В умовах прихованої військової агресії Російської Федерації, розв’язаної «гібридної війни», анексії Криму та потужної підтримки Росією незаконних збройних формувань у південно-східній частині України ми розглядаємо нашу військову співпрацю з країнами НАТО та ЄС крізь призму комплексного огляду сектору безпеки і оборони. Пріоритетом цього співробітництва має стати підвищення оперативних спроможностей Збройний Сил України для відсічі агресії в ході можливої ескалації конфлікту.
У створенні сучасної і боєздатної української армії свою роль відіграє і міжнародне військове співробітництво. Його перспективними напрямками є:
розширення формату військово-політичного діалогу між керівництвом оборонних відомств України та країн ЄС та НАТО;
участь у спільних військових навчаннях з метою підвищення спроможностей;
участь у багатонаціональних операціях з підтримання миру та безпеки;
отримання матеріально технічної допомоги для забезпечення потреб підрозділів ЗСУ, які виконують завдання у зоні АТО;
залучення інструкторів для підготовки військ;
співробітництво в рамках в рамках українсько-американського Об’єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування;
цивільно-військове співробітництво та інформаційні операції;
професійна та мовна підготовка представників ЗСУ у навчальних закладах країн ЄС та НАТО;
участь ЗСУ у Силах реагування НАТО, у багатонаціональних тактичних групах країн ЄС;
участь в регіональних ініціативах спільно з країнами ЄС та НАТО;
лікування та реабілітація поранених військовослужбовців ЗСУ у лікувальних закладах країн ЄС та НАТО.
Говорячи про нарощення оперативних спроможностей, ми повинні зосередити наші зусилля, насамперед, на створенні якісної системи управління та зв’язку, логістики, Сил спеціальних операцій та ефективної військової медицини.
Одним з основних механізмів корінного реформування означених сфер є спільний українсько-американський Об’єднаний координаційний комітет з питань військового співробітництва та оборонного реформування (ОКК).
Дуже важливо, що держави регіону також приділяють багато уваги нинішнім загрозам. Нині це не лише Україна, а також Румунія, Болгарія, Литва і інші країни, які мають сусідні з Росією кордони, та на рубежі яких проводяться інтенсивні військові навчання.
Незважаючи на всі дії з боку терористів, що мають необмежену підтримку від нашого східного сусіда, в минулому році нам вдалося провести на території України три багатонаціональних навчання, до яких від ЗСУ загалом було залучено більш як 1500 військовослужбовців, 159 одиниць техніки, 7 кораблів, 2 літаки та 3 вертольоти. Крім того, Україна взяла участь у п’яти міжнародних навчаннях поза межами її території (три – під проводом НАТО).
На 2015 рік заплановано проведення чотирьох навчань на території України, а також участь сил та засобів ЗС України у семи багатонаціональних навчаннях поза її межами. Крім того, планується участь ще в п’яти багатонаціональних командно-штабних навчаннях на рівні штабних офіцерів.
Російська агресія спрямована не лише безпосередньо проти України. У широкому контексті – це загроза безпеці та стабільності для всіх країн Європи та світу. Адже вона веде до повної руйнації існуючої системи міжнародних відносин та міжнародного права. І нова загроза вимагає від усіх країн регіону створення не тільки нових міжнародних механізмів реагування на такі виклики, а і нових інструментів. Прикладом цього може стати створення літполукрбригу — багатонаціональної військової бригади, яка була сформована за участі збройних сил Литви, Польщі та України.
Окремо варто зупинитися на питанні отримання допомоги від країн-членів НАТО та ЄС. Найбільш ефективною формою для нас зараз є матеріально-технічна допомога. Сьогодні значні зусилля національної економіки спрямовані на оснащення ЗСУ, проте нам досі не вистачає засобів певного переліку майна, обладнання та засобів ведення бойових дій. У ЗСУ реалізуються програми міжнародної технічної допомоги, які надаються Урядом США. Починаючи з 1997 укладено більш ніж 150 контрактів на загальну суму майже 200 млн. дол.
А починаючи тільки з 2014 року, для забезпечення першочергових потреб ЗСУ в межах діючих контрактів міжнародної технічної допомоги, від США було отримано продукції військового призначення на суму понад 25 млн. дол. Загальна сума гуманітарної допомоги ЗСУ від країн світу склала понад 69 млн. дол.
