Країни ЄС торгують військовою технікою з Росією, яка окупувала Крим і Донбасс і вбила тисячі українців. Італійські бронемашини поставляються Росією до Сирії. Чи знає про це італійський уряд? І чи знає італійський уряд, що ці оборудки прямо порушують санкції ЄС проти країни-агресора та Кодекс поведінки ЄС у сфері експорту озброєнь? Більш того, Італія подає поганий приклад іншим членам ЄС. Угорщина та Греція вже також активно намагаються відновити оборонно-промислові контакти з Кремлем.
Продаж Росії сотень бронемашин Iveco LMV “Рысь” може пояснювати, чому, власне, з Італії постійно звучать голоси про необхідність відміни санкцій проти Росії. Виявляється, Італія, незважаючи на пряму заборону поставки озброєнь та військової техніки Росії продовжує успішно поставляти російському Міністерству оборони найдосконаліші броньовані машини.
Контракт щодо закупівлі близько 350 новітніх італійських бронемашин Iveco LMV “Рысь” був укладений між РФ та Італією у 2011 році. 10 машин було передано Росії у готовому вигляді, а інші почали збирати з італійських машинокомплектів на ВАТ«172 Центральний автомобільний ремонтний завод» у Вороніжі та ТОВ “Ремдізель” у Набережних Чєлнах. Після початку агресії Росії проти України та введення санкцій ЄС, країни Європи припинили оборонні та оборонно-промислові контакт из Москвою. Франція відмовилась від мільярдного контракту щодо продажу Росії кораблів «Містраль», ФРН припинила будівництво на території Росії військових навчальних центрів вартістю близько 350 млн євро. Ряд країн ЄС також оголосив про припинення оборонних контрактів з РФ.
І раптом виявляється, що Італія продовжує торгувати з країною-агресором. Порушуючи санкції ЄС і, що важливо, Кодекс поведінки ЄС у сфері експорту озброєнь, який прямо забороняє поставляти озброєння та військову техніку країні, яка бере участь у збройному конфлікті. Дані документації, яка супроводжує реалізацію російсько-італійського контракту на поставку Iveco LMV «Рысь», свідчить, що ця робота не припинялась ні на день. Зокрема, протягом 2014 року до Росії з Італії було ввезено 81 машинокомплект, за 2015 рік – 93 комплекти. Загалом, уточнена виробнича програма на 2015-2016 рік передбачає випуск в Росії 356 італійських бронемашин. Що цікаво, кінцевим отримувачем всіх машин, які виготовляються у 2015-2016 рр. встановлено в/ч 48670, м. Каменськ Шахтинський Ростовської області (91-а центральна база резерву автомобільної техніки). Мабуть, щоб відразу переправляти їх російським військам на окупований Донбасс. До речі, Iveco LMV «Рысь» вже були помічені як у складі російського угруповання в Сирії, так і у складі урядових сирійських військ. При цьому, протестів з боку італійського уряду на адресу РФ, яка переправляє італійські бронемашини тиранічному режиму Асада, поки що не чутно.
Інший приклад, цинічної поведінки європейців. Російська преса повідомила про намір Міністерства оборони Угорщини закупити в РФ близько 30 багатоцільових вертольотів Мі-8/17. Як відзначається, це питання буде обговорюватися на переговорах на вищому рівні 17 лютого 2016 року під час візиту прем‘єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Москви. Вартість контракту оцінюється в суму близько $400 млн.
Що примушує Будапешт йти на ризик і закупати військову техніку в Росії всупереч санкціям ЄС? Існують об‘єктивні та суб‘єктивні причини. Скажімо, ніхто не сумнівається, що угорській армії потрібні вертольоти, оскільки, на цей час вона не має жодного боєготового гвинтокрила. Жодного. Через це Угорщина не виконує взяті на себе зобов‘язання щодо створення вертолітного крила в інтересах НАТО і постійно критикується за це в рамках Альянсу. Також, безумовно, відсутність багатофункціональних вертольотів перешкоджає подальшій розбудові Сил спеціальних операцій ЗС Угорщини, незважаючи на те, що уряд декларує пріоритетність розвитку цього компоненту ЗС.
При цьому, уряд Угорщини вже встиг продемонструвати непослідовність у реалізації вертолітного проекту, водячи за ніс США та європейських виробників. До середини 2015 року угорський уряд анонсував чіткі плани стосовно закупівлі нових вертольотів загальною вартістю близько $600 млн і назвав дві компанії-фаворити – Augusta Westland та Sikorsky. Однак, всередині 2015 року уряд раптово скасував плани щодо закупівлі нових вертольотів через відсутність необхідних коштів. Це дуже не сподобалося західним партнерам Угорщини.
