Самміт НАТО в Брюсселі, незважаючи на суперечки всередині Альянсу, песимістичні очікування, масований «футбольний сироп» з «гостинної» Росії та традиційний тролінг від Трампа, видався напрочуд сміливим, відвертим та діловим.
Перше, і головне – Росія нарешті (майже) без звичайних дипломатичних ввічливих конструкцій називається головною загрозою Альянсу та світовому порядку.
Ось деякі цитати з Декларації Брюссельського саміту: «Агресивні дії Росії, включаючи загрозу та використання сили для досягнення політичних цілей створює виклики Альянсу та підриває Євроатлантичну безпеку, а також існуючі правила міжнародного порядку…Останні дії Росії та її політика знизили стабільність та безпеку, підвищили непередбачуваність та змінили безпекове середовище…Євроатлантичне безпекове середовище стало менш стабільним та передбачуваним в результаті: незаконної анексії Криму та триваючої дестабілізації східної України; військових приготувань Росії та її про вокативних дій, в тому числі поблизу кодонів НАТО, зокрема, розгортання сучасних балістичних та крилатих ракет у Калінінграді, постійне порушення повітряного простору членів НАТО, мілітаризація Криму; суттєвих інвестицій у модернізацію російських стратегічних сил; безвідповідальної та агресивної ядерної риторики; широкомасштабних раптових навчань; зростання кількості навчань з врахуванням застосування ядерної зброї».
Друге – окрім звичного перерахування загальних фраз про порушення Росією норм міжнародного права, цього разу члени НАТО в заключній Декларації не полінувалися конкретно назвати найбільші злочини Росії:
– Анексія Криму («яку НАТО не визнає і не буде визнавати» – цитата з Декларації);
– Військова інтервенція в Донецькій та Луганських областях шляхом введення військ, озброєнь та найманців, а також політичної, фінансової, військової підтримки бойовиків;
– Незаконне розміщення військ на території України, Грузії та Молдови;
– Визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії, а також їх мілітаризація,
– Втручання у виборчі процеси та суверенітет країн НАТО (зокрема, Чорногорії);
– Дискримінація кримських татар;
– Застосування тортур та переміщення українських громадян до в`язниць в Росію;
– Поширення дезінформації;
– Здійснення кібер-атак.
Третє – Росію офіційно на рівні НАТО звинуватили в атаці з використанням військової нервово-паралітичної речовини у Солсбері: «НАТО солідарне з оцінкою Великобританії щодо відповідальності Росії та цю атаку» (цитата з Декларації). Фактично, з цього моменту, НАТО офіційно визнало, що Росія здійснила агресивні дії з використанням військових інструментів проти однієї з країн Альянсу. Відповідно, всі інші країни НАТО з цього моменту будуть солідарно реагувати на ці дії Москви. З усіма можливими наслідками. Ймовірно, коли «свято шкіряної кулі» в Росії завершиться, ці наслідки будуть більш зрозумілими та відчутними для «господарів найкращого Мундіаля».
Четверте – Росію вперше на рівні НАТО відкрито звинуватили у вбивстві пасажирів Боїнгу рейсу MH-17. Зокрема, у Декларації самміту говориться: «Ми закликаємо Російську Ферерацію взяти на себе відповідальність та співробітничати усіма можливими способами для встановлення істини, справедливості та винних». Це звернення набуло юридичної сили у заключній Декларації Брюссельського самміту і свідчить про те, що в Альянсі існує одностайне розуміння результатів розслідування трагедії МН-17. Очевидно, що вже в найближчий час міжнародна слідча група оголосить остаточний вердикт у цій справі. Здається, НАТО дає останній шанс Росії визнати свою провину і почати співробітничати зі слідством. Іншими словами, натякає Кремлю: «щиросердне зізнання пом`якшує покарання».
П`яте – Росію нарешті було відкрито звинувачено у здійсненні кроків в напрямку руйнації Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності через розгортання крилатих ракет 9M729. Починаючи з 2012 року США намагалися напоумити Росію припинити розробку крилатих ракет наземного базування з радіусом більше 500 км, вказуючи на небезпеку руйнації одного з базових договорів у сфері обмеження ракетних озброєнь. Однак, Кремль відверто ігнорував ввічливі прохання Вашингтону, намагаючись спровокувати США на нову гонку озброєнь на кшталт 80-х років минулого століття. Тоді США і СРСР нашпигували Європу ядерними ракетами середньої і малої дальності, довівши загрозу виникнення ядерної війни до критичного рівня. Зараз розміщення американських ядерних ракет в Європі з великою ймовірністю могло би призвести до зростання протестів у європейських країнах і, як наслідок, посилення розколу в НАТО. На що дуже сподіваються в РФ.
