В Польщі і Збройні Сили , і Міністерство Внутрішніх Справ, і решта силових відомств традиційно можуть розраховувати на підтримку недержавних структур. Останні переважно функціонують на базі неурядових організацій (фонди, співтовариства) на добровольчих засадах. Розквіт подібних організацій мав місце протягом останніх 25 років після початку процесу трансформації в Польщі, коли було створено правові можливості їх заснування та функціонування. Водночас, деякі з них можуть похвалитися довгою історією діяльності, яка сягає більше 100 років.
Добровольці у формі
Функціонування організацій, які підтримують збройні сили в Польщі має довгу традицію. Однією з найстаріших організацій є Стрілецька Спілка «Стрілець» (Zwiazek Strzelecki «Strzelec»), яка заснована у 1910 році у Львові, який тоді був частиною Австро-Угорської імперії. Її члени протягом І світової війни створювали Польські легіони, якими командував Юзеф Пілсудський. Організація після закінчення війни та отримання Польщею незалежності продовжувала свою діяльність – до 1939 року явно, а після початку ІІ світової війни – у підпіллі. Проте, її зусилля були зосереджені в основному на фізичній культурі та військовій підготовці молоді. Спілку було реанімовано після 1989 року, вона функціонує по сьогоднішні, однак на базі кількох організацій. Їхнім ключовим завданням є громадське виховання молоді та їхня підготовка до служби в армії та інших силових структурах. Також важливою метою діяльності є підготовка їхніх членів до окремих завдань у випадку збройної агресії.
Вартим відзначення недержавним організмом, який ставить собі за мету покращення обороноздатності Польщі, є організація Fideles et instructi armis («Віддані та у бойовій готовності», далі – FIA). Створення FIA було погоджене з Міністерством національної оборони РП. Організація ставить собі за мету підготовку до цивільної оборони та підвищення рівня фізичної підготовки її членів. FIA проводить навчання зі стрільби, тренінги з тактики, радіозв’язку, а також першої медичної допомоги. Важливо, що кожен з учасників зобов’язується до самозабезпечення формою та іншим спорядженням, необхідним для участі у тренінгах (наприклад, бронежилети, рюкзаки, тощо).
Згадані вище організації у 2014 році створили Федерацію оборонних організацій. Це структура, яка функціонує при Міністерстві національної оборони, а її метою є координування діяльності між організаціями. Федерація запроваджує спільні стандарти тренінгів, створює майбутні резерви для збройних сил та підтримує цивільний захист у випадку збройного конфлікту або інших кризових ситуацій. Створення федерації було безпосереднім наслідком агресивної політики Росії в регіоні, насамперед, агресії на Донбасі.
Різні виміри неурядового сектору безпеки
Діяльність неурядових організацій – це не лише підтримка збройних сил, але також й інші сфери, пов’язані з безпекою в широкому розумінні. Найбільшою та найстарішою організацією цього типу є Спілка добровольчої пожежної служби РП. Перша добровольча пожежна організація була створена ще в 1865 році в Кракові. Добровольча пожежна служба співпрацює з державними пожежними структурами, а також з органами місцевого самоврядування. Пожежні добровольці відіграють особливо суттєву роль в сільських місцевостях, до яких у випадку екстрених ситуацій, державна допомога не може дістатися в короткий проміжок часу. По всій Польщі зареєстровано більше 15 тис. частин добровольчих пожежників. Високого рівеня їхнього вишколу та забезпечення спеціальним сучасним спорядженням вдалося досягти в т.ч. завдяки фінансовій допомозі Європейського Союзу.
Також відносно віднедавна працюють добровольчі Рятувальні групи в рамках організації Польського Червоного Хреста. Їхнім завданням є надання першої медичної допомоги жертвам катастроф та стихійних лих, особливо в ситуаціях, коли масштаби викликів переростають потенціал державних структур.
Окремі частини добровольчої пожежної служби можуть діяти в рамках Державної системи пожежного порятунку. Ця структура займається координацією дій та кодифікацією стандартів роботи всіх рятівничих організацій в країні. Її існування має велике значення у випадку подій, які географічно охоплюють велику територію (як, наприклад, повені), або коли допомогу потрібно надати великій кількості людей одночасно.
На даний момент найбільш реальним інтегруючим механізмом, що об’єднує організації, покликані підвищувати рівень безпеки, є Державна система пожежного порятунку. Вона включає в себе рятувальні організації, чия підтримка може бути придатною під час кризисних ситуацій. На цього типу структури поширюються вимоги, такі як наприклад, мобілізація у відповідний час. На жаль, попри суттєвий потенціал, можливості цих організацій все ще використовуються лише частково, – стверджує Лукаш Стемпєнь, польський експерт з питань безпеки, головний редактор Інтернет-порталу Kryzysowo.pl.
В рамках системи безпеки держави функціонують також інші спеціалізовані формації, пристосовані до діяльності в специфічних умовах. В першу чергу мова йде про Гірську добровольчу медичну допомогу (GOPR) та Швидку допомогу на воді (WOPR). Також варто тут згадати молодіжні організації пластунів – ZHP та ZHR.
Громадська сила
Головним козирем та найбільшою силою добровольчих організацій є факт, що вони створюються з низів та з ініціативи власне їхніх членів. Бажання брати на себе співвідповідальність за безпеку держави в різних його вимірах – це гарантія виконання покладених на них завдань з максимальною віддачею. Також не можна забувати, що вони в багатьох сферах є незамінними або майже незамінними. Це особливо стосується сільської місцевості.
В їхній важливій ролі Польща переконалася неодноразово на місцевому рівні, а також у більших масштабах під час великих стихійних лих, які мали місце над Віслою у 1997 та 2010 роках. Тоді країна потерпала від масштабних повеней, які географічно охоплювали декілька воєводств. Масовість цих повеней та велика кількість потерпілих перевищували можливості ефективного реагування державними структурами. Тому добровольці були вписані «золотими буквами» в історію польських рятувальних структур. А підвищення ефективності використання цього недержавного сектору є одним із ключових завдань держави в сфері безпеки.
Даріуш МАТЕРНЯК,
головний редактор Польсько-Українського порталу (polukr.net)
