Неурядова Експертна рада з питань національної безпеки у січні почала активну взаємодію з ініціативною групою депутатів Верховної Ради України, які небайдужі до створення потужної національної армії та суттєвого посилення сектору безпеки країни і оборони України. Так, за пропозицією віце-спікера Парламенту О.І.Сироїд відбулося спільне обговорення можливих напрямів співпраці з незалежними фахівцями оборонного сектору, спільної підготовки найбільш необхідних на даний час законопроектів у цій сфері.
Серед іншого, переважна більшість представників неурядової Експертної ради з питань національної безпеки висловилася за визначення пріоритетним курсу держави щодо створення професійно-контрактної армії, здійснення рішучих змін в системі закупівлі озброєнь та забезпечення пришвидшеного формування і створення належних умов для виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ) на 2015 та наступні роки. В цілому депутатська група висловилася за підтримку рекомендацій експертів стосовно першочергових заходів із посилення протидії агресії путінської Росії та законодавчої підтримки патріотизму українського народу.
Під час спільного засідання також висловлювалися пропозиції щодо необхідності підтримки законодавчою владою наступних дій.
По-перше. Доцільно у стислі терміні підготувати зміни до Конституції та відповідних законів України що розширення функцій та завдань Збройних Сил України. Йдеться, зокрема, про: їх участь у захисті конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх у насильницький спосіб спільно з Національною гвардією, формуваннями Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби; покладання на них завдань з оборони державного кордону у мирний час і в особливий період; розширення формату участі сил спеціальних операцій Збройних Сил України як у мирний час, так і в особливий період у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, терористичними угрупованнями, з диверсійними та розвідувальними групами іноземних держав тощо.
По-друге. Конче необхідно підготувати та внести серйозні зміни до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про правовий режим надзвичайного стану». Кабінет Міністрів та Міністерство оборони України мають розробити та подати до Верховної Ради проект Закону України «Про територіальну оборону».
По-третє. Пропонується визначити у Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України пріоритетним для Збройних Сил та інших військових формувань професійно-контрактний принцип їх комплектування. Відмовитися від повернення до призовної армії та збільшення чисельності ЗСУ, в також створення нових військових структур. Оскільки існує помітний некомплект офіцерів та ОВТ в існуючих розгорнутих бригадах. Крім того, лінійне збільшення чисельності у принципі не вирішить завдання посилення обороноздатності країни. Фахівці наполягають вжити заходів щодо пришвидшення переведення на професійно-контрактну основу задіяних в АТО військовослужбовців (що складає близько 25 тис. залучених безпосередньо з ЗСУ).
Також вжити заходів для розв’язання проблеми некомплекту офіцерським складом та системами озброєнь. «Не кількість людей з автоматами, а сучасні системи й професійне їх використання зможе забезпечити відмову Кремля від воєнної агресії. Тільки в рамках курсу на професійну-добровільну армію можна вирішити два глобальні завдання для армії: перехід до безконтактної війни та організація успішних бойових дій уночі». – Такі думки неодноразово підкреслювалися під час засідання.
По-четверте. Слід створити ефективну систему мотивації особового складу ЗСУ та інших збройних формувань (експертне обговорення відбувалося до ухвали Кабміном рішення про доплату за знищення техніки бойовиків). Потрібно розробити механізми стимулювання і схеми залучення перспективних кадрів для створення ядра майбутньої професійної армії.
Все це не суперечитиме проведенню мобілізації як тимчасового заходу, спрямованого за відбиття наступу керованих кремлем терористичних угруповань.
Військовослужбовці професійної української армії мають змінити статус, одержувати набагато більш високе грошове забезпечення та отримати «мотиваційний пакет», створений завдяки адміністративним важелям держави (в тому числі, можливість одержати на пільгових умовах житло (безоплатно для родин загиблих і Героїв України), здобути безоплатну освіту, мати ранню пенсію за вислугою років (а також пенсію внаслідок поранення та пенсії сім’ям загиблих), медичне страхування, страхування життя).
По-п’яте. Слід забезпечити належні умови для участі у війні проти російських військ для добровольців нерезидентів України. Останні поки беруть участь у забезпеченні військових дій як волонтери. За свідченням учасників АТО, іноземних фахівців було б значно більше за умов належного та всебічного забезпечення їх участі, у тому числі безпосередньо у бойових діях.
