За оцінкою фахівців ЦДАКР, початок серпня ц.р. відзначився напруженою обстановкою в зоні ООС та сприятливими зовнішньополітичними умовами для протидії російській агресії.
Загалом, ситуація навколо та всередині України характеризувалася такими аспектами:
Відбувається посилення угруповання окупаційних військ РФ на Донбасі шляхом збільшення угруповання важкої бронетехніки та артилерії на Донбасі та застосування заборонених Мінськими домовленостями озброєнь. Росія продовжує використовувати українську територію для випробування своєї новітньої техніки. Цього разу на окупованій території «засвітилися» ряд новітніх засобів РЕБ російського виробництва.
Такому стану справ сприяє постійне блокування Росією роботи СММ ОБСЄ, внаслідок чого міжнародна організація не може отримати доступ до українсько-російського кордону, через який з РФ продовжуються неконтрольовані поставки зброї та боєприпасів. Водночас, за словами українських військових, ситуація в зоні ООС залишається напруженою, проте контрольованою.
Росія посилила економічну блокаду українських портів в Азовському морі, окупувала більшу частину виключної (морської) економічної зони України і проводить пограбування українських морських ресурсів. На постійній основі катери ФСБ РФ проводять штучне затримання в Керченській протоці та Азовському морі суден, які користуються портами України. Це вимагає від України негайних дій щодо захисту своїх національних інтересів. ЦДАКР пропонує сконцентруватися на перегляді існуючої нормативно-правової бази з РФ, посилити корабельне угруповання ВМС України в акваторії Азовського моря (в тому числі за рахунок закупівлі швидкохідних ракетних катерів типу «Лань» та роботизованих систем військово-морського призначення). Також, на думку ЦДАКР, слід розглянути можливість конвоювання цивільних суден в Азовському морі силами ВМС України та посилити військове співробітництво з союзниками.
На цьому фоні, надзвичайно доречним та позитивним стало рішення США про введення нових санкцій, які спрямовані проти російського ОПК, завдадуть удару по банківській системі та енергетичним проектам на кшталт «Північного потоку 2».
Внутрішньополітична ситуація залишається відносно спокійною, водночас може бути «розгойдана» політичними силами (в першу чергу популістського спрямування) на фоні виборчої кампанії. При цьому, буде використовуватися нестабільність економіки та коливання національної валюти.
Виходячи з цього, експерти ЦДАКР прогнозують в найближчий час високу ймовірність збереження існуючого статусу-кво: ситуація на Сході України буде мати ознаки конфлікту низької інтенсивності, керівництво РФ буде зосереджено на зниженні негативних наслідків санкцій США, не проводячи суттєвих кроків на міжнародній арені. Дії по відношенню до України будуть лежати в військовій та політичній площині. З одного боку, РФ підтримуватиме конфлікт на сході України та чинитиме психологічний і економічний тиск в Азовському морі. З іншого – намагатиметься забезпечити прихід до влади проросійських сил під час президентських та парламентських виборів 2019 року.
ЦДАКР констатує, що станом на середину серпня, Росія продовжує активну підтримку своїх військ на сході України. Ситуація в районі проведення ООС залишається стабільно-напруженою, водночас контрольованою. Інтенсивність вогневих ударів на Донбасі по позиціях українських військ і населеним пунктам на підконтрольній Україні території залишалася високою. Російські окупаційні війська, усупереч мирних домовленостей, продовжують вести вогонь по позиціях українських сил із застосуванням гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. На окремих напрямках стабільно застосовується озброєння БМП, мінометів, ствольної артилерії та протитанкових ракетних комплексів. Інтенсивність коливається від декількох десятків до сотні обстрілів за добу, при цьому російськими військами регулярно застосовується заборонене Мінськими домовленостями озброєння. Найчастіше обстріли здійснювалися по позиціях українських військ в околицях населених пунктів Кримського, Новотошківського, Новозванівки, Новоолександрівки, Світлодарська, Новгородського, Новотроїцького, Красногорівки, Новомихайлівки, Богданівки, Гранітного, Чермалика, Гнутового, Лебединського, Павлополя, Водяного та Широкиного.