Незважаючи на складність ситуації та з огляду на певні економічні обмеження, Україна буде дотримуватись взятих міжнародних зобов’язань. Це означає, що ми продовжимо брати участь у Силах Реагування НАТО, Концепції оперативних можливостей та Процесі планування та оцінки сил, хоча останнє і потребує значного корегування. Також ми розглядаємо нашу подальшу участь в операціях під проводом НАТО як один з ефективних шляхів посилення окремих оперативних спроможностей Збройних Сил України.
Ще одним з основних механізмів досягнення нашої мети є використання трастових фондів, що започатковані в НАТО.
Рішення про започаткування нових трастових фондів НАТО, спрямованих на надання допомоги українському оборонному сектору, було прийнято під час засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ 25 червня 2014 року (м. Брюссель, Королівство Бельгія).
У ході Саміту НАТО в Уельсі (04-05 вересня 2014 року) НАТО офіційно оголосило про створення наступних трастових фондів:
удосконалення системи зв’язку та автоматизації Збройних Сил України. (провідні країни: Великобританія, Канада, ФРН).
реформування систем логістики та стандартизації.(провідні країни: Нідерланди, Чехія та Польща).
створення системи перепідготовки та соціальної адаптації, а також реабілітації військовослужбовців (провідна країна: Норвегія).
фізичної реабілітації та протезування військовослужбовців, поранених в АТО (провідна країна наразі відсутня).
кібернетичного захисту. (провідна країна: Туреччина).
Під час засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ 02 грудня 2014 року (м. Брюссель, Королівство Бельгія) було офіційно оголошено про початок практичної реалізації трастових фондів НАТО.
Одним із напрямів реалізації нової політики партнерства НАТО (схвалена Північноатлантичною радою на рівні міністрів закордонних справ у Берліні у квітні 2011 року) є залучення країн-партнерів до багатонаціональних проектів у рамках концепції «Розумна оборона».
На цей час прийнято рішення щодо участі України у проектах 1.28 «Захист портів» (країна-лідер – Португалія) та 1.12 «Підготовка керівників жіночої статі у сфері безпеки та оборони» (країна-лідер – Болгарія). У цьому контексті Місією України при НАТО здійснюється робота з країнами-лідерами проектів щодо формалізації згаданого питання. Крім того, опрацьовується можливість залучення України до проекту «Аналіз та планування оборони Альянсу для трансформації», що здійснюється за провідної ролі Норвегії.
В той же час, підвищення рівня оперативної взаємосумісності підрозділів ЗСУ з підрозділами держав-членів НАТО на сьогодні не знято з порядку денного нашої співпраці.
Також залишаються незмінними основні пріоритетні напрями військового співробітництва з ЄС.
Важливим напрямом нашого співробітництва з ЄС є залучення сил та засобів Збройних Сил України до формування бойових тактичних груп Європейського Союзу.
Україна бере участь в чергуваннях бойових тактичних груп ЄС з 2010 року, коли шляхом набуття статусу асоційованого учасника, долучилась до чергування БТГ ЄС «Балтійська».
Після проведення консультацій з країнами Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) було прийнято рішення щодо виділення групи штабних офіцерів та літака Повітряних Сил ЗСУ ІЛ-76 з екіпажем як внеску України до бойової тактичної групи цих країн, чергування якої заплановано у першому півріччі 2016 року.
Ще один наш спільний проект – підготовка представників ЗСУ з питань Спільної політики безпеки і оборони ЄС, який здійснюється як в Україні, так і за кордоном.
Важливим кроком в рамках цієї ініціативи можна назвати створення трастового фонду на підтримку країн «Східного партнерства». Фонд створений Литвою, Латвією, Угорщиною та Великобританією та відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між країнами-підписантами, Литва обрана координатором фонду. Крім зазначених країн до фінансового наповнення трастового фонду долучився Люксембург.
Мета фонду – сприяння розвитку співробітництва між Євросоюзом та країнами Східного партнерства у СПБО ЄС шляхом надання фінансової підтримки.
Борис КРЕМЕНЕЦЬКИЙ,
ТВО першого заступника начальника Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій
Генерального штабу Збройних Сил України
