Реформа Міністерства внутрішніх справ – один з найбільш видимих процесів в комплексі постмайданного реформування держави. Незважаючи на те, що часу з їх початку пройшло зовсім небагато, керівництво МВС вже сьогодні може похвалитись окремими здобутками. В той же час, у правоохоронному відомстві залишаються проблеми, які є своєрідною ложкою дьогтю в бочці меду позитивних змін. Одною з таких є хабарництво серед співробітників МВС.
МВС – один зі стовпів забезпечення національної безпеки держави, тому його реформування й посилення є, безумовно, одним з пріоритетних завдань трансформування української держави.
За майже три роки у відомстві запущено достатньо проектів і програм, спрямованих на його глибокі і докорінні зміни й на те, щоб його діяльність відповідала сформульованому міністром Арсеном Аваковим гаслу «Служити і Захищати».
Серед здобутків, які керівництво МВС можуть записати собі в позитив є, зокрема, новостворена патрульна поліція, яка сьогодні налічує біля 12 тис. осіб і представлена 32 територіальними управліннями в 35 містах. Продовжується процес створення абсолютно нової служби дільничних офіцерів поліції. Формується її кадровий склад, проходить підготовка, виділяються техніка та обладнання. Запущено процес зміни системи слідства – продовжується набір нових співробітників, молодих і мотивованих. В областях продовжується формування загонів КОРД – загонів спецпризначення поліції для боротьби з тероризмом, банд формуваннями, проведення силових поліцейських операцій. Створюється система обслуговування населення в сільській місцевості – в шести областях діє абсолютно нова – «кущова» – організація роботи поліції і груп швидкого реагування.
Загалом, як зазначив перший заступник міністра МВС Сергій Яровий: «Сьогодні система МВС вже досить вибудувана, реформа починає давати результати, поліція цілком ефективно протистоїть криміналу. Перше півріччя нинішнього року дає цілком обнадійливу аналітику: загальна кількість кримінальних правопорушень – зниження на 17% (з 356 тисяч до 297 тисяч по Україні). Окремо хочу підкреслити ефективність в сфері так званих «службових злочинів» або зрозуміліше – кримінальної корупції (перш за все хабарів) – кількість правопорушень, за якими встановлено особу підозрюваного в отриманні неправомірної вигоди в цьому році зросла на 53,2%. Тобто, вже більше половини хабарників отримують повідомлення про підозру».
Жити «по-старому»
Незважаючи на наявність позитивних змін, ні для кого не є таємницею, що реформи в МВС ще далекі до завершення і що у відомстві існує ще достатньо проблем, прояви яких, сьогодні суттєво послаблюють ефект від вищезазначених успіхів.
Серед таких проблем одною з найбільш серйозних і болючих залишається корупція серед співробітників МВС. Це саме ті «службові злочини», про зростання викривання яких говорив заступник міністра. Чи включав він їх до загальної статистики – невідомо, однак, те, що в новинах нерідко можна прочитати про затримання чергового хабарника в поліцейських погонах викликає чимало запитань до керівництва МВС.
Ось декілька прикладів цього лише за серпень місяць.
9 серпня під час отримання неправомірної вигоди затримали начальника відділення поліції №2 Полтави Олександра Гавриленка та одного з його заступників Павла Педуна. Як зазначили в прокуратурі, хабарі поліцейські чиновники вимагали від підприємців неодноразово. «Раніше задокументовували передачу хабара в розмірі трьох та двох тисяч гривень. Останнього разу – в розмірі чотирьох тисяч гривень від подільських підприємців. Хабарі полягали в тому, що вони не перешкоджали господарській діяльності вказаних підприємців, за що ті повинні були сплачувати щомісяця різні суми хабарів, залежно від виду того товару, яким вони торгують» – пояснили в прокуратурі.
16 серпня генеральною прокуратурою спільно з СБУ затримано начальника відділення поліції в аеропорту «Київ» Солом’янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, який вимагав та отримав через посередника – адвоката від громадянина Узбекистану неправомірну вигоду в сумі 7 тис. доларів США. Встановлено, що начальник відділення поліції за попередньою змовою з адвокатом вимагали грошові кошти за повернення вилученого закордонного паспорту та закриття кримінального провадження.
