Дунайський сектор Коментарі

Безпекові ризики у Східному Причорномор’ї: оцінки експертів

Нещодавно, 29 червня 2019 року в Бухаресті (Румунія) відбулась міжнародна конференція «Chaos and war on NATO’s Eastern Frontier? Russian threats versus transatlantic links for Ukraine, Romania and Moldova in the times of Zelenski and Maia Sandu» («Хаос чи війна на східному кордоні НАТО? Російські загрози в контексті трансатлантичних зв’язків України, Румунії та Молдови в часи В. Зеленського та М.Санду»). Захід організувала Асоціація “Ține de Noi” (Румунія) та Centre for Conflict Prevention and Early Warning (Румунія).за підтримки фонду Hanns Seidel Foundation (Німеччина)

В рамках конференції основною темою для обговорення стало питання ескалації напруги в Чорноморському регіоні на південно-східному флангу НАТО через нарощування бойових можливостей РФ в Криму та реалізація Кремлем дестабілізаційної політики в регіоні.

До заходу були залучені румунські та молдавські політики та експерти представники місцевої громадськості та медіа. Головними доповідачами в рамках конференції були: колишній Міністр закордонних справ Румунії Крістіан Діканеску (Cristian Daiconescu), колишній радник з питань національної безпеки, генерал Сергіу МЕДАР (Sergiu Medar), директор Centre for Conflict Prevention and Early Warning (Румунія) Юліан КІФУ (Iulian Chifu), колишній Міністр оборони Республіки Молдова Віорел Чіботару (Viorel Cibotaru), керівник Асоціації “Tinede noi”, експерт з питань економічної безпеки Равзан Орасану (Ravzan Orasanu), посол України в Румунії Олександр БАНКОВ, а також керівник Дануйського сектору ЦДАКР, головний редактор журналу UDR Defense Express Антон Міхненко.

Оцінка виступів учасників заходу вказує на те, що загалом румунське та молдовське експертне середовища має майже однакове розуміння з українською стороною поточної ситуації на Чорному морі. Всі бачать зростаючу загрозу РФ. При цьому, румунська сторона для себе вже визначилася, що російська присутність та її вплив на сьогодні є тим явищем з яким доведеться жити тривалий час в майбутньому, а тому слід бути постійно готовим до ескалації напруги. Одночасно з цим, Румунія, вважає, що керівництво НАТО помилково звертає більшу увагу на забезпечення безпеки та оборони в країнах Балтії, а ніж на південному сході блоку. Північно-західний європейський напрямок для РФ не є основним. Дестабілізуючи дії в Балтиці є відволікаючим маневром Кремля від ключового свого стратегічного напрямку дій – Чорноморського. А тому зосередження зусиль саме в даному регіоні має стати пріоритетним.

Так, генерал Сергіу Медар зазначив, що РФ прагне встановити контроль над всім пострадянським простором, вважаючи ці території своєю «зоною впливу». Це несе певні ризики для східного флангу НАТО. «Румунській стороні слід зрозуміти, якщо РФ визнає США як загрозу, то Румунія, як член НАТО, у свідомості Кремля також є загрозою. Для Москви Альянс є продовженням політики США, а значить румуни є інструментом американської політики в регіоні» – зазначив генерал. З усвідомленням невідворотності поточної ситуації та неможливості її змінити, Бухарест має розбудовувати власну політику постійної готовності до реакції на виклики та загрози з боку РФ. Саме тому дуже важливе значення має посилення взаємодії на регіональному рівні для потужного протиставлення агресивній російській політиці.
Сергіу Медар також зазначив, що політика РФ зосереджена на перетворенні окупованого Криму не лише у фортецю, а й у центр координації та виконання бойових дій в Чорноморському та Середземноморському регіонах. Головна ціль – це Балкани, адже через їх дестабілізацію Кремль хоче дестабілізувати всю Європу. Саме тому останні кілька років відбувається нарощування військової присутності на кримському півострові, акції в Чорногорії, активні дії в Сирії, які дестабілізують загальну ситуацію та несуть небезпеку для європейського регіону.
Одночасно з цим, Сергіу Медар відмітив: «Слід врешті зрозуміти в НАТО, що інтерес РФ до північного регіону є набагато меншим ніж до південного – Чорноморського. Саме південний напрямок є для Москви ключовим, адже дозволяє мати вихід до Середземного моря, а також основних південних транспортних коридорів. З огляду на це Європа та НАТО мають бути більш сильніше підготовленими до захисту своїх кордонів саме в цьому регіоні».
Сергіу Медар також наголосив, що Румунія на сьогодні готова до захисту своїх кордонів. Такій впевненості сприяє те, що румунська сторона добре пам’ятає особливості радянської/російської політики, а також те, що Бухарест свого часу здійснив найбільш важливий та правильний крок – вступив до НАТО. З огляду на це реакція на дії Кремля у випадку його безпосередньої агресії буде миттєвою.

