ЕКСПЕРТНА РАДА ПРОПОНУЄ СТВОРИТИ ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ СПЕЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ

Експертна Рада з питань національної безпеки (недержавне об’єднання профільних експертів; далі – Експертна Рада), враховуючи, що у війнах ХХІ століття більша частина геополітичних цілей держав досягається із застосуванням прихованих невоєнних методів, технологій і інструментів у інформаційній, політичній, дипломатичній, фінансово-економічній, промислово-технологічній, енергетичній, торгівельній, соціальній, інших сферах, наголошує на необхідності посилення уваги Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України до розвідувальних органів держави, удосконалення їх роботи та всебічного забезпечення. З метою підвищення ефективності їх роботи Експертна Рада пропонує створити окремий Комітет Верховної Ради України з питань спеціальних служб (СЗР, ГУР МОУ, СБУ). Серед іншого такий крок, на переконання фахівців, сприятиме удосконаленню парламентського контролю і належного законодавчого забезпечення цих структур, покращить баланс між політичною довірою до керівників розвідувальних органів та необхідним рівнем їх професіоналізму.

За ініціативи народного депутату Верховної Ради України, члена Комітету з питань національної безпеки і оборони Андрія Левуса та за участю інших народних депутатів України, а також запрошених фахівців Служби зовнішньої розвідки України і Головного управління розвідки Міноборони України Експертна рада розглянула доцільність внесення змін до Закону України про розвідувальні органи України з рекомендаціями щодо внесення низки поправок, спрямованих на удосконалення та розвиток національних розвідувальних органів. Експертна рада підтримала в цілому пропозиції щодо змін до згаданого Закону України, висловлені Службою зовнішньої розвідки України і Головним управлінням розвідки Міноборони України. Експертна рада відзначила серед ключових проблем національних розвідувальних органів недостатність підтримки з боку вищого військово-політичного керівництва держави, низькі технічні можливості національних розвідувальних органів, певні проблеми з організацією стратегічної і оперативно-тактичної розвідки всіх видів (дисциплін), та низький загальний рівень фінансування вказаних структур.  

З урахуванням зростання ролі і значення спеціальних служб для захисту національної безпеки в умовах реальної війні, Експертна рада пропонує наступні кроки, спрямовані на підвищення ефективності діяльності національних розвідувальних органів.

Перше. З метою концентрації розвідувальних ресурсів на найважливіших для державної безпеки питаннях вжити законодавчих та організаційних заходів запровадження в практику розвідувальних органів програмно-цільового методу планування й надійного фінансового забезпечення найважливіших операцій.

Надати розвідувальним  органам України право законодавчої ініціативи і залучення фахівців з питань розвідки і спеціальних операцій поза межами розвідувальних органів до розробки нормативних актів і виконання інших практичних завдань на правах аутсорсінгу.

Друге. Законодавчим актом (змінами до діючого Закону України про розвідувальні органи України) закріпити правовий соціальний захист та соціальні гарантії особам,  які  стабільно співпрацюють з українськими  розвідувальними  органами на  негласній  основі, в тому числі, на тимчасово окупованих територіях. Потребує  також  законодавчого  уточнення  використання та відповідний захист офіцерів діючого резерву. Передбачити законодавче визначення сприяння діяльності розвідувальним органам України з боку інших відомств та міністерств, зокрема, з боку МЗС, Міноборони та інших.

Третє. З метою запобігання зростанню технічної та технологічної переваг розвідки противника (а саме, розвідок РФ) на урядовому та законодавчому рівні здійснити дієві  заходи щодо технічного посилення розвідок, належного забезпечення їх сучасними засобами ведення розвідки та зв’язку (серед іншого, для виконання цього завдання вкрай потрібне прийняття законів про військово-технічне співробітництво України з іноземними державами, про забезпечення прав іноземних інвесторів і  гарантій їх  інвестиціям в оборонну (оборонно-промислову) сферу України).

Четверте. Забезпечити ефективну діяльність створеного в рамках  Уряду державного органу для визначення щорічних  пріоритетних стратегічних і  тактичних завдань національним розвідувальним органам у сфері розвідки новітніх технологій, зразків  та  матеріалознавства  оборонного спрямування. Для цього  ввести  посаду віце-прем’єр-міністра, відповідального в Уряді за координацію діяльності ОПК (що передбачено Коаліційною угодою). Забезпечити постійну  участь в  роботі  цього   органу фахівців оборонно-промислового комплексу (генеральних конструкторів), вчених Національної академії наук України та відповідних фахівців самих розвідувальних органів.

П’яте. Законодавчо закріпити розвиток бойових розвідувальних структур у складі національних розвідувальних органів, які будуть здатні виконувати спеціальні завдання розвідувально-бойового характеру за межами України.

Шосте. На законодавчому рівні (шляхом внесення відповідних змін до згаданого вище Закону) визначити механізм закріплення прав розвідувальних органів здійснювати підбір кадрів у будь-яких установах, на підприємствах, у ВНЗ та військових частинах країни. Удосконалити практику розміщення замовлень для підготовки фахівців розвідки в цивільних (непрофільних) навчальних закладах країни, а також за кордоном з використанням, в тому числі закордонної фінансової підтримки (гранти, іменні стипендії, тощо).

Експертна рада наголосила також на необхідності удосконалення системи дієвого реагування влади на спеціальну інформацію розвідувальних органів держави. Потребує суттєвого  удосконалення діяльність координуючого органу роботи національних розвідувальних структур. Саме цей орган має забезпечити перехід на цільовий принцип визначення завдань для усього розвідувального співтовариства держави.

Цей координуючий орган як ланка між главою держави та розвідувальними структурами має передусім виконувати функцію централізації та визначення   пріоритетності їх зусиль  у  відповідності до директив  Президента  України, забезпечити прискорення організації фахового обміну важливої інформації між національними розвідувальними органами та відповідними відомствами країн – членів НАТО. Це також має бути закріплено відповідними змінами до чинного Закону.

Реалізація вище зазначених заходів сприятиме фундаментальній трансформації логіки відповідно до оцінки ролі розвідки в сучасних умовах, форм і методів розвідувальної і спеціальної діяльності, реорганізації розвідувальних органів, системи технологічного і технічного забезпечення, формуванню дієвих структур координації і сприяння розвідувальній і спеціальній діяльності, а також – створенню механізмів заохочення і мотивації діючих працівників, офіцерів діючого резерву і ветеранів розвідувальних органів, оперативних працівників, розвідників і агентури.

СПИСОК УЧАСНИКІВ ЗАСІДАННЯ

Експертної ради при ЦДАКР

(26 червня 2015 року)