19 серпня за одержання хабара у сумі 6 тисяч доларів було затримано начальника слідчого відділу ГУ Національної поліції у Харківській області. «Встановлено, що начальник слідчого відділу Куп’янського відділу поліції ГУ Національної поліції у Харківській області одержав від родича підозрюваного в одному з кримінальних проваджень неправомірну вигоду у сумі 6 тис доларів», – йдеться у повідомленні прес-служби Генеральної прокуратури.
Однак найбільш резонансним стало затримання 22 серпня під час одержання хабара у розмірі 96 тисяч гривень начальника Департаменту поліції охорони Сергія Будника. У рамках розслідування кримінального провадження правоохоронці з’ясували, що посадовець поліції, окрім офіційних платежів за фізичну охорону, через посередника вимагав у киянина додатково передавати йому щомісяця неправомірну вигоду у сумі понад 80 тисяч гривень. Також слідчі з’ясували, що з червня цього року посадовець отримав понад 170 тисяч гривень.
Багато хто сьогодні вбачає проблему корупції в тому, що свого часу повністю не розпустили «стару» міліцію і не набрали виключно нових співробітників. Однак, будучи відвертим, необхідно сказати, що в такому випадку ситуація могла бути втрачена настільки, що виправити її було б уже неможливо. Особливо в тих умовах, які Україні довелось пережити протягом 2014-2015 років.
Насправді, наявність та масштаби корупції в правоохоронних органах в більшій мірі залежать від відсутності ефективної системи її попередження та покарання за вчинені «корупційні» проступки. Такої, як наприклад існує в поліції провідних держав світу.
Закордонний досвід
У США антикорупційне законодавство характеризується надзвичайною жорсткістю. У разі висунення звинувачення в корупції проти співробітника поліції, не тільки його діяльність, але й робота його безпосереднього керівництва підлягає обов’язковій перевірці. Крім цього, в даному випадку перевіряється робота підлеглих співробітника щодо якого висунуто звинувачення в корупції. Американським поліцейським категорично заборонено приймати будь-які підношення в будь-якій формі.
Також в поліції США організована спеціальна робота з профілактики посадових проступків. Це відбувається за допомогою реалізації системи відомчого контролю, основу якого складають два елементи: моніторинг матеріального добробуту співробітників та їх близьких, а також повсякденний контроль за службовою діяльністю співробітників. Як результат, корупція в поліції США знаходиться на досить низькому рівні.
У Великобританії в 1998 році був створений загін з боротьби з корупцією в поліції, до якого увійшли 150 спеціально відібраних детективів. Була розроблена стратегія профілактики корупції, яка включає високоефективну систему збору оперативної інформації, а також можливість проведення негласних і оперативних розслідувань.
Також у Великобританії існує практика громадського контролю за службовими розслідуваннями фактів негідної і протиправної поведінки працівників поліції. В системі МВС діє спеціальний підрозділ (співробітники якого не є працівниками відомства), що займається розглядом скарг на дії поліції.
У Німеччині, незважаючи на те, що кримінальне покарання за хабар досить м’яке, в порівнянні з іншими злочинами, воно передбачає беззастережне звільнення зі служби і заборону бути будь-яким чиновником. Також в Німеччині до сих пір діють ради трудових колективів, думка яких при висуванні особи на посаду поліцейського має не меншу вагу, ніж рішення керівника підрозділу. Жодне підвищення по службі поліцейського неможливо без згоди ради. Не випадково в Німеччині фіксується один з найбільш високих рівнів довіри до правоохоронних органів в світі.
У Сінгапурі, який відомий на весь світ своїми успіхами в боротьбі з корупцією, існує Бюро з розслідування випадків корупції – урядове агентство, що розслідує і переслідує корупцію в державному і приватному секторах і має право притягнути до суду будь-якого громадянина, незалежно від його статусу, рангу або віросповідання. Особлива його увага приділяється працівникам правоохоронних органів і службовцям, які за родом своєї діяльності займають потенційно «корупціогенні» посади. Так, будь-який службовець цієї країни, щодо якого є інформація про участь в корупційних діяннях, підлягає обов’язковому покаранню. Чиновник, засуджений за корупцію, позбавляється роботи, пенсії та інших пільг.
