Аналіз кремлівської стратегії по відношенню до України свідчить про трансформацію загроз для Української держави. Про це зазначив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак. Зокрема, за його словами, незважаючи на те, що повністю зберігається воєнна загроза, – через створену загальновійськову армію на кордоні з Україною, розгорнуті чотири додаткові мотострілкові дивізії, а частка сучасних озброєнь в частинах постійної готовності в 2017 році може скласти вже 62% , – центр тяжіння російського впливу перенесено на політичну та соціальну площини з головним завданням зміни в України влади.
Бадрак вказав на зростання ризиків внаслідок активізації проросійських течій та різнопланових структур, в тому числі, парамілітарних, які можуть активно «розхитувати» обстановку в державі, створювати за підтримки безпосередньо російських спецгруп ділянки нестабільності, реалізовувати терористичні акти, здійснювати спрямовані на підрив чинної влади заходи. Експерт також застеріг від небезпеки використання Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) для виконання проти України миротворчих сил цієї організації – як за умов спрощеного механізму отримання мандату ООН, так і без такого мандату. На думку керівника ЦДАКР, Росія вже добре підготувалася до втягування у війну з Україною країн – членів ОДКБ, головною метою чого є створення проросійської коаліції. Він наголосив, що фейкова «миротворча місія», спрямована проти України, є реальною загрозою. трансформувався у оновлений, можливо, ще більш небезпечний формат.
Крім того, директор ЦДАКР зазначив, щодо існує висока ймовірність проведення Кремлем низки спеціальних інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на створення внутрішнього конфлікту в Україні, після чого ризик проведення військової операції під виглядом миротворчою місії суттєво зростає. За його словами, про такі наміри свідчить і аналіз діяльності Росії в 2016-17 роках у сфері удосконалення «миротворчих важелів» ОДКБ.
Бадрак наполягає, що в умовах реалізації Кремлем стратегії на знищення України як незалежної суверенної держави, коли західний світ в цілому влаштовує буферна позиція України, що лише зміни підходів до організації оборони і, передусім, побудови армії та налагодження її системного переозброєння, дозволять досягти необхідних переваг та вийти на рівень сталого розвитку держави. Серед висновків ЦДАКР експерт назвав усвідомлення, що ставки президентської команди на політично-дипломатичні важелі як єдиний спосіб організації протистояння ворогу себе не виправдали, і нині зросла нагальна потреба розвитку армії як справжнього інституту стримування. При цьому Бадрак підкреслив, що фахівці переконалися у помилковому підході нинішнього військово-політичного керівництва до будівництва армії (нині вона будується як армія радянського типу у найгіршій, тобто, майже «неозброєній» версії, коли значна частина бюджету просто «проїдається»). Він додав, що ведення війни за «афганським принципом», тобто зі значним показником ротації та відмовою від створення «професійного ядра» армії, призвело до суттєвого падіння рівню патріотизму, подальшій підтримці соціальної нерівності (та й корупції у такій системі призову та отримання посвідчень «учасника АТО»), втрати мотивованої частини війська. «Усе це має відображення у сприйнятті суспільством нинішнього військово-політичного керівництва держави, зокрема, падіння рівню довіри до влади та розчарування політичних лідерах – само по собі це сприяє ворожій Росії готувати вище означені плани руйнації України».
Бадрак також додав, що три с половиною роки війни переконали, що й самі підходи до переозброєння армії, включно з організацією функціонування оборонної промисловості, дозволяють казати про наявність низки недоліків, серед яких нездатність використовувати потенціал військово-технічного співробітництва (ВТС). Він резюмував, що наявні недоліки знижують потенціал протистояння агресору, а ситуація вимагає рішень, які були б адекватними та своєчасними для зменшення ризиків військового та гібридного характеру.
