського вугілля до України не є регулярним, що зумовлено позицією української сторони. В той же час, в Польщі бракує зацікавленості в імпорті електроенергії з Хмельницької АЕС. Причиною такому стану справ є, в основному, економічні чинники, а також відсутність політичної волі з обох сторін.
У наступному році співпраця Польщі і України може бути посилена, за умови, якщо для цього буде політична воля у Варшаві та Києві. Зміна польського державного керівництва не матиме жодного впливу на політику Польщі стосовно України. Про це, зокрема, свідчать заяви як президента, так і міністра оборони Польщі, зроблені в ході їх візитів до Києва. В наступному році відбуватиметься продовження тої політики, яка провадилась протягом 2015 р. Зокрема, про те, що співпраця, а також допомога Україні продовжуватиметься, може свідчити нещодавнє схвалення рішення щодо виділення Україні Національним банком Польщі кредитної лінії в розмірі 4 млрд злотих.
З огляду на вищезазначене сьогодні є всі підстави сподіватись, що після обміну теплою риторикою між офіційними Києвом і Варшавою, в 2016 р. двостороння співпраця між двома країнами буде протікати більше у практичному руслі. На мою думку, співпраця в 2016 р. не матиме сильного розголосу в засобах масової інформації обох країн, проте буде характеризуватись конкретними і прагматичними рішеннями. Власне цього і хотілось би побажати в Новому році як своїй країні, так і братській Україні.
Войцех ЯКОБИК,
главный редактор информационно-аналитического портала BiznesaAlert (Польша)