Чергові артилерійські підрозділи і засоби ППО російських окупаційних військ на Донбасі знаходяться в підвищеній бойовій готовності. З артилерійськими підрозділами 1 і 2 АК окупаційних військ постійно проводяться тренування з відпрацювання питань вогневого ураження. Крім того, артилерійські підрозділи 1 і 2 АК окупантів інтенсивно проводять заходи, спрямовані на поповнення запасів боєприпасів зі складів ракетно-артилерійського озброєння за рахунок партій, перекинутих з РФ.
В підтвердження цього, 7 серпня БПЛА ОБСЄ зафіксував колони вантажівок із критими брезентом вантажними відсіками, які приховано в’їжджали до України та виїжджали назад до РФ ґрунтовою дорогою в обхід прикордонно-пропускних споруд. Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер назвав ці факти доказом того, що Росія навмисно продовжує конфлікт і підтримує бойові дії на сході України.
Крім цього, з метою приховування участі РФ в конфлікті з Україною, російські сили постійно блокують роботу СММ ОБСЄ та не дають можливості доступу до українсько-російського кордону. Зокрема, було зафіксовано декілька десятків випадків обстрілів безпілотників ОБСЄ з боку збройних формувань РФ. Також, зареєстровано випадки постановки перешкод безпілотникам СММ російськими засобами РЕБ. Крім цього, бойовики більше двохсот разів забороняли патрулям місії доступ до об’єктів, передбачених домовленостями про контроль за дотриманням режиму припинення вогню та відведення озброєнь.
Як наслідок, РФ збільшує угруповання важкої бронетехніки та артилерії на Донбасі. Відповідно до звіту СММ ОБСЄ від 6 серпня, у липні на окупованій території Донецької і Луганської областей було зареєстровано безпрецедентне зростання кількості важкого озброєння і військової техніки у 8,5 разів – у понад 200 одиниць. Зокрема, зареєстровано до двох танкових батальйонів, два дивізіони самохідної артилерії, дивізіон буксируваних гаубиць, до ста одиниць ББМ, засоби протиповітряної оборони тощо. ОБСЄ виявила дві батареї реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», дві батареї 122 мм буксируваних гаубиць Д-30 та понад 20 одиниць бронетехніки, які рухалися в складі колон за межами виділених місць зберігання озброєння. У СММ констатували, що така активність збройних формувань РФ призвела до різкого зростання кількості порушень режиму припинення вогню вздовж лінії розмежування.
Ще однією особливістю стало значне зростання високотехнологічної радіоелектронної складової в оснащенні російських військ на Донбасі. Безпілотник ОБСЄ зафіксував чотири різні системи радіоелектронної боротьби (РБ-341В «Леєр-3», 1Л269 «Красуха-2», РБ-109А «Билина» та спеціальний комплекс для постановки перешкод безпілотним літальним апаратам «Репелент-1») біля н.п. Чорнухине.
Дані факти говорять про:
- Наявність в зоні ООС кадрових військовослужбовців ЗС РФ, адже названі системи знаходяться на озброєнні військ РЕБ ЗС РФ.
- Цілеспрямоване ведення радіорозвідки українських ліній зв’язку з подальшим вскриттям ланки та схеми управління та радіоелектронним подавленням засобів радіозвязку.
- Випробування «в полі» новітніх засобів РЕБ (особливо «Репелент-1») для подавлення БПЛА українського та закордонного виробництва.
Також, РФ продовжує використовувати релігійний фактор як один з основ «русского міра». Донецька та Маріупольська єпархії УПЦ МП активно вербують бойовиків з числа прихожан: «священики» проводять «роз’яснювальні бесіди» про «неправомірність дій карателів» – ЗС України, необхідність захищати «молоду республіку» і навислу загрозу над «російською православною вірою», яку хочуть викорінити «бандерівці». Як правило, для бесіди вибираються представники чоловічої статі призовного віку і придатні до військової служби. У процесі спілкування встановлюється їхнє ставлення до української влади і, в разі отримання відповіді про невдоволення нею і т.д., робляться пропозиції з фінансовим інтересом. При цьому, потенційним кандидатам пропонується кілька варіантів діяльності на благо «церкви» і «ДНР». Один з них – безпосереднє проходження служби в лавах НЗФ, інший – інформаційна допомога, а саме надання інформації про діяльність та переміщенні підрозділів ЗС України та інших силових органів уздовж лінії розмежування.
