Гібридні загрози стають все більшим викликом для енергетичної безпеки Польщі та країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ). Вони зосереджені переважно довкола стратегічних проектів в регіоні Балтійського моря (термінал скрапленого газу, нафтопорт, тощо) та на прикордонних територіях (т.зв. інтерконнекторах). Через багатоаспектність тематики, дані загрози стосуються не лише конвенціональних дій (армія, парамілітарні угруповання, спецслужби), а й також ризиків в інформаційному та кібернетичному просторах.
Анексія Криму та зростання гібридної загрози для енергетичної інфраструктури
Після анексії Криму Російською Федерацією стало очевидним, що список потенційних гібридних загроз для центральноєвропейських країн є значно довшим за «стандартне» шантажування з боку Газпрому щодо поставок природного газу. Війна в Україні показала, що з допомогою військових підрозділів «без розпізнавальних знаків» Москва може захоплювати місцеві активи енергетичних компаній (Чорноморнафтогаз), а застосовуючи парамілітарні формування Кремль може фактично пересувати спірні кордони на морях та захоплювати й захищати видобувні платформи. На увагу заслуговують також події, які досить однозначно вказують на саботаж – такі, як наприклад, пошкодження фрагменту газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород або цьогорічна спроба теракту на транзитному газопроводі в Грузії. Саме тому енергетичний аспект безпеки стає все важливішим елементом функціонування класичних військових альянсів, насамперед, НАТО. Свідченням цьому стали також висновки цьогорічного саміту Північноатлантичного Альянсу у Варшаві.
Критична польська інфраструктура та гібридні загрози
Критична інфраструктура в Польщі не є захищеною від гібридних чи асиметричних загроз. Про особливо значні ризики можна говорити у випадку приморських або морських проектів. Йдеться в т.ч. про термінал LNG в Свіноуйсьце (?winouj?ciе) та необхідні шляхи транспортування. Варто відзначити, що танкери з Катару, які поставляють газ, охороняються фірмами, в яких працюють колишні оператори спецслужб, але це стосується лише певного фрагменту траси Перська бухта – Червоне море. А маючи на увазі гібридний контекст, не можна виключати, що ворожі дії матимуть місце на інших ділянках траси. Те саме стосується розміщеного в Гданську нафтопорту, який потенційно є більш вразливим через географічну близькість Калінінградської області.
Фактор гібридних загроз на Балтійському морі стосується також оператора електроенергетичних мереж – компанії PSE. Йдеться про кабель, що з’єднує Польщу зі Швецією, який допомагає польській системі тримати баланс в складних ситуаціях. Додаймо, що у перспективі 2020 року, ризик блекауту в Польщі через нестачу електроенергії буде досить високим, що пов’язано з необхідністю закриття старих вугільних ТЕС (а це 60% з усіх працюючих на даний момент) та запізнілим початком побудови нових конвенціональних потужностей. Пікантності додає факт, що ключове з’єднання дном моря жодним чином не захищається, що робить його вразливим для потенційних атак на виведення з ладу. Ймовірно, в компанії PSE усвідомлюють, що ситуація вкрай серйозна, і саме тому підписано офіційний документ про співпрацю з НАТО.
Інші гібридні загрози пов’язані з польськими планами щодо побудови морських інфраструктурних об’єктів (приклад – проект Baltica, який має бути реалізований компанією PGE), першої атомної електростанції (координатором є PGE EJ1) та газопроводу Baltic Pipe (з Данії до Польщі, яким має постачатися норвезька сировина). Всі згадані об’єкти – у разі реалізації – можуть стати ціллю ворожих дій і мають бути адекватно захищені, як на етапі інвестування, так і під час функціонування…
Гібридні загрози – інформаційний аспект
Експерти також вказують на інші потенційні небезпеки з боку Російської Федерації в акваторії Балтійського моря із застосуванням гібридних методів. Йдеться, наприклад, про використання у власних інтересах екологічних рухів та організацій (блокування інфраструктури), провокування екологічних катастроф у ключових точках (наприклад, околиці терміналу LNG чи нафтопорту), а також експлуатація інформаційного простору (інформаційні атаки).