Насправді, я особисто не очікував, що Альянс зможе офіційно оприлюднити такі відверті та детальні оцінки стосовно реальної ролі Росії у руйнації існуючого світового порядку та конкретних злодіянь в Україні, Грузії, Молдові, Великобританії та на глобальному рівні. Терпець, як правило, толерантних та дуже виважених натівських дипломатів урвався. Речі названо своїми іменами, крапки над «і» поставлені, «футбольна дипломатія» провалилась. Росія – ворог для НАТО і Альянс більше не збирається терпіти «многоходовочкі» Путіна.
Хоча, у заголовку я навмисно залишив слово «майже». Поясню чому. Якщо НАТО називає Росію головною загрозою і звинувачує її у конкретних злочинах, то повинні бути і конкретні дії для того, щоб цю загрозу нівелювати, а злодія покарати. Однак, в рішеннях самміту йдеться лише про початок кроків на посилення готовності бути спроможними протистояти загрозам, які зараз виникли. Термін виконання – до 2020-2024 рр. Найбільш вагомий крок – початок реалізації Ініціативи НАТО щодо посилення готовності (NATO Readiness Initiative), яка передбачає підготовку в країнах Альянсу для застосування в рамках НАТО 30 батальйонів, 30 ескадрилій та 30 бойових кораблів з готовністю 30 днів і менше.
Але, якщо бути відвертим, ця ініціатива виглядає не як продумана військова концепція і створення інструменту покарання Росії, а такий собі піарний хід. Об`єктивно, реалізація цього проекту, який в НАТО називають «4х30», не зможе збалансувати російські військові сили, які нарощуються проти НАТО та України. І чому, власне, обрано магічне число 30? Ну дійсно, чому саме 30 кораблів і 30 батальйонів, а не 35 і 50? І чому 30 днів? Чи не забагато це в умовах, коли 1-а танкова армія ЗС РФ вже за 4-5 днів після початку операції буде стояти на білорусько-польському кордоні в готовності наступати на Варшаву?
У заключній Декларації саміту неможливо знайти конкретні пропозиції покарання за важкі злочини, які скоїла Росія: військова інтервенція, анексія, тортури, викрадення, отруєння тощо. Альянс обмежується закликами до Росії припинити вбивати людей та руйнувати світовий порядок. Окрім обіцянки продовжувати санкції та обмежувати цивільні та військові контакти з РФ, жодних практичних механізмів покарання Альянс не анонсує. Більш того, НАТО робить реверанс у бік Кремля, виказуючи готовність до політичного діалогу.
І ключова фраза, яка дозволяє залишити слово «майже» у визначенні Росії ворогом для НАТО. «НАТО не хоче протистояння з Росією і не становить загрози для Росії» – говориться в Декларації самміту. Цю фразу важко пояснити з точки зору звичайної логіки: якщо НАТО звинувачує Росію у конкретних злочинах, то Альянс повинен активно й цілеспрямовано йти на протистояння з РФ для того, щоб примусити її покаятися у скоєнні злочинів і повернутися в русло міжнародного права. Однак, Альянс діє навпаки – уникає протистояння, демонструючи Кремлю свою слабкість і неготовність до реального покарання російських злочинців.
З іншого боку, це справа членів НАТО намагатися перевиховати кадебешника Путіна закликами «давайте жити дружно». Хоча, в роки Холодної війни, попередники нинішніх натівських політиків діяли набагато жорсткіше у відповідь на агресивні кроки СРСР. Якщо б вони тільки закликали Москву не вбивати людей і не тиснули на неї всіма можливими інструментами, думаю Варшавський договір швидко б розширився до Парижу та Мадриду. Москва розуміла і розуміє лише силу. Здається НАТО вирішило ще раз перевірити цю стародавню народну мудрість.
Михайло Самусь
Заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Матеріал опубліковано lb.ua
