12 червня 2018 року неурядова Експертної ради при ЦДАКР (Експертна рада утворена в 2014 році ініціативою Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння та включає на цей час понад 30 експертів із більш, ніж 10 аналітичних організацій, а також окремих фахівців різних галузей безпеки) розглянула під час засідання потенціал та можливості створення кращих умов для проведення розробок новітніх ОВТ, шляхи їх фінансування (в тому числі, альтернативні). Крім того, було розглянуто можливість взаємодії державних та приватних підприємств у даному секторі в рамках створення профільних консорціумів, а також шляхи захисту інтересів національних виробників ОВТ від альтернативного імпорту, що перешкоджає розвитку вітчизняних підприємств.
Під час засідання фахівцями Експертної ради було запропоновано механізм створення науково-аналітичного, експертного та медійного обґрунтування інвентаризації та оцінки перспектив вітчизняних розробок у сфері безпеки і оборони.
Гостру полеміку викликала у експертів та запрошених народних депутатів ратифікація (7 червня ц.р.) парламентом Угоду між Урядами України та Франції щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту (документ 29 травня підписали від імені Уряду України міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та державний секретар Міністерства економіки та фінансів Франції Дельфін Жені-Стефан. Вона, зокрема, передбачає закупівлю 55 французьких вертольотів для МВД, що обійдеться у 555 млн євро. Ці кошти Україна отримає через спеціальне запозичення під 4,25% річних від Державного казначейства Франції та консорціуму французьких банків).
Значна частина експертів під час засідання висловила негативне ставлення до означеної угоди через застереження щодо негативного впливу угоди на розвиток авіаційної галузі України, що знаходиться у глибокій кризі через відсутність замовлень. Серед аргументів прихильників угоду передусім названо здатність французької сторони здійснити кредитування закупівлі.
«Угода про закупівлю французьких гвинтокрилів не сприяє розвитку національної промисловості, та призведе до величезних економічних втрат», – наголосив під час засідання народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
«Є стратегії, а є реалії життя, і часом вони діаметрально протилежні, заявив Галасюк під час засідання Експертної ради ЦДАКР. — Наприклад, ми розробляємо стратегії розвитку вітчизняної промисловості, в тому числі оборонної, а потім підписуємо угоди, які з цими стратегіями розходяться. Якщо казати про розвиток промисловості, то ключовою його умовою безумовно є ринок, на якому мають працювати вітчизняні виробники. Наш комітет з питань промислової політики та підприємництва зробив важливий крок, відмінивши відповідне ліцензування, внаслідок чого фактично було створено цілу індустрію, понад 100 підприємств, які тепер можуть абсолютно вільно працювати на демонополізованому ринку, раніше повністю закритому для приватного капіталу. Більше того, ми відстояли ці досягнення, незважаючи на неодноразові спроби адміністрації Президента України повернути ліцензування. І на мою думку український парламент зробив величезну помилку, ратифікувавши угоду про позику на закупівлю французьких гелікоптерів».
«Нажаль, це симптоматична історія, і вона не перша, — вважає нардеп. — ця проблема ширша за гвинтокрили чи вагони. Вона стосується всіх державних закупівель високотехнологічної продукції. Якщо держава витрачає гривню на продукцію вітчизняного виробника, то з цієї гривні у вигляді непрямих податків повертається 7 копійок – тільки на першому колі оподаткування. 8 копійок ідуть українцям у вигляді заробітної платні, які знов таки витрачають гроші на їжу, одяг, і підтримують вітчизняного виробника. Тобто вже маємо 15 копійок з 1 гривні прямого позитивного ефекту на розвиток економіки. А якщо ми витрачаємо цю гривню на закупівлі за кордоном, то отримаємо нуль. В кращому випадку – 5% імпортного мита. Ще один момент, на якому варто акцентувати увагу – ці закупівлі здійснюються за валюту, яку потрібно десь брати. З нашим торгівельним балансом це означає, що влада створює додатковий державний валютний борг, який коштує країні в середньому 4% річних. І ця угода с гвинтокрилами це наочно ілюструє – там ставка більше 4%. Тобто це прихований негативний ефект для економіки, і поглиблення залежності від МВФ з усіма наслідками. Таким чином, є величезною помилкою закупівля за кордоном тієї продукції, яку Україна виробляє, або здатна виробляти сама».