В свою чергу, директор Centre for Conflict Prevention and Early Warning (Румунія) Юліан КІФУ, вважає, що питання ескалації напруги надходить не лише від мілітаризації Криму з боку РФ, але й посилення нею своїх позицій і на решті військових баз у Чорноморському регіоні. Відбувається загальне зростання військових потужності. «Є розуміння, що РФ хотіла б зробити – з одного боку, а з іншого, – Румунія прекрасно усвідомлює, що є певні обмеження для Москви, зокрема фінансові. Кремль рік за роком через вплив санкцій та світову вартість вуглеводнів вимушений проводити скорочення оборонних замовлень та фінансування оборонних програм. На сьогодні вже відмічається, що плани стосовно повного оснащення військ сучасними та модернізованими зразками озброєння не будуть реалізовані вчасно».
Юліан Кіфу також цілком підтримав позицію Сергіу Медара стосовно пріоритетності для РФ Чорноморського напрямку, ніж Балтійського. На це зокрема вказує наявність найбільшої кількості невирішених заморожених конфліктів саме в країнах даного регіону – Республіка Молдова, Україна та Грузія. Крім того, РФ зацікавлена в поширені свого впливу на Балкани, північну Африку та бути більш потужно представлена в Атлантиці. На думку Кіфу, Кремль цілеспрямовано до цього йде. Саме тому власну політику Альянс загалом, і Румунія зокрема, мають розбудовувати виходячи саме з розуміння цих процесів, невідворотності російської загрози та необхідності усвідомлення постійної готовності до протистояння з РФ.

В свою чергу Віорел Чиботару наголошує, що загроза з боку Росії на території Придністров’я нікуди не поділась. Ключовим ризиком стабільності на Дністрі, який відноситься до басейна Чорного моря, є ОГРВ та війська Придністров’я. «При цьому, спостерігається певна динаміка покращення відносин з РФ. Візит парламентської делегації Молдови у складі представників ПСРМ та ACUM до Росії, виступ спікера Зенаїди Гречаний в Держдумі і подальший теплий прийом, вказує не суттєві зміни у пріоритеті зовнішньої політики Молдови. Звичайно, поточна влада буде балансувати на відносинах між ЄС, США та РФ на основі власних інтересів, однак очевидним є те, що відносини з Москвою стануть більш динамічними та позитивними» – зазначив Віорел Чиботару. будуть почуватися «набагато комфортніше ніж раніше». Так, зокрема, скоріш за все, можуть будуть зняті деякі обмеження стосовно проведення ротації особового складу, з’явиться можливість покращити торгівельні відносини між підприємствами Придністров’я та РФ, а також відновлення матеріально-технічної бази та окремих зразків військової техніки. Врешті це призведе до того, що угруповання російських військ в регіоні буде значно посилене і буде здатне проводити різноманітні військові операції за загальним планом військово-політичного керівництва РФ. Це значить, що не лише Молдова, а й південна Україна потрапляють в зону ризику.
Одночасно з цим, Віорел Чиботару вважає, що найближчим часом навряд чи істотно щось зміниться в РМ в позитивному контексті, адже якихось конкретних дій стосовно розробки та прийняття стратегічних документів в країні новою владою – коаліцією ПСРМ та ACUM, не відбувається. На сьогодні лише має місце демонтаж олігархічної системи, яка існувала тривалий час.

В свою чергу Антон Міхненко поставив під сумнів «атмосферу стабільності» на Східному фланзі НАТО у найближчі 5 років. «По-перше, це пов’язано з цілеспрямованою мілітаризацію Росією окупованого Криму та деяких територій Донецької та Луганської областей. РФ воєнізувала Крим та Донбас. При цьому створена з півострова «фортеця» здатна дестабілізувати ситуацію не лише в регіоні Чорного моря, а й на Середземномор’ї. Українські експерти переконані, що Москва має далекоглядні плани, зорієнтовані на поширення власного впливу. За окупацією Криму, обмеженням судноплавства в Керченській протоці, цілком можливим наступним кроком є обмеження судноплавства у Східному Причорномор’ї, де підставою може бути загроза міфічного «терористичного акту» на захоплених «вишках Бойка», що знаходяться в тому регіоні. По-друге, що також впливає на стабільність в регіоні, – це внутрішньополітична ситуація в Республіці Молдова та в Україні. Наприклад, Молдова. Цілком зрозумілим є те, що РФ поступилася в окремій битві за Кишинів, посприявши знаходженню компромісу між проросійською ПСРМ та про-європейським блоком ACUM. Однак Кремль має плани на майбутнє – наступні позачергові вибори до парламенту, де соціалісти, які на сьогодні не керують урядом країни, можуть дещо набрати голосів молдовського електорату, яким не сподобається поточна політика ACUM. Отже головні перипетії ще попереду» – зазначив Антон Міхненко. За словами експерта, для України особливі побоювання в ситуації в Республіці Молдова викликає зростання російського впливу в країні та її можлива федералізація. «Українські експерти вважають, що можливу федералізацію Молдови Кремль спробує продемонструвати світовій спільності, як приклад вирішення заморожених конфліктів, і намагатиметься нав’язати його Україні для розв’язання ситуації на Донбасі» – зазначив Міхненко.

Фактично, румунське та молдовське експертне середовище одностайне в тому, що найближчим часом навряд чи слід очікувати спокій та стабільність на Чорному морі. Безпекові ризики, викликані мілітаризацією Криму та агресивною політикою РФ в регіоні, лише зростатимуть. А тому зосередження зусиль на цьому напрямку, в першу чергу з боку країн Чорноморського регіону, а також НАТО, має стати пріоритетним в подальшій власній політиці.