До останнього часу євроінтеграція Північної Македонії виглядала як історія успіху, однак після жовтневого засідання Ради міністрів ЄС, вона, як заявив залишаючий свою посаду президента Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, виявилась «історичною помилкою». На ньому, через французьке «ні», Північна Македонія та Албанія не отримали довгоочікуваної дати початку переговорів про вступ до ЄС. Президент Франції Емануель Макрон в Брюсселі наголосив на тому, що ЄС спочатку потребує внутрішніх реформ, а потім вже розширення. Така позиція французького президента стала для Північної Македонії справжнім холодним душем. Ніхто в країні, після укладення історичних Преспанської угоди щодо зміни назви країни та Угоду про дружбу з Болгарією, не очікував такого рішення. Македонський уряд разом з суспільством щиро вважали, що ці «болючі» угоди, на які вони змушені були піти заради європейського майбутнього разом з проведеними внутрішніми реформами, будуть суттєвим аргументом для європейських лідерів і вони нарешті визначать дату про початок переговорів про вступ. Однак, у Франції були свої плани. І дуже швидко настрої в Скоп’є змінились з піднесених на розчарування і апатію…
Від єврооптимізму до розчарування
Розчарування в Північній Македонії стосується не лише уряду. Тепер в суспільстві панує стійке переконання в тому, що ЄС не має бажання приймати до себе країну, навіть після 10 позитивних рекомендацій Європейської комісії щодо відкриття переговорів. Македонці вважають, що зміна конституційної назви була і залишається великою жертвою на шляху до ЄС та НАТО. А ЄС зі свого боку не оцінив цього і не зміг досягти консенсусу для надання країні чіткої перспективи вступу. Як результат, брюссельського саміту в Північній Македонії панує загальна апатія до ЄС.
Зоран Заєв прийшов до влади, обіцяючи інтеграцію в ЄС та НАТО та покращення життя для всіх громадян. Тепер, через три роки, його прихильники та виборці відчувають відверте розчарування в ньому. Окрім провалу євроінтеграції, який пов’язується виключно з ним, їм також не подобаються його особисті рішення щодо окремих державних установ, відсутність до цих пір верховенства права, апогеєм чого, став великий корупційний скандал за участю його високопоставленого однопартійця та віце-президента македонського парламенту, а також тривала складна економічна ситуація в країні, яка, як показують статистичні дані, є чинником того, що щорічно, у пошуках кращого життя в Європі, Північну Македонію залишають близько 9 000 громадян.
Заспокоєння з ЄС
В свою чергу високопосадовці ЄС всіляко намагаються переконати македонських громадян в тому, що європейська перспектива їх країни все ще жива, що питання про розширення буде піднято в установах ЄС цієї зими, і що до саміту Західні Балкани-ЄС, який пройде у Загребі в травні наступного року, можна буде знайти рішення.
Навіть президент Франції Емануель Макрон після зустрічі в Парижі зі своїм македонським колегою Стево Пендаровскі заявив, що він відвідає Північну Македонію в першій половині 2020 року з тим, щоб сказати македонцям, що альтернативи македонському членству в ЄС немає, але ЄС потрібно більше часу на реформи власної методології переговорів з майбутніми членами. Хоча, при цьому не дав жодної гарантії, що передумає і ввімкне для країни зелене світло для початку переговорів з ЄС.
Однак, що б не говорили європейські політики, в македонських громадян вже сформувалось стійке переконання, що ні місцевим, ні європейським політикам довіряти не можна.
Нові вибори
Після рішення в Брюсселі президент РПМ Стево Пендаровський провів зустріч з лідерами парламентських фракцій, під час якої вони домовились про проведення в країні 12 квітня наступного року дострокових парламентських виборів. До цього часу в країні працюватиме технічний уряд, який розпочне свою роботу після того, як 3-го січня Зоран Заєв подасть у відставку. Дата дострокових виборів була узгоджена відповідно до досягнутої у 2015 році т.зв. Пржинської угоди, в рамках якої македонські політичні сили зобов’язалися відмовитись від влади за 100 днів до виборів і покласти виконання завдань уряду на технічний кабінет, сформований усіма представленими в парламенті політичними силами. Незважаючи на те, що дана угода не є обов’язковою з юридичної т.з., вона була підписана під егідою ЄС і всі політичні сили зобов’язались її виконувати. Важливість даної угоди полягає в тому, що вона є запобіжником від використання адміністративного ресурсу у виборчій кампанії та елементом підвищення прозорості самих виборів.
Головоломка для прем’єра Заєва
З боку проурядової СДСМ та особисто прем’єр-міністра Зорана Заєва, дострокові вибори були логічним кроком і результатом політичних розрахунків. По-перше, СДСМ сподівається зберегти до квітня консолідований електорат, а також, що опозиційна ВМРО-ДПМНЄ не зможе відновити свою позицію до рівня, який становив би загрозу програшу виборів. По-друге, Зоран Заєв хоче показати себе відповідальним політиком, який готовий прийняти вирок виборців в момент, коли його обіцянки не можуть бути виконані і вже через вибори відновити політичний мандат свого кабінету. По-третє, планування дострокових виборів та можливість того, що опозиційна ВМРО-ДПМНЄ відновить владу, є елементом тиску на країни ЄС з тим, щоб вони підготували конкретну пропозицію щодо інтеграції Північної Македонії до ЄС до весни 2020 р., яку СДСМ зміг би представити суспільству, як доказ ефективності його перебування при владі.