Ще однією особливістю протягом охопленого періоду стало перенесення зусиль РФ в акваторію Азовського та Чорного морів. У даному контексті доцільно відмітити офіційні погляди ВМС України на ситуацію:
- Загрози з морського напрямку є реальними, а обстановка на Чорному та Азовському морях має тенденцію до загострення.
- Росієя фактично контролює більшу частину виключної (морської) економічної зони України і здійснює пограбування українських морських ресурсів.
- Як прихований елемент блокади, ФСБ РФ проводиться штучне затримання в Керченській протоці та Азовському морі суден, які користуються портами України.
- Можливості ВМС ЗС України щодо адекватної відповіді російської агресії вкрай обмежені.
- Командування ВМС зосередило свої зусилля на поетапному відновленні флоту: досягнення конкретних спроможностей ВМС до вирішення конкретних завдань, в конкретних операційних морських зонах: прибережній, ближній і дальній.
- Перший етап – виконано за рахунок нарощування берегової артилерії, морської піхоти та будівництва катерів прибережної зони. В 2018 році почався другий етап: нарощування спроможностей у ближній морській зоні за рахунок розробки ракетного комплексу «Нептун», ракетного катеру «Лань», патрульного літака «Світанок». Третій етап – закупівля корветів, підводних човнів, посилення компоненту ударної авіації.
На думку Секретаря РНБО України О.Турчинова РФ готується розпочати військово-економічну блокаду Азовського моря і розглядає Азово-Чорноморський регіон як важливий плацдарм для своєї подальшої експансії. Він зазначив, що в районі проведення ООС одним з найбільш загрозливих напрямків залишається Маріупольський, «де не виключається проведення ворогом як сухопутних, так і морських десантних операцій уздовж Азовського узбережжя». У зв’язку з цим О.Турчинов наголосив на необхідності посилення берегової оборони та ефективної протидії сухопутним і морським провокаціям з боку РФ.
У цьому контексті фахівці ЦДАКР вітають поступове викристалізування поглядів командування ВМС України на подальший розвиток флоту. Водночас, ЦДАКР залишається прихильником «асиметричного» та прагматичного підходу до розбудови ВМС. А тому, підтримує концентрацію зусиль на створенні потужного ударного кулака у вигляді ракетного комплексу «Нептун» та ракетного катеру «Лань». На думку фахівців ЦДАКР, розпорошення зусиль і одночасне (паралельно з реалізацією другого етапу) будівництво кораблів класу корвет є недоцільним. Проект корвету є дорогим (вартість одного корвету буде коливатися в межах 7 млрд. грн.) і містить значну кількість викликів та проблем (відсутність надійного промислового майданчика для будівництва серії кораблів – один з них). Активну фазу будівництва корветів, які дійсно дуже потрібні ВМС, на думку ЦДАКР варто перенести до моменту переходу в кульмінацію реалізації другого етапу стратегії – тобто, до моменту, коли ракетні катери «Лань» з ракетним комплексом «Нептун» почнуть серійно надходити до складу ВМС України. Тим більше, що в ході реалізації проекту «Лань» будуть відпрацьовані питання інтеграції систем, які будуть встановлюватися на корвет (того ж таки «Нептуна»).
Окремо ЦДАКР звертає увагу на потужний розвиток автономних роботизованих систем військово-морського призначення, які можуть виконувати комплекс завдань традиційної корабельної техніки. Підводні та надводні роботизовані системи, які коштують в рази дешевше традиційних надводних кораблів та підводних човнів, можуть значно прискорити процес набуття ВМС України потрібних спроможностей для ефективної протидії російському агресору в Чорному та Азовському морях.
Крім цього, ЦДАКР пропонує:
- негайно провести оцінку доцільності збереження чинного Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки і використати всі можливі інструменти в рамках цього документу для впливу на Росію.
- У випадку неефективності застосування згаданого Договору, розглянути питання про його денонсацію і залучення всіх можливих інструментів у галузі міжнародного морського права.