Як показує закордонний досвід, особливо сінгапурський, способів і методів відучити поліцейського від звички брати хабар є достатньо. При чому серед них є не тільки методи «батога», але й «пряника». Що ж стосується перенесення їх в українські реалії, то для отримання ефективного результату, необхідна для початку політична воля вищого державного і відомчого керівництва. По-друге, до корупціонерів у погонах, особливо тих, які звинувачуються у вимаганні хабарів, повинне застосовуватись найсуворіше покарання: позбавлення волі на тривалі терміни, звільнення з лав поліції, конфіскація майна, позбавлення права повернення на державну службу. Це, з одного боку, буде справедливим покаранням для хабарників у погонах, а з іншого – ефективним запобіжним і профілактичним заходом, який більш ніж доступно пояснить всім бажаючим жити «по-старому» співробітникам поліції, що такою «солодкою», як раніше, служба більше не буде. Звичайно, це не вирішить миттєво проблему корупції, однак дасть можливість і повне право керівництву МВС говорити суспільству, що, «мовляв, проблеми є, але ми з ними боремося і ви бачите результат».
Про що говорить ситуація з хабарниками в МВС
Загалом, ситуація з затриманнями хабарників в поліцейських погонах є на сьогодні досить показовою з огляду на такі дві причини.
По-перше, це свідчення того, що МВС стало більш відкритим для суспільства. В домайданний період проступки співробітників міліції ретельно замовчувались відомством, а ті, що виходили на поверхню, нерідко «спускались на гальмах». Завдяки круговій поруці в органах, а також їх тісній «взаємодії» з прокуратурою та судами, міліціонери, які провинились, мали всі підстави розраховувати на те, що їм вдасться вийти «сухими з води». Сьогодні ж приховати те, що відбувається в системі МВС не так просто. Інше питання – що робиться для того, щоб правопорушень, особливо пов’язаних з корупцією, серед поліцейських ставало дедалі менше.
По-друге, масштаби корупції в МВС свідчать про те, що система попередження і боротьби з нею працює неефективно і не слугує для реальних і потенційних корупціонерів стримуючим фактором. Це становить певну небезпеку як для безпеки держави, так і для самого відомства. Адже, якщо на робочі «косяки» поліції суспільство сьогодні ще може закрити очі, то відсутність боротьби з корупцією в МВС, українці, які пережили майдан і які вже третій рік живуть в умовах війни, розуміти відмовляються. Більш того, у них виникає цілком логічне запитання: «Яка може бути ефективність боротьби з корупцією в державі, якщо вона процвітає в правоохоронних органах»? Як результат, в їх головах викристалізовується чергова «зрада». При чому, як з боку керівництва МВС, так і вищого державного керівництва загалом. А з огляду на те, що в Україні сьогодні ще, на жаль, достатньо кремлівських посіпак, ці «зради» роздуваються до небувалих розмірів і створюють картину того, що Україна – це недолуга, нездатна до змін держава. Тобто, та думка, яку сьогодні безперестанку намагається нав’язати і українцям, і світовій спільноті путінська пропаганда.
В той же час, слід розуміти, що реформи в МВС, зокрема, боротьба з корупцією, повинні відбуватись паралельно з реформуванням судів та прокуратури. Без цього, говорити про якесь очищення поліції від корупції, або хоча б зменшення її рівня, на сьогодні не можливо.
***
На завершення хотілось би просто процитувати главу міністерства юстиції Сінгапуру Йонга Пунг Хо, який свого часу в дискурсі на тему корупції в державі сказав таке: «Я не сумніваюся, що в судах можна застосовувати куди більш жорсткі покарання, щоб виховати в суспільстві недовіру й відразу до дій, що наділяють цивільну службу сумнівною репутацією, і серйозно шкодять неупередженій роботі нашої кримінальної системи. Легке потурання злочину, зроблене сьогодні, виведе з рівноваги ефективність нашої цивільної служби, зменшивши довіру населення до правозастосовних органів, і відкинувши назад зусилля уряду зі створення в міжнародному співтоваристві вигляду Сінгапуру як безпечної і вільної від корупції держави». Коментарі, як кажуть, зайві.
Ігор Федик,
Центр досліджень армії конверсії та роззброєння
