Сектор безпеки України

ТЕРОРИЗМ ЯК НОВИЙ ВИКЛИК ДЛЯ ПОЛЬЩІ

Теракти в Парижі та Брюсселі показали, що Європа потребує нових підходів у боротьбі з тероризмом. Все це відбувається на тлі проблем всередині власне ЄС та суттєвого погіршення стосунків Заходу з Росією. Хоча Польща залишається країною з потенційно низькими терористичними загрозами, не варто виключати сценарій, коли це може помінятися. Особливо на фоні цьогорічних заходів світового масштабу, які матимуть місце на території Польщі.

Теракти в Парижі та Брюсселі показали, що Європа потребує нових підходів у боротьбі з тероризмом. Все це відбувається на тлі проблем всередині власне ЄС та суттєвого погіршення стосунків Заходу з Росією. Хоча Польща залишається країною з потенційно низькими терористичними загрозами, не варто виключати сценарій, коли це може помінятися. Особливо на фоні цьогорічних заходів світового масштабу, які матимуть місце на території Польщі.

 

До недавніх пір Польща не була об’єктом зацікавлення терористів, оскільки Варшава перебувала на периферії глобальної політики. Крім того, польські служби значною мірою контролювали ситуацію із напливом мігрантів з потенційно небезпечних районів світу. Над Віслою немає великих закритих громад мігрантів з потенційно  небезпечними елементами.

Проте, це не означає, що Польща ніколи не була ціллю для тероризму. Ще за часів Польської народної республіки (1952–1989) Польщу відвідували особи, напряму пов’язані з групами палестинських терористів. Нагадаю, що країни Варшавського блоку не лише утримували контакти з палестинськими екстремістами, але й також сприяли їхній діяльності, наприклад, через організацію військових тренувальних таборів на території СРСР, Чехословаччини, Болгарії та НДР. Цікаво, що у 1980-их роках у Варшаві працював «офіс» Абу Нідаля, який був причетний до низки резонансних терактів. У 1981 році мала місце невдала спроба вбивства Абу Дауда – одного з засновників організації «Чорний вересень», яка у 1972 році здійснила атаку на ізраїльських спортсменів під час олімпійських ігор у Мюнхені.     

Також на початку 1990-их років, у зв’язку з участю Польщі в операції евакуації євреїв з території СРСР через Польщу, зросла загроза з боку ісламських радикальних організацій. «Ліванський Джихад» навіть погрожував атаками на польські установи. Саме тоді інтенсифіковано співпрацю польських служб з західними. Відповіддю Варшави на нові виклики стало, наприклад, створення елітного підрозділу GROM, метою якого є в т.ч. боротьба з терористами.   

Вдруге на прицілі терористів Польща знаходилась після 2001 року, внаслідок участі Варшави в міжнародній антитерористичній коаліції. На зламі 2003 та 2004 років Агентство внутрішньої безпеки (Agencja Bezpieczenstwa Wewnetrznego – ABW) виявило та знешкодило групу іноземців, які за даними служб готували теракти. Також великий резонанс отримала справа громадянина Ємену, який після закінчення навчання в Познані був вигнаний із країни через негативний висновок ABW. Спецслужба засекретила матеріали справи, що викликало хвилю протестів з боку низки правозахисників та дискусії щодо надмірних повноважень служб.     

 

Більші загрози – більше повноважень для спецслужб?

Питання про збільшення повноважень спецслужб постало знову на фоні активізації терористів в останні місяці. Офіційна позиція правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) сприяє цьому кроку. Проект нового антитерористичного закону має бути презентований на початку квітня та прийнятий протягом місяця. Поспіх пояснюється необхідністю введення додаткових мір безпеки у зв’язку з проведенням на території Польщі двох великих заходів – саміту НАТО у Варшаві та Світових днів молоді у Кракові за участі Папи Римського, які заплановані на липень цього року.  

Проект закону, який публічно обговорюється, передбачає суттєве розширення повноважень служб. По-перше, йдеться про надання права на т.зв. «снайперський постріл», тобто ліквідацію потенційного терориста, замість права на його знешкодження. По-друге, підозрюваного в тероризмі можна буде затримувати не на 48 годин, як зараз, а на 14 днів (за рішенням суду). Також планується дозволити проводити обшуки цілодобово (зараз це заборонено з 22 години вечора до 6 ранку). Крім того, передбачається надання можливості негайного видворення іноземця, який становить загрозу державі. Координатор спецслужб Маріуш Камінський вважає, що необхідним є введення операційного контролювання іноземців, які підозрюються в тероризмі протягом 3 місяців навіть без рішення суду.

По-третє, планується ввести можливість тимчасової заборони масових заходів у ситуації підвищеного ризику та перекриття пунктів пропуску через кордон. Продаж сім-карток буде проводитися лише після ідентифікації громадянина.

Справді більшість експертів вказує на підвищений ризик під час натівського саміту та, зокрема, Світових днів молоді. Очікується, що до Кракова приїде кількасот тисяч осіб, в тому числі, десятки тисяч не з країн Європи. З другого боку, на цьому тлі лунають думки про зростаючу небезпеку для прав та свобод громадян.

 

Співпраця, але не за рахунок інших

Без сумніву, однією з тем, яка буде обговорюватися в ході саміту НАТО у Варшаві стане й питання боротьби з тероризмом. Так в Україні, як і в Польщі, присутні побоювання, що за поточних обставин протидії тероризму, зростає ризик послаблення політики Заходу щодо Російської Федерації. Зближення Росії із західними партнерами мало вже місце після теракту в США у 2001 році.    

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров реагуючи на останні теракти в Брюсселі зауважив, що Європа має призупинити «геополітичні ігри» задля об’єднання зусиль у боротьбі з тероризмом. У відповідь заступник генсека НАТО Александр Вершбоу зауважив, що НАТО не планує відмовлятися від усталених принципів безпеки в Східній Європі заради зближення з Росією.

«Росія порушила важливі принципи системи безпеки у Європі. Навіть на фоні співробітництва у боротьбі з тероризмом ми не маємо наміру відмовлятися від реакції на агресію та анексію Криму», – підкреслив Вершбоу.

В російських ЗМІ добре видно хвилю занепокоєння тероризмом у Європі. Домінує посил, що без Росії Захід не зможе здолати терористів. Проте, варто нагадати, що у Європи вже є досвід успішної боротьби з цим явищем в часи Холодної війни. Також варто нагадати, що на думку багатьох експертів, терористичні організації отримували підтримку і з боку СРСР.

Безумовно, міжнародне співробітництво необхідне, більше того, воно є ключовим для досягнення успіху. Однак, воно не має відбуватися за рахунок інших, наприклад, за рахунок України…

 

Пьотр АНДРУСЕЧКО (Piotr ANDRUSIECZKO),

кореспондент «Газета Виборча» (Gazeta Wyborcza) в Україні