Президентські вибори в Польщі не вплинуть істотно на політику держави щодо України, оскільки на сьогодні український вектор зовнішньої політики Польщі формується консенсусом між усіма основними політичними силами РП, і зміна особи президента, який в цілому, підтримує такий вектор, не матиме впливу на нього.
Що стосується військової допомоги Україні, то в даному контексті слід мати на увазі, що позиція президента не є визначальною в процесі прийняття рішень. І хоча президент є головнокомандувачем ЗС РП, він не приймає рішення щодо військових і військово-технічних програм.
Також слід зазначити, що погляди, які поширюються на Заході, стосовно того, що Дуда буде менш активним в українській політиці є необґрунтованими і свідчать про незнання польської політичної системи. В даному контексті варто пригадати, що саме партія “Право і Справедливість”, до якої належить новобраний президент, закликала до більш активної підтримки України під час Євромайдану. В той же час це не означає, що новий президент буде більш рішучим в підтримці України сьогодні, хоча і навряд чи ініціюватиме послаблення співпраці з Україною. Зокрема, не виключено що він прийме рішення про відмову від концепції постійної співпраці з Францією і Німеччиною в питаннях що стосуються України, що, в свою чергу було б корисним для українсько-польської співпраці.
Що стосується впливу прийняття закону по УПА на українсько-польські відносини, то тут українська сторона повинна бути дуже обережною, коли приймає будь-які рішення, які стосуються питання Волинської трагедії або йому подібних. Особливо в сучасних умовах, коли РП є одним з основних лобістів України в Європі.
Зокрема, досить символічним, проте неприємним для польського суспільства було прийняття закону по УПА в той же день, коли президент РП перебував в Україні з візитом. Цей, та інші менш значимі кроки української сторони були вкрай негативно відображені в Польщі.
Крім того, дане питання сьогодні активно використовується різними польськими громадським групами і рухами які, використовуючи настрої польського суспільства, особливо тих, хто постраждав (родичі чи близькі) під час Волинської трагедії, намагаються піддати сумніву необхідність допомоги Україні в україно-російському конфлікті.
В даному контексті слід відмітити, що зазначені групи і рухи є як справжніми, так і штучно створеними, проте всі вони в тій чи іншій мірі знаходяться під російським впливом. Їх основною ідеєю є поширення інформації про те, що діяльність УПА на Волині була геноцидом польського народу. Що стосується власне не підтримки України в конфлікті проти РФ, то їх основними аргументами є ризики і затрати, які при цьому несе польське суспільство.
Настрої, сформовані внаслідок активності зазначених груп, поширюються як в ЗМІ, так і самим населенням. При цьому, сказати, що загальнодержавні ЗМІ підтримують і сприяють поширенню таких настроїв важко, оскільки не зважаючи на ряд публікацій і сюжетів на дану тематику, вони, в цілому, займають проукраїнську позицію. А те, що питання стосовно діяльності УПА, чи Волинської трагедії, відображаються польських ЗМІ, то це є їх завданням відображати все, що стосується РП, зокрема, її історії.
В цілому, хотілось би зазначити, що Польща не в праві вказувати українському державному керівництву як поступати в питаннях, які стосуються, наприклад, діяльності УПА. Проте, якщо Україна хоче, щоб допомога РП була більш ефективною, то їй потрібно дуже обережно ставитись до складних питань двосторонніх відносин, зокрема, історичних.
В якості позитивного кроку української сторони тут можна віднести факт відвідування меморіалу Биківня президентом України чи домовленості між президентом Польського інституту національної пам’яті Л.Камінські і Українського інституту національної пам’яті В.Вятровичем стосовно створення спільної комісії з Волинській трагедії, яка буде складатись тільки з істориків, які будуть займатись аналізом архівних документів, зокрема, тих, до яких нещодавно був відкритий доступ.
Войцех ЯКОБИК,
главный редактор информационно-аналитического портала BiznesaAlert (Польша)
