На сьогодні країни Заходу мають бажання зняти накладені на РФ санкції і робитимуть все для цього. При цьому реалізація подібного сценарію напряму залежить від того, наскільки РФ готова іти на поступки Заходу заради зняття санкцій.
Також, на сьогодні між країнами Заходу дійсно не має єдності в питанні санкцій проти РФ. Більш того, в перспективі санкції можуть бути якщо не зняті, то послаблені. Ознаками для цього, є часті контакти західних лідерів з вищим керівництвом РФ. Тобто, на думку західних лідерів, та обстановка, яка на сьогодні склалась на Донбасі є достатньою підставою для відновлення діалогу з РФ. З огляду на це, я вважаю, що саме розмови про зняття санкцій з РФ утримують її від широкомасштабного наступу на Донбасі.
Крім того, на сьогодні ЄС в особі А.Меркель намагається використовувати хоча б найменші ознаки стабілізації ситуації на Донбасі, для того, щоб підписати новий документ по Україні на зразок Мінських домовленостей. Так, А.Меркель заговорила в Москві про допуск української гуманітарної допомоги в райони, окуповані російськими військами. Також, ЄС хоче провести демократичні вибори на окупованих територіях. Ключовими для майбутніх переговорів по Україні повинні стати переговори Дж.Кері з вищим керівництвом РФ, на яких за умови збереження перемир’я в зоні проведення АТО, США можуть запропонувати РФ уступки в питанні санкцій в обмін на її співпрацю в питанні політики на Близькому Сході. Зокрема, США на сьогодні потрібні союзники для стабілізації обстановки в Іраку, Сирії та Ємені, оскільки локальний конфлікт на Близькому Сході може перерости в повномасштабну війну, яка може становити загрозу інтересам США в регіоні, які для американської сторони є більш важливими аніж ситуація в Україні.
З огляду на вищезазначене, я вважаю, що поки РФ не розпочне нові масштабні бойові дії на Донбасі, введення нових санкцій проти РФ є малоймовірним. Більш того, є велика ймовірність того, що вже прийняті санкції можуть бути зняті, якщо РФ і надалі буде вдаватись, що дотримується режиму припинення вогню на Донбасі.
В той же час, я переконаний, що для того, щоб змусити РФ змінити свою політику по відношенню до України, країнам Заходу необхідно посилити проти неї санкції. Як ефективні такими можуть бути санкції проти «Газпрому» і «Росатому», які на сьогодні продовжують вільно працювати європейському ринку. В той же час для того, щоб прийняти таке рішення, ЄС потрібно мати політичну волю, якої йому на сьогодні очевидно бракує.
Також хотілось би відмітити, що сьогодні, зі стратегічних секторів російської економіки, і, насамперед, з енергетичного, західним партнерам все частіше поступають сигнали про готовність РФ до компромісу з Заходом. Це, в першу чергу пов’язано з тим, що російська економіка потребує західні інвестиції та новітні технології для того, щоб продовжувати свій ріст без структурних реформ, реальне проведення яких означало б зміну політичного режиму в РФ.