Для підвищення своїх шансів на переобрання, для Зорана Заєва також необхідно, щоб процес вступу країни до НАТО завершився до виборів. Навіть незважаючи на те, що членство в НАТО не так важливе для македонського суспільства як євроінтеграція, з якою пов’язується підвищення рівня їх життя, СДСМ досить ймовірно, активно використовуватиме це в якості демонстрації одного зі своїх головних успіхів та важливого етапу на шляху до ЄС.
В рамках своєї передвиборчої програми СДСМ намагатиметься переконати виборців у тому, що членство країни в НАТО є доконаним фактом, а те, що вона не отримала дату початку переговорів про вступ в ЄС відбулось не через невиконання нею реформ, а через позицію Франції щодо необхідності реформування самого ЄС. Поряд з цим, СДСМ досить ймовірно, використовуватиме таку ефективну на його думку тактику, як постановка громадян перед вибором: або країна далі піде визначеним СДСМ «правильним шляхом», або повернеться назад у часи, коли вона, завдяки правлінню колишнього лідера ВМРО-ДПМНЄ Миколи Груєвського, мала реноме «захопленої держави» (capture state).
Незважаючи на вищезазначене, для СДСМ насправді буде досить складно мотивувати своїх виборців, особливо, якщо на саміті в Загребі та після нього, країна не отримає від ЄС чітких сигналів щодо можливості отримання нею дати переговорів про вступ. Якщо таких не буде, то заяви СДСМ про те, що тепер реформи триватимуть не задля членства в ЄС, а просто для покращення життя громадян, не матимуть розуміння і підтримки з боку македонського суспільства.
Про те, що у Зорана Заєва можуть виникнути проблеми на майбутніх виборах говорять й результати попередніх президентських виборів, коли хитка перевага підтримуваного ним Стево Пендаровскі над Горданою Сільяновською, за якою стояла опозиційна ВМРО-ДПМНЄ, була забезпечена виключно сподіваннями населення на те, що дует Заєв-Пендаровскі таки приведе їх до ЄС. Тепер же у македонських громадян жодних ілюзій щодо того, що СДСМ при владі – це запорука членства Північної Македонії в ЄС, не має.
Шанс для опозиції
Численні порушення ВМРО-ДПМНЄ за часів правління Миколи Груєвського, за які, причетні до них члени партії не були притягнуті до відповідальності, є ще досить свіжими в пам’яті македонських громадян і являються серйозним тягарем головної опозиційної сили.
В той же час, ВМРО-ДПМНЄ буде активно використовувати всі недоліки СДСМ за період їх правління. Зокрема, вже сьогодні можна почути звинувачення чинного уряду у провалі в Брюсселі, а також в тому, що за час правління Зорана Заєва країна ще більше погрузла в корупції, що уряд нездатний провести ефективні реформи, що він знищує економіку та є причиною росту еміграції. Поряд з цим заявляється, що тільки ВМРО-ДПМНЄ на чолі з Християном Міцкоскі є правильним вибором і що тільки він зможе відновити країну після залишеного Зораном Заєвим спустошення.
На сьогодні, ВМРО-ДПМНЄ підтримує європейську інтеграцію, однак ставить під сумнів угоду з Грецією, яка відкрила Північній Македонії шлях до членства в НАТО та ЄС. Тому, досить ймовірно, що партія відновить свою націоналістичну риторику що, в свою чергу, посилить соціальну поляризацію як серед етнічних македонців, так і між македонською більшістю та албанською меншиною, що складає близько третини населення країни.
Хоча членство в ЄС після здобуття Північною Македонією незалежності було і досі залишається стратегічною метою всіх урядів, ВМРО-ДПМНЄ в передвиборчій риториці досить ймовірно буде піднімати питання про те, чим країні ще треба буде поступитись після вже зроблених суттєвих поступок, закріплених в угодах з Грецією та Болгарією. Враховуючи те, що і в Софії, і новий уряд в Афінах висунули нові вимоги, які Скоп’є повинне буде виконати для того, щоб заручитись їх підтримкою при вступі в ЄС, ВМРО-ДПМНЄ буде активно грати цим на почуттях македонських громадян. Іншими словами, опозиція в своїй передвиборчій програмі може поставити перед виборцями пряме питання: чи варто македонцям заради членства в ЄС ще більше принижувати власну гідність. Що, однак, може зробити європерспективу Північної Македонії ще більш віддаленою.
***
До виборів залишається п’ять місяців. На сьогодні політична обстановка в Північній Македонії залишається відносно стабільною, однак з наближенням виборчої кампанії може отримати тенденцію до загострення, зокрема, через гостру боротьбу між провладною на сьогодні СДСМ та опозиційною ВМРО-ДПМНЄ.
Якщо до парламентських виборів в Північній Македонії ЄС не змінить свого рішення про надання країні дати про початок переговорів про вступ, то більше шансів на перемогу на них буде у ВМРО-ДПМНЄ, яка активно використовуватиме націоналістичну і популістську риторику, а також недоліки уряду СДСМ, основним серед яких є євроінтеграційний провал.
Марія Дівітарова, журналіст (Скоп’є),
Ігор Федик, ЦДАКР-Балкани
