Посилення оборонних спроможностей держави має включати розвиток та активізацію діяльності спеціальних підрозділів, здатних вести як контрінформаційні операції, так і проводити активні інформаційні акції впливу. Таку думку висловив 12 травня директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак. Аргументуючи свою думку, експерт наголосив, що Росія протягом двох років війни проти України не тільки не зменшила потік цілеспрямованих інформаційних операцій, спрямованих на руйнування Української державності, але й суттєво розширила діапазон інформаційних впливів. Він додав, що керованому президентом Путіним Кремлю, передусім внаслідок слабкої західної політики та слабкості західних політичних лідерів, досить часто вдається залучати для проведення інформаційних впливів і операцій в інформаційній сфері відомих політиків, громадських діячів та профільних експертів.
Керівник ЦДАКР переконаний, що за таких умов українські оборонні спроможності в інформаційній сфері не можуть обмежуватися суто захистом, виявленням та викриттям дій противника. За словами експерта, саме наступальна стратегія на інформаційному фронті повинна стати передвісником перемоги України у нав’язаній Росією війні. Він додав, що ключовими елементами вдалих інформаційних операцій мають стати професійність і якість їх підготовки, а також оперативність дій на випередження. На переконання експерта, головною ділянкою сучасного інформаційного фронту є країни Європи, та особливо, країни Центральної і Східної Європи, в яких ще існують законсервовані радянські традиції.
Бадрак також наполягає, що одним з вагомих елементів діяльності на інформаційному фронті може стати питання персоніфікації – тобто, викриття конкретних агентів впливу Росії і детальне роз’яснення суспільству, що дані особи залучені або використані Росією для проведення інформаційної операції. У якості прикладу експерт наводить висловлення співробітника відомого міжнародного інфтитуту СІПРІ (SIPRI, Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру) Саймона Веземана, у діях якого він бачить чіткі ознаки такої інформаційної операції – коли, не маючи відношення до вузьких питань протиповітряної оборони, даний експерт зазначив, що малайзійський лайнер з пасажирами МН-17 було збито українцями. Керівник київського неурядового центру підкреслив, що жорстка реакція має бути відносно кожного випадку, незалежно, чи йдеться про колишнього президента Франції чи про колишнього главу дипломатичного відомства Німеччини.
Фахівець також вказав, що до цього часу питаннями інформаційного протиборства з російськими спецслужбами займалися переважно волонтерські організації, як, наприклад, засновники українського проекту «СтопФейк», однак нинішній етап реформування сектору безпеки потребує посилення таких підрозділів як у розвідувальних органах держави, так і безпосередньо в різних вузькопрофільних урядових структурах. Наприклад, вважає він, активного інформаційного супроводження потребують державні структури, що реалізують завдання у стратегічних сферах, таких як енергетика, військово-технічне співробітництво, а з деяких пір, кіноіндустрія та шоу-бізнес, які спрямовані на широкі верстви населення. Директор ЦДАКР додав, що успішність України в інформаційній війні також має спиратися на посилений контррозвідувальний режим, який має демонструвати оперативне реагування на будь-які антиукраїнські заходи, у тому числі, з використанням громадян України.