- Посилити корабельне угруповання ВМС України в акваторії Азовського моря (в рамках наявного корабельного складу ВМС України, а також розглянути питання про швидке нарощування чисельності надводних кораблів, придатних до використання в Азовському морі, за рахунок військово-технічного співробітництва з союзниками).
- Розглянути можливість організації конвоювання цивільних суден в Азовському морі силами ВМС України для недопущення їх перевірок ФСБ РФ.
Надзвичайно важливою, на думку ЦДАКР, є підтримка з боку НАТО та США. У цьому контексті позитивним є збільшення інтенсивності військових навчань США в Чорному морі за участю України та Грузії в рамках «протидії впливу Росії в регіоні». Таке положення міститься в законі про асигнування на військові потреби США, підписаному президентом США 13 серпня ц.р. У тексті документа йдеться, що глава Пентагону, Держсекретар і Головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі повинні розробити і реалізувати стратегію з надання підтримки союзникам і партнерам в Європі, «які перебувають під загрозою російської агресії». Вони також повинні «розглянути можливість збільшити частоту і масштаб проведених в Чорному морі військових навчань НАТО та інших багатонаціональних навчань за участю України та Грузії». Сума коштів, яка виділяється Міністерству оборони США для надання допомоги безпеки Україні, визначена в обсязі 250 млн. долл. США. Із зазначеної суми, 50 млн. долл. США мають бути спрямовані на летальні види озброєнь.
Виклики для України на міжнародній арені
На міжнародній арені ситуація загалом характеризується поступовою консолідацією міжнародного співтовариства проти агресивних дій РФ. Після Саміту НАТО у Брюсселі, за результатами якого Росію визнали головною загрозою Альянсу та світовому порядку, Кримської декларації, в якій США сформували новий імпульс у напрямі чіткого визначення справжнього статусу сучасної Росії, в серпні було оголошено про застосування нових санкцій проти РФ.
Перший блок санкцій, який буде введений з 22 серпня, передбачає повну заборону на експорт в РФ електронних пристроїв і комплектуючих подвійного призначення. За словами представника Держдепартаменту, на даний час, рішення про видачу ліцензії вирішується індивідуально в кожному випадку, але тепер, коли ці санкції наберуть чинності, Держдепартамент буде за замовчуванням відхиляти такі заявки. Фахівці ЦДАКР відмічають, що російська авіація, яка закуповувала в останні десятиліття продукцію американського авіапрому, може «зависнути» без поставок комплектуючих і ремонтних блоків, в яких є хоч якась американська електроніка. Другий блок санкцій вводиться з відстрочкою на три місяці і передбачає зниження рівня дипломатичних відносин, відклик дозволу для авіакомпанії «Аерофлот» здійснювати рейси в США, а також майже повне припинення товарообігу між країнами.
Відповідно до «Акту щодо захисту американської безпеки від агресії Кремля 2018», який був внесений Конгресом США на розгляд, можливе накладення заборони на операції в США, а також заморожування активів семи російських банківських структур, які вже знаходяться під обмеженнями. Серед них: «Сбербанк», ВТБ, ВЕБ і «Промсвязьбанк». Банки не зможуть проводити стандартні доларові розрахунки через коррахунки в американських банках, чого, в російських ділових колах побоюються найбільше. Крім цього, буде заборонено покупка резидентами США російського суверенного боргу та проведення розрахунків російських банків в доларах.
З свого боку, ЦДАКР високо оцінив потенціал та значення нових антиросійських санкцій США. Зокрема, на думку фахівців аналітичного центру, новий пакет нанесе руйнівний удар по російським високотехнологічним галузям, зокрема, по оборонно-промисловому комплексу.
Експерти ЦДАКР переконані у наступних результатах означених санкцій:
По-перше, визнання Росії спонсором тероризму поряд з КНДР, Іраном, Суданом і Сирією. США демонструють чітку та послідовну політику по відношенню до країн, які грубо порушують норми міжнародного права. При цьому, важливим аспектом стало збільшення інтенсивності політики застосування санкцій. Якщо в 2014 року, коли Україна закликала визнати Росію спонсором тероризму, США залишали ці заклики поза увагою, у 2018 р. американські сенатори вже самі ініціюють розгляд цього питання.
