ЦДАКР – Балтія

Латвія уточнює зовнішньополітичні пріоритети

На цьому тижні, 23 січня, в Сеймі Латвії відбулися традиційні дебати із зовнішньої політики країни. Особливого значення парламентським слуханням надавав і той факт, що якраз цими днями виконується річниця уряду Кріш’яніса Каріньша: рівно рік тому голосуванням сейму закінчилася 100-денна політична криза. А новий уряд, якому експерти прогнозували скору політичну смерть, досить впевнено дивиться у своє політичне майбутнє.

Такий саме оптимізм лунав і у виступах урядовців під час парламентських слухань. Головний лейтмотив: Латвія вже не “молодший брат” Заходу, до нас прислухаються, ми робимо політику.

У своєму виступі прем’єр-міністр Каріньш визнав, що на сьогодні у світі об’єктивно існує чотири центри сили: це США, Європейський союз, Китай та Росія. Але основою зовнішньополітичних пріоритетів Латвії залишається ЄС та союзники по НАТО, як основа національної безпеки країни. При цьому політично Латвія є частиною ЄС, де останнім часом починає грати все більш важливу роль в діалозі з країнами Східного партнерства.

За словами міністра закордонних справ Едгара Рінкевіча головною метою зовнішньої політики Латвії є сприяння безпеці, стабільності та прогнозованості ситуації в світі. При цьому, стратегічним партнером в питаннях національної безпеки, політики та економіки залишаються США. Міністр наголосив на необхідності всеохоплюючого співробітництва в Північній Європі та Балтійському регіоні. Латвія підтримує розширення ЄС та НАТО, в разі виконання всіх критеріїв з боку країн-кандидатів.

В свою чергу, у відношеннях з Росією керівництво країни не може ігнорувати концентрацію військової потуги у Калінінградській області та Західному воєнному окрузі ЗС РФ, що розцінюється як відкрита демонстрація сили та недружні дії. Цікаво, що цю позицію уряду підтримує не менше 45% населення Латвії. Саме така кількість визнала Росію найбільшою загрозою своїй країні у свіжому соціологічному опитуванні Центру безпеки та стратегічних досліджень Національної академії оборони Латвії. При цьому, серед етнічних латишів таких 60% (серед російськомовних – лише 15%). За даними того ж самого дослідження, захищати батьківщину зі зброєю в руках готові 31% населення, а більша частина – лише допомагати армії.

Взагалі, в підготовленій латиським зовнішньополітичним відомством доповіді головними викликами в сфері безпеки для всього Балтійського регіону визнається посилення воєнної міці Росії та її провокаційні заходи воєнного характеру в регіоні. Наголошується, що відповідні дії Росії спрямовані на продовження конфронтації із Заходом. Новими факторами, які на думку МЗС Латвії свідчать про таку спрямованість політики Кремля є порушення росіянами договору про РСМД, вихід з положень Женевської конвенції про захист цивільного населення в міжнародних військових конфліктах, використання в політичній риториці теми ядерної зброї та потенціалу її розвитку в якості інструменту залякування та політичних торгів.

Окремо звертається увага на відпрацювання росіянами блокування морських шляхів в ході проведення багаточисельних навчань. Це особливо актуально для забезпечення безпеки латиських портів, які грають важливу роль в національній економіці. Можна припустити, що досвід російської агресії в акваторії Азовського і Чорного морів проти України змушують латиське керівництво відноситись до таких загроз із повною серйозністю.

В цілому можна зазначити, що характер загроз, з яким стикаються країни балтійського регіону, зокрема і Латвія багато в чому схожий з ситуацією в Чорноморському регіоні та довкола нашої країни. Адже джерело цих загроз одно й те саме: це Росія та її кривавий режим, непомірні імперські амбіції та агресивні дії проти своїх сусідів.