В останньому випадку можливі різні сценарії. Серед них варто згадати про спроби впливу на процес прийняття рішень щодо реалізації проектів, які підвищують рівень енергобезпеки Польщі. Вже зараз помітні явні симптоми подібних заходів. Системно мусується проблема «нерентабельності» імпорту скрапленого газу та альтернативної російській нафти. Також йдуть спекуляції довкола «проблеми» щодо недостатньої рішучості Варшави в процесі реалізації проекту Baltic Pipe, що має дезорієнтувати датських та норвезьких партнерів. На додачу зафіксовано зростаючу активність вкидання дезінформації щодо проекту побудови в Польщі АЕС. Про всебічність методів російської інформаційної машини свідчить, наприклад, застосування аргументів на кшталт «антисемітизму та русофобії», як це мало місце у випадку зі спробою збільшення частки російської компанії Acron у провідному хімічному заводі Польщі Azoty (власник Acron – росіянин В’ячеслав Кантор, є президентом Світового конгресу євреїв). Також потрібно бути готовим і до потенційних спроб провокування панічних настроїв. Можливим є, наприклад, атака на поїзд, який транспортуватиме небезпечні хімічні речовини, тим більше, що такі об’єкти не охороняються належним чином.
Кібернетичні загрози в контексті гібридного протистояння
Польські фірми, що дбають про безпеку енергетичної інфраструктури поступово усвідомлюють масштаби викликів, які випливають із загроз у кіберпросторі. Згадувана в цьому тексті компанія PSE вже двічі брала участь в навчаннях Центру енергетичної безпеки НАТО, які відбувалися на території Литви. В рамках заходів, наприклад, відшліфовувався сценарій, за яким в результаті ворожої операції відключається електроенергетичний кабель Nordbalt (він з’єднує Литву зі Швецією). Для PSE суттєвим елементом цих навчань було, як така гіпотетична ситуація вплине на гарантування функціонування електромереж та енергетичного мосту LitPol Link на кордоні з Литвою.
Варто підкреслити, що кооперація польського оператора електроенергетичних мереж з НАТО, має бути лише початковим етапом до багатьох інших домовленостей про співпрацю польських фірм з Північноатлантичним Альянсом.
Не можна не згадати і про діяльність хакерських груп, які відкрито не декларують своїх цілей та мотивів, але які залишаються інструментом в руках Російської Федерації. З метою мінімізації наслідків подібних дій, нещодавно оператор польських трубопроводів PERN підписав договір про співпрацю з підлеглою Міністерству Цифризації Польщі – Науковою та академічною комп’ютерною мережею (NASK – Naukowa i Akademicka Sie? Komputerowa, структура, що займається моніторингом та реагуванням на загрози у кіберпросторі). За даними ряду експертів, власники PERN не виключають можливості кібератак на інфраструктуру, метою яких можуть бути ускладнення або параліч функціонування нафтопорту чи нафтопроводів на території Польщі. Стратегічним в цьому контексті виглядає Поморський газопровід до НПЗ в Плоцьку.
Кремль як головний фактор нестабільності в регіоні
В тексті не перераховано всіх можливих гібридних загроз для енергетичної інфраструктури, – акцент зроблено лише на найважливіших об’єктах та транспортних мережах. Безумовно слід підкреслити, що кількість викликів зростає, а головним фактором нестабільності в регіоні є Російська Федерація.
Окрім координаційних дій окремих урядових структур та компаній Польщі, одним із ключових методів нівелювання загроз є міжнародне співробітництво, в першу чергу, в рамках НАТО. Рекомендується суттєве поглиблення формату співробітництва та постійне підвищення готовності до загроз шляхом аналізу кризисних ситуацій та проведення відповідних навчань.
Пьотр Мацьонжек (Piotr MACIAZEK),
головний редактор порталу Energetyka24.com, Польща