По-шосте. Найважливішим завданням є забезпечення належного рівня переозброєння українських сил оборони (ЗСУ та інших збройних формувань) сучасним озброєнням, військовою та спеціальною технікою. Для цього Уряду слід якомога швидше затвердити держоборонзамовлення на 2015 рік, а у подальшому робити це 2—3 роки з щорічним уточнюванням його показників. Це дозволить виконавцям здійснювати довготривале планування. Серед іншого, забезпечити можливість підприємствам виконувати держоборонзамовлення на 2015 рік в рамках визначених державою гарантій – проблема, що залишається нерозв’язаною (це складає близько 4 млрд. грн.; відносно використання їх оборонними підприємствами механізму не існує).
По-сьоме. Необхідно створити вертикаль державного управління оборонною промисловістю. А саме, виконати умови Коаліційної угоди щодо створення якнайшвидше міжвідомчого органу з питань її координації при Кабінеті Міністрів України (незалежно від назви – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом).
Воєнний час вимагає такої жорсткої міжвідомчої вертикалі управління із віце-прем’єр-міністром України на її вершині, що дасть змогу вирішити завдання координації завдань щодо реформування та розвитку підприємств ДК “Укроборонпром”, Державного космічного агентства, Міноборони, науково-промислових структур, що стоять окремо (як-от ДП “Антонов”), і низки приватних підприємств. Формування і реалізація військово-технічної політики даним органом може здійснюватися шляхом розподілу ДОЗ та видачі ліцензій на ВТС (ідеться не стільки про експорт та імпорт зброї, скільки про спільні проекти, рішення щодо ліцензійного виробництва, закупівлі необхідних технологій).
Крім того, експерти висловилися за переведення управлінської ланки “Укроборонпрому” до складу нового, означеного вище, органу (ДК «Укроборонпром» створювався минулою владою для корупційних схем, то ж варто здійснити модернізацію системи).
По-восьме. Необхідно забезпечити досягнення високого рівня військово-технічного співробітництва (ВТС) із західними державами — щоб отримати приплив технологій для вирішення непосильних завдань. А також, щоб не втратити ринки, які традиційно слугували для отримання державою валютних прибутків.
Для цього доцільно вивести з-під юрисдикції ДК “Укроборонпром” спецекспортерів, відокремивши завдання переозброєння від завдань ВТС (що не суперечить завданням спецекспортерів у частині вивчення можливостей оптимального імпорту комплектуючих, технологій чи озброєння).
По-дев’яте. Треба законодавчо впровадити розвинуті у світі принципи державно-приватного партнерства в оборонній промисловості. Три десятки приватних оборонних підприємств України виробляють дві третини всієї оборонної продукції країни (усього в країні понад 200 структур займається розробкою та виробництвом ОВТ). Приватні підприємства не тільки гнучкіші, але й готові витратитися — традиційно вони проводять випробування нової зброї власним коштом та часто готові виробляти продукцію за умов гарантії держави.
В цілому фахівці наполягають на необхідності розпочати формування в державі оборонно-промислового лобі. Спираючись на фаховий потенціал експертного середовища та на можливості активних законодавців пролобіювати прийняття низки важливих законів, в тому числі,
А також підтримати і просувати ключові збройові програми: зі створення в Україні ракетної зброї, модернізації артилерійських систем, виробництва високоточних та звичайних боєприпасів та систем захисту від високоточної зброї, виробництва вертольотів, а також систем управління, виявлення та цілевказівки.
Серед іншого, слід спільно допрацювати, обговорити та підготовити до прийняття законопроекти «Про виробництво озброєнь та військової техніки», «Про державно-приватне партнерство у сфері озброєнь, військової техніки та технологій оборонного і подвійного використання», «Про військово-технічне співробітництво з іноземними державами», «Про офсетні угоди у сфері озброєнь і військової техніки іноземного виробництва» та низку інших.
Неурядову Експертну раду з питань національної безпеки було створено за ініціативи Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння у квітні 2014 року. До її складу увійшла низка відомих у країні профільних експертних організацій та оборонних аналітиків, з початку 2015 року до даного форуму, що працює в режимі «закритого клубу фахівців», приєднався ряд директорів великих оборонних підприємств і народних депутатів Верховної Ради України.
Більше – у фотогалереї нижче…
