Оборонна промисловість, зокрема її приватний сегмент, потребує більш чітких орієнтирів Генерального штабу ЗСУ щодо намірів закуповувати озброєння та військову техніку (ОВТ), що сприятиме розширенню розробок та виробництв. Про це зазначив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак під час виступу перед керівним складом Збройних сил України (ЗСУ) 21 лютого, додавши, що виступає в тому числі як член Правління створеного об’єднання Ліги оборонних підприємств України (Ліги). За його словами, Ліга сьогодні об’єднує вже три десятки приватних оборонних підприємств та прагне до більш тісної взаємодії з керівництвом ЗСУ та інших збройних формувань держави.
Говорячи про необхідність орієнтування ОПК з боку Генштабу, керівник ЦДАКР навів приклади, коли підприємства готові інвестувати нові виробництва та розробки, однак не мають гарантій щодо подальшої закупівлі ОВТ. Зокрема, така ситуація, за його словами, торкається збільшення виробництва безпілотних авіаційних комплексів (БАК) та створення в державі боєприпасного виробництва за сучасними іноземними технологіями лінійки калібрів від 12,7 до 30 мм.
Бадрак від імені Ліги також висловив переконання, що таємність державного оборонного замовлення (ДОЗ) є необґрунтованою та суттєво шкодить створенню конкурентного середовища та стимулює відсутність відповідальності і зловживань. У якості прикладів керівник аналітичного центру навів закупівля за кордоном машин Saxon та БАК міні-класу, а також машин «Варта» у інжинірингової фірми «Українська бронетехніка» без власного виробництва та навіть за умов зриву попереднього контракту. За його словами, 95% номенклатури ОВТ в 2016 р. закуповувалися в межах державного оборонного замовлення (ДОЗ) без конкурентних процедур. При цьому експерт запропонував Генштабу ЗСУ розробку і втілення спільних методик оцінки ОВТ, особливо, іноземного виробництва, в тому числі, із залученням фахівців приватного сектору оборонної промисловості та недержавних експертів.
В цілому, Бадрак визнав покращення якості переозброєння, однак закликав до змін воєнно-технічної політики держави з акцентом на сучасні високотехнологічні бойові системи. На його думку, ще залишилася низка негативних тенденцій: хаотична імпортизація, низький рівень військово-технічного співробітництва з іноземними державами та стриманість західних країн у наданні технологій та продажі елементної бази, хибні підходи до воєнної прийомки ОВТ, нерівні умови для приватних підприємств ОПК та недоліки державно-приватного партнерства. Він також висловив ідею Ліги щодо доцільності запуску процесу створення високотехнологічних зразків і систем озброєння на базі проектного підходу – через оголошення відкритих конкурсів на якісно новітній зразок, під конкретний фінансовий ресурс. Розробники захищають свої проекти в межах потенційних НДДКР, на базі прозорих параметрів.