Інший аспект, який тисне на угорський уряд – Росія надзвичайно роздратована непослідовністю угорського уряду через проблеми з реалізацією проекту з будівництва АЕС в Угорщині. Незважаючи на те, що В.Орбан вже взяв частину російських коштів, призначених для цього проекту, і особисто гарантував В.Путіну, що проект буде реалізовано без проблем, зараз ЄС заявляє, що контракт суперечить законодавству Євросоюзу і блокує його виконання.
В результаті, В.Орбан має проблеми і з НАТО, і з ЄС, і Росією. Хоча, звісно, реальну загрозу він відчуває з боку В.Путіна, який має на В.Орбана компромат, в тому числі, щодо бізнес-інтересів найближчого оточення Орбана в Росії і може легко притиснути угорського прем‘єр-міністра до стінки.
До речі, дата 17 лютого обрана не випадково. Саме рівно рік тому 17 лютого 2015 року Путін з великими почестями перебував у Будапешті і підписував угоди з В.Орбаном. Пам‘ятаєте, як Путін посміхався і розказував про «донецьких трактористів», яких не може перемогти українська армія під Дебальцево. Це було саме в Будапешті. Орбан також посміхався, хоча, мабуть знав, що саме в цю мить лилась кров сотень українських солдат. І ось час розплати наступив. Путін фактично викликає угорського прем‘єра на килим, щоб пропісочити його за зрив мільярдного атомного контракту і знову шантажувати компроматом.
Окрім іншого, російський президент-кагебіст, у своїй манері, вже натякнув Орбану про можливі проблеми у майбутньому, бо опублікував інформацію про візит угорської делегації до Москви через опозиційну пресу. Такий собі сигнал угорському партнеру, що Кремль може дати грошей не тільки правлячій партії, але й опозиції.
Саме через цей цуцванг, Орбан і намагаєтсья довести Путіну свою лояльніс. Закупівля вертольотів може бути непоганою компенсацією. Оскільки, у вертолітній оборудці присутній значний політичний підтекст, а це дуже ціниться Путіним.
Хоча, не виключено, насправді, ця вертолітна пропозиція, яку найбільш ймовірно, ЄС також заблокує – ще одна спроба Орбана відтягнути час. Якщо нинішні тенденції розвитку економічної ситуації в РФ збережуться, а надії більшості цивілізованих країн справдяться і режим Путіна зазнає краху, то у Орбана залишається шанс вийти сухим з води, невиконавши зобов‘язання перед Кремлем і уникнувши покарання з боку ЄС.
Зі свого боку, Путін буде намагатися «підчепити» угорського прем‘єра ще на один гачок і примусити його підписати вертолітну оборудку. Адже, якщо Угорщина дійсно купить російські вертольоти, це буде успіхом для Кремля, як з політичної (руйнування режиму санкцій ЄС та демонстрація ведення «business as usual» з європейськими країнами, незважаючи на окупацію територій в Україні), так і з економічної точки зору. В Угорщині на придбання вертольотів коштів немає і навряд чи з‘являться. Росія може виділити Орбану кредит для закупівлі російських вертольотів і втягнути його в ще одну фінансову пастку. Ну, і звісно, російська пропаганда заявить про посилення «корозії євроатлантичної солідарності» і «посилення союзницьких зв‘язків між РФ та Угорщиною», що і є головним стратегічним завданням Путіна.
І на завершення ще один приклад, як європейці прагнуть врегулювати українсько-російських збройний конфлікт і «примусити агресора виконувати міжнародне право». Всередині січня ц.р. парламент Греції ратифікува угоду з Росією щодо поставок продукції військового призначення. Документ є концептуальним і встановлює всі необхідні правові рамки для поставок з Росії продукції військового призначення до Греції. Слід додати, що Греція встигла озброїтися російськими кораблями та комплексами протиповітряної оборони С-300. Здається, греки хочуть прикупити ще російської зброї. І, мабуть, так само, як і угорці, за гроші Путіна.
Цікаво, скільки ще крові повинно пролитися, скільки міжнародних угод зруйновано, людських долей покалічено кремлівськими агресорами, щоб європейці зрозуміли, що «business as usual» з Росією – це оборудки з агресорами, окупантами і вбивцями. Чи в Афінах, Римі та Будапешті думають, що кроваві пальці Кремля до них не дотягнуться?
