Для організації успішного військово-технічного співробітництва (ВТС) сторони мають бути послідовними, а приватні оборонні підприємства мають отримати вільний доступ до світового ринку озброєнь. На цьому наголосив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак під час міжнародної дискусії «Міжнародне співробітництво у сфері ОПК: виклики та ризики» у рамках презентації TRUMAN Agency та Інститутом світової політики щоквартального аналітичного матеріалу «Аудит зовнішньої політики України. Індекс відносин». У своєму виступі він підкреслив, що також представляє Громадську спілку «Ліга оборонних підприємств України», яка об’єднує понад три десятки підприємств та пропонує широкий спектр технологій й озброєнь.
Говорячи про послідовність України у галузі ВТС, Бадрак відзначив, що інколи Україна демонструє нездатність виконати вже прийняті рішення, що стримує партнерів. Зокрема, за словами фахівця, так сталося, коли між президентами України та Франції в 2015 році було досягнуто домовленості щодо низки проектів, і в тому числі, щодо закупівлі засобів зв’язку французької компанії Thales та організації їх виробництва в Україні, але врешті решт військове відомство України здійснило інший вибір. «Так само й нині, українська сторона домовилась на такий проект з Туреччиною, включно повну передачу технологій на виробництво засобів зв’язку на території України, а, на жаль, є підстави казати про гальмування владою виконання цього рішення». Бадрак додав, що інша держава свідомо здійснює тиск на українське військово-політичне керівництво з метою перегляду умов вже укладених контрактів і нав’язування своєї нової концепції, звісно, ця держава хоче бути постачальником таких технологій. Експерт переконаний, що Україна, яка фактично втрачає Францію як потужного партнера у галузі військово-технічного співробітництва, що підтверджує відмова Парижу 18 квітня ц.р. від проведення спільна українсько-французької комісії з питань ВТС, може втратити й Туреччину та перетворитися на непередбачуваного, ненадійного партнера в сфері ВТС.
Водночас, наголосив Бадрак, «потрібно, щоб західні партнери чітко усвідомлювали, що прямий експорт озброєнь в Україні – це не найкраща ідея». При цьому він пояснив, що крім обмежень західного експортного законодавства, необхідно враховувати і «стриманість» української влади з даного питання. Він також уточнив, що «багато хто» у Києві є побоюється, що «занадто великий» імпорт ВВТ в ході розпочатого переозброєння армії «може стати загрозою для українського ОПК».
Керівник ЦДАКР зазначив, що «раніше ВТС України зводився до експорту озброєнь, сьогодні – це імпорт…» «Але Україні потрібні не закупівлі, а двосторонні проекти з використанням зарубіжних технологій, і створенням виробництв на території України», – підкреслив він.
В.Бадрак визнав, що на поточному етапі початих за підтримки Заходу в умовах зовнішньої агресії реформ українського оборонного сектора, в Україні відсутні необхідні повноцінні умови «як для залучення зарубіжних інвестицій в оборонну промисловість, так і для реалізації технологічних і виробничих можливостей ОПК, в тому числі на зовнішніх ринках». При цьому, зазначив він, вже відзначена тенденція винесення поруч приватних українських оборонних підприємств своїх виробництв за кордон, а також «витоку» українських чутливих технологій.
