ЦДАКР разом з партнерами з New Strategy Center (Румунія), Center for the Study of New Generation Warfare (США) та Strategic Studies, Center for European Policy Analysis (США) публікують дослідження з характерною назвою «Москва сльозам не вірить».
В дослідженні аналізується ситуація після здійснення відкритого акту агресії Росії проти кораблів ВМС України в Керченській протоці 25 листопада 2018 року. Оцінки та пропозиції аналітиків з України, Румунії та США доповнив колишній командувач військами США у Європі генерал Бен Ходжес, який запропонував свій погляд на ситуацію.
Головна ідея дослідження – досить реагувати на відкриту агресію Росії «глибоким занепокоєнням» та «сльозними проханнями». Це немає жодного ефекту та впливу на Кремль – «Москва сльозам не вірить». Міжнародне співтовариство має вдатися до негайних та конкретних кроків, щоб зупинити Росію і покарати її за вчинені злочини.
Зокрема, ЦДАКР та партнери вважають, що російська агресія проти України і, в тому числі, відкрита агресія ЗС РФ проти кораблів ВМС України 25 листопада 2018 року потребує систематичних та швидких кроків для покарання агресора та зміни військово-стратегічного балансу в Чорноморському регіоні.
Зокрема, у військово-стратегічній сфері вважається за доцільне суттєво посилити присутність ВМС країн-партнерів України з НАТО та ЄС. В той же час, важливо максимально активізувати контакти між Україною та Румунією у сфері безпеки та оборони на всіх рівнях з особливим акцентом на будівництво військово-морських спроможностей.
У військово-технічній галузі Україні варто створити умови для швидкого посилення Військово-морських сил, в тому числі, за рахунок отримання надводних кораблів від партнерів (США, Канада, Великобританія, Австралія, так само як країн ЄС). Критично важливим є отримання кораблів з ракетною зброєю. Однією з можливих опцій може бути отримання протягом 1-2 років двох-трьох фрегатів класу «Oliver Hazard Perry» від США. Одночасно, Україні варто активізувати реалізацію власної концепції «москітного флоту» на основі малих швидкісних платформ проекту «Лань» з протикорабельною ракетою «Нептун».
У дипломатичній сфері пропонується зосередити увагу на запровадженні реальних, а не символічних санкцій, які будуть мати прямий ефект на економічну ситуацію в Росії, створенні постійного механізму контролю міжнародного судноплавства в Чорному морі, Керченській протоці та Азовському морі. Наполягати на гарантіях забезпечення свободи судноплавства в акваторії Чорного та Азовського морів та Керченській протоці. Започаткувати обмеження для заходу російських кораблів до портів країн-партнерів (насамперед – ЄС, НАТО).
Що стосується посилення ролі НАТО в Чорному морі, пропонується:
- Створити командну структуру для Багатонаціональної дивізії в Румунії, включаючи присутність бойових елементів бригади ЗС США та ротаційній основі.
- Продовжити та активізувати навчання НАТО в Румунії та Болгарії.
- Розмістити в Румунії додаткові елементи систем ППО/ПРО до 2020 року.
- Розмістити додаткові елементи стратегічної розвідки ЗС США в Чорному морі.
- Посилити систему розвідки країн регіону, включаючи БЛА, а також надводні та підводні автономні системи та наземні елементи.
- Посилити військово-морську присутність НАТО в Чорному морі з урахуванням обмежень Montreux Convention.
- Продовжувати діалог з Туреччиною для посилення військово-морської співпраці.
- Збільшити завчасне розміщення військової техніки, озброєнь, інших ресурсів для забезпечення розгортання військ на східному фланзі НАТО.
Загалом, в дослідженні обґрунтовується нагальна необхідність консолідованих та швидких дій країн НАТО та партнерів в Чорноморському регіоні для протидії російській агресії. На думку ЦДАКР, консолідовані, активні дії України та партнерів можуть створити реальні умови для покарання Росії та змінити баланс в регіоні на нашу користь.
