В польських експертних середовищах все активніше обговорюється можливість перезавантаження відносин Варшави з Кремлем. Воно мало би базуватися на відмові (або компромісних рішеннях) щодо майбутнього проекту Nord Stream-2 та видачі Польщі залишків президентського літака Ту-154. В обмін на це, Варшава мала би сприяти пом’якшенню санкцій проти РФ.
За даними деяких польських експертів та дипломатів, до таких кроків Польщу спонукають два фактори.
Першим є наростаюча для правлячої партії («Право і Справедливість» /ПіC/) іритація браку будь-яких успіхів Варшави на міжнародній арені. Перезавантаження відносин з Росією через блокування проекту Nord Stream-2 та отримання залишків президентського літака з-під Смоленська може бути презентовано внутрішньому споживачеві у Польщі як прорив зовнішньої політики та доказ її ефективності.
Другим фактором можуть стати буцімто більш широкі домовленості Заходу з Росією та тиск першого на Польщу щодо налагодження діалогу з Кремлем. Свідченням правдивості даної тези слід вважати збільшення ризику нав’язування російських концепцій (навіть, якщо дещо модифікованих Вашингтоном) щодо вирішення ситуації на Донбасі.
Все це відбувається на тлі інтенсифікації дискусій щодо заміни чинного міністра закордонних справ РП Вітольда Ващиковського на Кжиштофа Щерского (Krzysztof Szczerski). Така кадрова рокіровка для України означатиме збереження всіх негативних трендів політики Польщі щодо Києва, а саме:
– пріоритет «історичного діалогу» та відповідні спекуляції щодо трактування історії;
– нав’язування наративу у контексті польсько-українських відносин у контексті «хто кому більше потрібний»;
– переоцінка Варшавою значення Польщі для України та переоцінка власних сил на міжнародній арені;
– використання зовнішньої політики для розширення електоральної бази правлячої партії.
Також К.Щерскі є прихильником формату «пакетних» домовленостей в зовнішній політиці, що не сприятиме вирішенню кола питань польсько-української співпраці, однак може ситуативно вписуватися у сценарій перезавантаження стосунків з РФ.
Щодо екстраполяції ситуації на Україну слід відзначити такі висновки:
Концепція, яка обговорюється в експертних середовищах Польщі є досить дискусійною та вимагає додаткових верифікаційних зусиль з боку відповідних структур держави. Проте, попередня оцінка ситуації дає підстави стверджувати, що ризик такого сценарію не є високим, хоча можливі його інші варіації.
По-перше, оцінки щодо неминучості краху проекту Nord Stream-2 видаються надто оптимістичними.
По-друге, польські експерти явно переоцінюють роль та значення Варшави в евентуальному перезавантаженні стосунків з РФ.
По-третє, не можна виключати поступки Кремля в контексті видачі Варшаві залишків літакаТу-154 після трагедії під Смоленськом. Такий хід може ще сильніше закріпити тенденції польської зовнішньої політики, в т.ч. щодо України. Справа залишків літака у Польщі давно стала елементом внутрішньої та зовнішньої політики, якою грають основні політичні сили. Евентуальна видача залишків не вплине реально на завершення розслідування, але сприятиме подальшим спекуляціям. Також це стане подарунком з боку РФ теперішній владі, що заохочуватиме Варшаву до продовження «конфронтаційної» лінії стосовно Києва.
Україна не може дозволити собі ігнорувати згадані сигнали. Серед тактичних завдань для української дипломатії є верифікація правдивості тези про неминучий провал проекту Nord Stream-2. Від результатів цієї перевірки залежать подальші кроки.
В стратегічному плані, Києву варто більш системно зайнятися польським вектором, а саме:
– чітко сформулювати свої пріоритети на всіх напрямках співпраці з Польщею;
– активніше взяти до уваги вразливість польської сторони до історичних питань з одночасним чітким вказанням «червоної лінії», яку Київ у історичному діалозі ніколи не пересупить. Парадоксально, але у середньостроковій перспективі, це може сприяти зниженню напруги;
– «десакралізувати» стратегічне партнерство з Польщею шляхом інтенсифікації зусиль щодо реалізації конкретних двосторонніх проектів – енергетичного «мосту», газового інтерконектора, співпраці щодо захисту критичної інфраструктури, ВТС, поглибленню співпраці в рамках реформи децентралізації, тощо.
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
