Коментарі експертів

Іоаніс НАСІОУЛАС: «ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ЗБЛИЖЕННЯ АФІН ТА МОСКВИ НА ТЛІ «ГРЕЦЬКОЇ» КРИЗИ В ЄС»

Росія нині знаходиться у непростій ситуації через тиск фінансових проблем та недалекоглядне інвестування у сферу експорту енергоносіїв, що робить її бюджетні надходження залежними від коливання попиту і цін на міжнародних ринках.

Росія нині знаходиться у непростій ситуації через тиск фінансових проблем та недалекоглядне інвестування у сферу експорту енергоносіїв, що робить  її бюджетні надходження залежними від  коливання попиту і цін на міжнародних ринках. Роль рубля як міжнародної резервної валюти серйозно послаблена. Сьогодні Росія намагається укріпити рубль укладаючи довгострокові транснаціональні  угоди  з експорту газу. Проекти призначені на те, щоби уможливити короткострокову ліквідність одночасно зі стабілізацією курсу її валюти.

Інші гравці Балканського регіону, ЄС і США зацікавлені у диференціації поставок газу іншими виробниками, окрім Росії, і це включає в себе презентацію надійних і зрілих проектів. Це складне завдання, так як перед більшістю залучених до цього процесу держав постають питання безпеки і стабільності.

Нині Росія намагається реалізувати альтернативний потік за участі Туреччини, Греції та Македонії. Проте, є вагомі зовнішньополітичні нюанси взаємовідносин Туреччини і Македонії з  Грецією, такі як вторгнення Туреччини на Кіпр і  так зване «македонське питання» – претензії Греції щодо використання  Македонією на національному і державному рівні назви  «Македонія» (оскільки Греція  наполягає, що назва «Македонія» є невід’ємною частиною саме її історичної спадщини – ред.). Ці моменти ускладнюють укладання певної угоди, яка б задовольнила усі сторони.

Разом з тим, новий грецький прем’єр Алексіс Ципрас намагається відновити зовнішню політику, яку вів уряд  Костаса Караманліса у період 2004-2009 рр. Звичайно, це робиться у дуже несприятливий час, адже напруженість у відносинах між ЄС і Росією сягнула історичного максимуму. Уряд Ципраса скористався слабкою позицію США у  переговорах  про заходи фіскальної консолідації для Греції, фінансовані Європейською комісією, Європейським центральним банком та МВФ.

Одночасне заперечення домовленостей, які наразі діють, і проблемність укладання наступної угоди про фінансування на період принаймні, до 2017 року, створює для Росії простір, щоб увійти в гру, запропонувавши торговельні угоди і альтернативні джерела фінансування, основані на прийнятті рубля для розрахунку хоча б у туристичному секторі.

Росія дуже зацікавлена у зміцненні своєї присутності і на святій горі Афон, з 1000 року н.е. чернечій автономній державі на півночі Греції. Існує квота на кількість російських ченців, які мають право перебувати на Афоні, і росіяни вважають що ця квота може бути збільшена, якщо уряд Ципраса дотримуватиметься більш гнучкої позиції. Це питання включає в себе певне порозуміння між Елладською православною церквою і Константинопольським патріархатом, який є головним авторитетом в духовних питаннях, що стосуються регіону півночі Греції. У цьому контексті існує постійна активність, що включає пожертвування від російської сторони 21 монастирю Святої Гори, щоб покрити витрати на релігійні та культурні заходи в рамках 2016 року – «Року грецько-російської дружби».

Альтернатива фінансової та безпекової  переорієнтації Греції в супроводі культурних і релігійних конотацій широко використовується протягом цього періоду переговорів Греції з її кредиторами. Загальновизнано, що це мало негативні наслідки для уряду Ципраса, стривожило сили НАТО і посилило дефіцит довіри між двома сторонами.

Проте, фінансовий стан Греції не викликає достатньо впевненості аби наперед гарантувати  Росії, що будь-який енергетичний проект і стратегічне планування можуть бути матеріалізовані в досяжному майбутньому.

… Двосторонні проблемні питання з Македонією і Туреччиною є частиною цього питання, яке ускладнюється, коли справа доходить до створення з трьох країн ланцюжка, зав’язаного на  російський енергетичний потік і гегемонію Китаю в морській та матеріально-технічній логістиці.

 

Іоаніс НАСІОУЛАС,

науковий керівник Інституту соціальної економіки, Салоніки, Греція

Підготовка та переклад – Володимир СОЛОВ’ЯН,

керівник зовнішньополітичних проектів ЦДАКР