В Болгарії вже три тижні поспіль тривають протести, основними вимогами яких є відставка уряду та особисто прем’єр-міністра Бойко Борисова і головного прокурора Івана Гешева. Протести розпочались після того, як 9 липня Генеральною прокуратурою було проведено обшук в адміністрації президента Румена Радева і арешт двох співробітників президентського офісу за звинуваченням у «торгівлі впливом». Дії Генеральної прокуратури і зокрема, головного прокурора Івана Гешева, були сприйняті більшістю суспільства як каральна акція проти президента за те, що він вимагав зняття державної охорони з почесного голови партії Рух за права і свободи (РПС) і депутата від цієї ж партії, бізнесмена і медіамагната Деляна Пеєвського.
Користуючись нагодою, парламентська опозиція на чолі з Болгарською соціалістичною партією (БСП) вирішила нанести удар по своєму основному конкуренту – партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ) – і ініціювати голосування щодо вотуму недовіри керованому Б.Борисовим уряду. Однак, 21 липня, через відсутність в БСП та підтримуючої їх ініціативу РПС необхідної кількості голосів, уряд Б.Борисова зумів вкотре його успішно пережити.
Після цього, для того, щоб дещо заспокоїти протести, Б.Борисов вирішив провести «косметичний ремонт» свого кабінету і відправити у відставку чотирьох міністрів. Однак основна вимога протестуючих, а саме: відставка усього уряду на чолі з самим Б.Борисовим, а також головного прокурора І.Гешева, виконана не була. А тому протести продовжуюьться і надалі.
Коментар ЦДАКР
– триваючі протести в Болгарії є найбільшими з 2013 року. Тоді, будучи главою уряду, з метою зменшення соціальної напруги і, ймовірно, уникнення подальшого зниження рейтингу своєї партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії (ГЄРБ)» перед парламентськими виборами, Б.Борисов подав у відставку. Цього разу прем’єр-міністр Борисов заявив, що його уряд допрацює повний мандат, який закінчується навесні 2021 р. В самій же ГЄРБ заявляють, що країні, «в місяці, які матимуть високу економічну та соціальну ціну для всього суспільства», дострокові вибори не потрібні.
Причинами такої позиції ГЄРБ та її лідера насправді може бути те, що якщо ГЄРБ зараз відійде від влади, то вона, зокрема, втратить контроль над виборчим процесом. За період роботи службового кабінету, який в такому випадку буде призначений президентом, ним може бути проведена часткова зміна теперішньої системи управління, що може створити для чинної влади великі як політичні, так і персональні ризики. Крім того, ГЄРБ може втратити контроль над процесом підготовки плану на отримання від ЄС антикризового фінансування, частина якого може стати хорошим вливанням в партійну касу.
– вимоги щодо відставки головного прокурора Івана Гешева не сформувались власне під час теперішніх протестів. Вони є продовженням тієї негативної реакції суспільства, яка виникла ще в період вибору його кандидатури на цю посаду. З самого початку і до сьогодні, історія «Іван Гешев – головний прокурор» постійно супроводжувалась різними формами протестів: від публікацій в ЗМІ і соціальних мережах – до вуличних.
Для протестуючих і більшості болгарського суспільства І.Гешев є уособленням корупції і т.зв. «захоплення держави» (state capture). Він сприймається виключно, як кишеньковий прокурор, який обслуговує інтереси тих, хто керує державою «за лаштунками», зокрема, забезпечує їм недоторканність і слугує інструментом розправи з їх політичними противниками.
Відставка І.Гешева уособлює собою початок реальних змін в державі які, як вважають протестуючі, повинні розпочатись зі змін в судовій владі. Відставка ж уряду та Б.Борисова є частиною цих змін, однак не найважливішою. Відтак, ані відставка Б.Борисова, ані тим більше ініційовані ним перестановки в уряді, не понизять градус протестів, якщо головним прокурором надалі залишатиметься Іван Гешев. Останній же подавати у відставку поки що не збирається.
– враховуючи те, що ні Бойко Борисов, ні Іван Гешев не збираються залишати свої посади – тобто основні вимоги протестуючих не виконуються – очевидно, що триваючі в Болгарії протести продовжаться. Їх тривалість, активність і обсяги залежатимуть від характеру подальших дій прем’єр-міністра та його уряду, головного прокурора, активності інших політичних сил, впливу на ситуацію з боку міжнародних інституцій та провідних держав, а також масштабів епідеміологічної та економічної криз.