По-друге, санкції можуть завдати потужного удару по російській економіці. Повідомлення про санкції у перший же день обвалили курс російського рубля по відношенню до долара. За оцінкою аналітиків британського банку Barclays, з урахуванням експортоорієнтованості російської економіки і потреби нафтогазової та металургійної галузей в міжнародних операціях і репатріації валютної виручки з конвертацією її в рублі, запропоновані санкції можуть обмежити російські банки в транзакціях з міжнародними фінансовими інститутами. У подальшому, відповідно до оцінок Держдепартаменту, санкції можуть зачепити приблизно до 70% російської економіки та 40% її робочої сили.
По-третє, з урахуванням залежності російського ОПК від закордонних технологій та комплектуючих, санкції можуть суттєво обмежити можливості російського ОПК виробляти сучасну зброю. В період з 2010-2014 року РФ проводила масові закупівлі зброї за кордоном. Зокрема, доцільно навести приклад БПЛА «Орлан-10» (який фактично складається з американських, німецьких та японських компонентів), «Форпост» (ізраїльський БПЛА Searcher), «Застава» (ізраїльський БПЛА Bird Eye 400). Всі ці безпілотники, в тому числі, використовуються ЗС РФ в бойових діях проти України.
Ще однією особливістю охопленого періоду є відносна консолідація міжнародного співтовариства щодо спільного тиску на РФ з метою звільнення політичних заручників Кремля. Так, на сайті петицій адміністрації президента США було розміщено звернення до Білого дому задіяти всі важелі для порятунку політв’язня Кремля Олега Сенцова, у якого суттєво погіршилося здоров’я. Крім цього, звільнити Сенцова закликали ЄС, міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем та президент Франції Еммануель Макрон.
Варто відмітити, що антиросійська риторика мала місце не тільки серед західних країн, але і на пострадянському просторі. Так, по відношенню до РФ негативно висловлювався президент Білорусі Олександр Лукашенко. Під час візиту на одне з підприємств він звинуватив Росію в варварському відношенні до Білорусі, недобросовісній конкуренції і невиконанні зобов’язань у рамках Євразійського економічного союзу. Очевидно, що між Москвою і Мінськом може виникнути новий конфлікт – цього разу приводом для нього може стати конкуренція між російським «Ростсельмашем» і білоруським «Гомсельмашем», які виробляють сільськогосподарську техніку. За словами білоруського президента, «Ростсельмаш» користується підтримкою і отримує субсидії, що є порушенням домовленостей в рамках Євразійського економічного союзу. Він заявив, що не дасть продати контрольний пакет акцій «Гомсельмаша», хоча «Ростсельмаш» давно пропонує приватизувати підприємство. Відносини між Білоруссю та РФ мають тенденцію до погіршення, через наміри Москви шантажувати Мінськ за допомогою, енергетичних, торгівельних та політичних важелів. Стало відомо, що Росія з жовтня призупинить безмитні поставки нафтопродуктів і зрідженого газу в Білорусь. Крім того, за даними Reuters, Москва відмовилася надати Мінську держкредит на мільярд доларів.
Важливим викликом, на думку ЦДАКР, є наміри Москви зірвати отримання автокефалії Українською Православною Помісною Церквою. При цьому, РФ намагається впливати як всередині України, так і за кордоном. В кінці серпня ц.р. Московський патріарх Кирило (Гундяєв) планує зустріч з Константинопольським патріархом Варфоломієм. Як повідомляє грецьке церковне видання Vima Orthodoxias, патріарх Росії зустрінеться з Варфоломієм, щоб обговорити «проблеми» з наданням автокефалії Української Помісної Православної Церкви. Ймовірно, метою візиту є спроба натиснути на Вселенського Патріарха Варфоломія напередодні засідання Собору єпископату Вселенського Патріархату, який пройде 1-3 вересня. Цікаво, що патріарх РПЦ Кирил поїде на Фанар до Варфоломія особисто, що вказує на те, що усі попередні наміри та аргументи Москви виявилися безрезультатними.
