Міжнародну науково-практичну конференцію «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ: БЕЗПЕКОВІ АСПЕКТИ» організована Інститутом законодавства Верховної Ради України спільно з Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння та Женевським центром демократичного контролю над збройними силами.
26 червня у конференції взяли участь представники органів влади, відомі вчені, промисловці, представники іноземних дипустанов, експерти та ЗМІ.
Реформа децентралізації можливо – це найважливіше перетворення, яке здійснюється в сучасній Україні. Разом з тим воно чи не найменш популярне в ЗМІ. Про це заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, доктор політичних наук, професор Олександр Литвиненко під час свого виступу в рамках міжнародної науково-практичної конференції (до 22-річчя Конституції України) «Правове регулювання децентралізації в Україні: безпекові аспекти».
«Реформа децентралізації докорінно змінює систему управління державою, але існує низка фактів, які свідчать про наявність надзвичайно серйозної проблеми, яку слід усвідомлювати та опрацьовувати»,- заявив О.Литвиненко.
«Після реформування та впровадження територіальних громад постануть питання про те, як відбуватиметься виконання базових функцій держави – насамперед функцій безпекових в умовах коли реальна влада на місцях переходить від Держадміністрації до місцевого врядування, як будуть здійснюватися такі питання як територіальна оборона, як функціонуватиме система мобілізації, як функціонуватиме система цивільного захисту особливо в умовах суттєвого реформування державної служби надзвичайних ситуацій і переходу від суто державної системи пожежної-рятувальної служби до державно-громадського партнерства в цій сфері», – наголосив О.Литвиненко.
Впродовж дня юристи-практики та науковці з інституцій-ініціаторів конференції, а також вчені з профільних безпекових установ, представники юридичної спільноти з недержавного сектору обговорювали проблемні питання децентралізації через призму безпеки громадян та держави. Були проаналізовані як позитивні сторони цього процесу, так і ризики і загрози, котрі мають чи можуть мати місце при делегуванні прав та обов’язків центральною владою в регіони країни. Всебічно було висвітлено досвід різних країн у цьому питанні. Традиційно узагальнений матеріал буде надіслано до Верховної Ради України для урахування у законотворчій діяльності, знайде своє місце на шпальтах «Голосу України».
МІА «Вектор ньюз» пропонує своїм читачам окремі тези з цього форуму.
Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Олександр Ярмиш у своєму виступі відмітив, що законодавче забезпечення децентралізації в нашій країні відстає від муніціпальної практики та окремо наголосив на необхідності прийняття Концепції правової політики держави, яка б забезпечила комплексний підхід для подальшого розвитку правової системи України.
Доктор юридичних наук, керівник «Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України» Григорій Новицький висловився щодо необхідності подальшого створення системоутворюючого законодавства, що регулює сферу забезпечення національної безпеки, власне внесення до Конституції України її основоположних принципів. Також загострив увагу присутніх на необхідності законодавчого визначення життєво важливих цінностей українського народу у цей період.
Негативно впливає також на процес інституційного забезпечення національної безпеки в умовах переходу до децентралізації відсутність сучасного Закону про адміністративно-територіальний устрій. На цю обставину звернула увагу завідувач сектору експертних робіт Інституту законодавства доктор юридичних наук, професор Ірина Куян.
Представник Академії СБУ, доктор юридичних наук, професор Іван Слюсарчук порушив питання щодо розробки та прийняття Національної контррозвідувальної Стратегії, де б окрім інших основоположних питань цієї діяльності було б і місце для участі громадянського суспільства.
Особливою прагматичністю та конструктивними міркуваннями були насичені виступи представників Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння. Так Голова Експертної ради Центру Леонід Поляков, привернувши увагу до негативних чинників, що впливають на хід децентралізації в результаті агресії Росії, запропонував вивчити питання щодо імплементації на місцевому рівні інституту префектів для координації структур влади та контролю за дотриманням ними Конституції та Законів України.
Заступник директора цього Центру Михайло Самусь, презентуючи актуальні підходи до організації охорони державного кордону та територіальної оборони України, висвітлив надзвичайно актуальну тему подальшого опрацювання та імплементації Концепції національної стійкості, котра почалась формуватись з початку гібридної війни, розв’язаної Росією проти України, коли громадянське суспільство мобілізувалось на підтримку державним структурам для відсічі російській агресії.
Представник групи юридичних компаній «Актіо» Петро Шатковський порушив питання взаємодії різних інституцій, особливо у східних та південних областях України, у справі правого захисту громадян України, котрі постраждали у різних формах у результаті російської агресії, акцентувавши увагу на встановленні через суди юридичних фактів заподіяння шкоди нашим громадянам саме внаслідок збройної агресії. Це може бути суттєвим внеском у формування в майбутньому консолідованої претензії України до Російської Федерації.
Під час роботи конференції Радник Голови Служби безпеки України Олександр Белов за дорученням Голови СБУ Василя Грицака вручив заступнику директора Женевського Центру демократичного контролю над збройними силами доктору Філіпу Флурі подяку Голови Служби за його значний особистий внесок у розбудову європейських та євроатлантичних принципів демократичного контролю над спеціальними службами України. Плідна співпраця СБУ з Женевським Центром – впливовою науково-аналітичною установою ЄС та НАТО розпочалась з 2008 року.
З того часу СБУ спільно з Центром, міжнародною та українською експертною спільнотою, Національним інститутом стратегічних досліджень, провідними українськими вишами проведено 8 науково-практичних міжнародних конференцій, у яких взяло участь близько 900 учасників.