Виклики у площині економіки
Ситуація в економіці характеризується нестабільністю фінансової системи, внаслідок чого протягом першої половини серпня курс гривні продовжував падати, та станом на 13 серпня за даними НБУ офіційний курс гривні становив 27,24 гривні.
Серед причин знецінення національної валюти НБУ зазначив низку факторів:
- Активне проведення компаніями операцій по перерахування дивідендів за кордон (з початку липня з цією метою було куплено майже 300 млн. доларів).
- Вихід нерезидентів з Облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) (з початку липня обсяг ОВДП у портфелях нерезидентів скоротився майже на 1,3 млрд. грн.).
- Значні обсяги повернення ПДВ в кінці липня, що значно зменшує обсяг вільного продажу валюти, а також збільшення попиту на готівкову валюту, зокрема, з боку тіньового аграрного сектора в зв’язку з початком сезону.
З метою згладжування валютних коливань, НБУ виходив на ринок з валютними інтервенціями – з початку минулого тижня на ринку було продано 148 млн. дол. США.
Стабілізувати ситуацію має черговий транш МВФ 2 млрд. дол. США, який має надійти до кінця 2018 р. Національний банк очікує, що реалізація структурних реформ дасть Україні змогу отримати від МВФ черговий транш, і, як наслідок, збільшити міжнародні резерви України до 20,7 млрд. дол. США на кінець 2018 року. У цьому контексті на початок вересня до України запланований візит місії МВФ в Київ, який, на думку НБУ, буде кроком до зниження невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації в українській економіці та поліпшення очікувань учасників ринку. Наближення перспективи отримання фінансування від МВФ матиме позитивний вплив на стан валютного ринку України, а також покращить можливості Уряду залучити на міжнародних ринках капіталу боргові ресурси, необхідні для здійснення пікових виплат за державним боргом у 2018-2020 роках, на прийнятних умовах попри послаблення апетиту інвесторів до активів ринків, що розвиваються.
Також, поповнити державний бюджет мають кошти, які планується отримати за результатами приватизації 147 державних підприємств, стартова вартість яких становить майже 70 млн. гривень. Приватизація буде проводитися через систему електронних закупівель ProZorro. До кінця року буде виставлено на продаж ще 750 об`єктів малої приватизації. Загалом від реалізації 700 об’єктів до державного бюджету може надійти близько 2 млрд. грн.
ЦДАКР вважає, що у цьому аспекті, ключовим фактором стане продовження міжнародного кредитування України. Черговий транш МВФ та фінансова допомога з боку інших міжнародних інституцій матиме важливий психологічний ефект і сприятиме безпроблемному проходженню осінню-зимнього фінансово-економічного сезону.
Основні виклики всередині держави
Внутрішньополітична ситуація нагадує «затишшя перед бурею»: подій, які б могли спричинити дестабілізацію обстановки всередині держави, не трапилося, водночас політичні сили розпочали підготовку до виборів Президента України та Верховної Ради. Очікується, що РФ буде активно втручатися у виборчий процес для створення максимально сприятливих умов для приходу до влади проросійських сил. У цьому контексті, Президент Петро Порошенко доручив РНБО підготуватися до протидії втручанню в українські вибори. «У наступному році нас, Україну, і багатьох наших партнерів очікують важливі вибори, які визначатимуть темпи і якість нашого розвитку і взаємодії на середньострокову перспективу. Доручаю РНБО передбачити окреме засідання щодо протидії втручання у вибори», – зазначив він.
Як позитивний фактор, доцільно відмітити зусилля вітчизняного ОПК стосовно створення нової зброї. Знаковою подією стало повідомлення РНБО України про випробування нової 155-мм самохідної гаубиці «Богдана». «Її важливими характеристиками є висока мобільність, точність, дальність, а також висока швидкість ведення вогню», – наголосив секретар РНБО О.Турчинов, додавши, що спеціальними боєприпасами гаубиця може вражати ціль на відстані до 60 кілометрів. Нова самохідна гаубиця «має натівський 155-мм калібр», що говорить про поступовий перехід української армії на стандарти НАТО. Також, важливо, що стандартам НАТО відповідає як система управління гарматою, так і технологія її виготовлення – на українських оборонних підприємствах.
