Не стріляють, але всі готові до конфронтації
В Республіці Молдова (РМ) на сьогодні склалася складна політична ситуація. В країні – двовладдя.
Після створення 8 червня 2019 року ситуативної антиолігархічної коаліції між відверто проросійською Партією соціалістів РМ (ПСРМ) та про-європейським блоком ACUM (об’єднання партій «Дія і солідарність» і «Платформа Гідність та Правда»), прийняття ними декларації про те, що Молдова є «захопленою державою», формування нового складу уряду та висловлення недовіри Конституційному суду країни, відбувається ескалація політичної та суспільної напруги в країні. Конституційний суд країни, який контролюється Демократичною партією Молдови (ДПМ), очолюваною олігархом Владом Плахотнюком, ухвалив рішення про не законність прийняття всіх рішень новообраного парламенту після 7 червня ц.р. через те, що вичерпаний час для формування коаліції, та виніс рішення про відсторонення президента від влади і призначення прем’єр-міністра демократа Павла Філіпа в.о. президентом країни. Новопризначений очільник держави видав указ про розпуск парламенту.
Натомість проросійський президент РМ соціаліст І.Додон зайняв бік представників нової коаліції, відмовився розпускати парламент, заявивши, що це його право, а не обов’язок, і прийняв присягу нового уряду. В свою чергу керівництво ДПМ виступило різко проти такого розвитку подій і 9 червня ц.р. організувала мітинг на площі Великих національних зборів, який закінчився відносно мирно.
Надалі представники ДПМ почали блокувати державні установи та не допускати новопризначених міністрів до місць роботи. Тим не менш, 10 червня пройшли засідання одразу двох урядів – на чолі з Павлом Філіпом і на чолі з Майєю Санду. Обидва не визнали легітимність один одного.
Експертне середовище РМ на даний момент не готово робити чітких прогнозів стосовно подальшого розвитку подій в країні в короткостроковій перспективі. Ніхто не очікував коаліцію між ACUM та ПСРМ. Всі схилялися до варіантів – або позачергових виборів, або коаліції ПСРМ та ДПМ. Те, що відбулося є, фактично, наслідком збігу інтересів Заходу та РФ спрямованих на усунення від влади Влада Плахотнюка, який монополізував владу і через власних представників контролював ключові адміністративні та силові структури в країні.
Одночасно з цим, новостворена коаліція навряд чи буде міцною та життєздатною. Занадто діаметральні у цих партій погляди на подальший розвиток подій в країні. Тим не менш, у випадку, якщо ДПМ та Влад Плахотнюк не захочуть радикалізувати ситуацію та використати силові структури для усунення опонентів від влади, у тимчасової коаліції та новоствореного уряду виникає можливість реалізувати власні перевиборчі обіцянки – прийняти нормативно-правові акти щодо усунення від влади олігарха Влада Плахотнюка, якого вважають ключовим представником владного олігархічного режиму, а також внести зміни до виборчого законодавства (повернення до попередньої системи виборів), оновити склад Конституційного суду, взяти під контроль силові структури та адміністративний ресурс країни. Після цього, напевно, буде прийнято рішення про дострокові вибори парламенту, що може відбутися орієнтовно не раніше ніж через 6-12 місяців.
Важливо те, що силові структури зайняли нейтральну позицію. Збройні сили, фактично, відсторонилися, а МВС вирішило акцентувати увагу виключно на дотриманні порядку в країні, не займаючи конкретно ту, чи іншу сторону. ACUM розраховує, що поліція не буде втручатися і діяти силовим чином проти політичних сил, які створили коаліцію в парламенті. Про те, що поліція зайняла нейтральну позицію вказують її дії під час мітингу ДПМ, в рамках якого силовики не займали позиції жодних зі сторін, лише контролювали порядок.
Окремої уваги потребує оцінка деяких новопризначених міністрів в уряді РМ. Так, прем’єр-міністром стала Майа Санду від про європейського блоку міністр закордонних справ Ніку Попеску є виключно прозахідним молдовським дипломатом, який тривалий час працював у громадському секторі, користується повагою та довірою. Міністр оборони Павел Войку є представником ПСРМ. Він колишній представник МВС країни і має неоднозначне і суперечливе минуле. Тим не менш, ця постать краща, ніж виключно проросійський генерал Віктор Гайчук, якого свого часу активно просували на цей пост соціалісти. Призначення головою МВС лідера партії «Платформа Гідність та Правда» Андрія Нестасе також є цікавим кроком. Напевно таким чином нова влада намагається стабілізувати ситуацію та стримати реакція силовиків. Важливо зазначити, що посада віце-прем’єра з питань реінтеграції віддана представнику ПСРМ Василію Шові, що вказує на прагнення соціалістів надати новий поштовх в процесі врегулювання придністровського конфлікту, який, скоріш за все, базуватиметься на позиціях «Плана Козака».
Одночасно з цим медійний простір РМ лихоманить. Так, на медіа ресурсах підконтрольних олігарху В.Плахотнюку поширюються відео матеріали, статті та виступи експертів з наступними наративами: «РФ через І.Додона проводить спецоперацію в РМ з метою реалізації в подальшому плану Козака по федералізації країни», «Додон отримував кошти з РФ (є відеозапис його визнання)», «створена в парламенті коаліція порушує законодавство, адже діє в супереч рішення Конституційного суду», «ПСРМ та ACUM намагаються здійснити в країні державний переворот», «Додон зрадник», «Вимагаємо позачергових виборів». Також транслюється відео з неформальної зустрічі І.Додона та В.Плахотнюка в рамках якої президент Молдови передав від Д.Козака пропозицію Кремля щодо підписання секретної угоди між ПСРМ та ДПМ, за якою мала відбутися федералізація Молдови. Підписати цю Угоду передбачалося в умовах секретності в посольстві Росії в присутності посла цієї країни. Ігор Додон робить посилання на Дмитра Козака, як автора цієї ідеї. В. Плахотнюку пропонували пост прем’єр-міністра, та закриття всіх кримінальних справ, визнаючи їх, що вони були відкриті з політичних мотивів. В свою чергу Д.Козак в інтерв’ю російським виданням заперечив про саме такий розвиток подій, вказавши, що саме Плахотнюк запропонував федералізацію Молдови і переорієнтацію її на РФ. Однак цього не сталося в результаті відбулося об’єднання ПСРМ та ACUM.
Небезпеці в ситуації надає той факт, що олігарх Влад Плахотнюк, фактично, втратив зовнішню підтримку. Практично всі ключові гравці в регіоні – ЄС, США, Румунія та РФ, утрималися від різких заяв стосовно подій в РМ і не підтримали старий уряд та очільника ДПМ. Так, МЗС РФ поширило заяву, де привітало керівництво парламенту РМ щодо створення коаліції ПСРМ та ACUM. Служба зовнішніх дій ЄС – «закликала всі залучені сторони до спокою та стриманості та наголосив на необхідності подальшого просування вперед для РМ в рамках підписаної угоди про асоціацію». Рада Європи звернулась з проханням до всіх політичних сил в Молдові «діяти виважено і спокійно». Експерти РЄ «висловили готовність допомогти країні у проведенні реформ в судовій системі, а також в боротьбі з корупцією». Посольство США опублікували прес-релізи, де привітало той факт, що «політичний клас РМ наблизився до розв’язання парламентської кризи в країні». Президент Румунії Клаус Іоганніс звернувся до політичних сил Молдови із закликом «дотримуватися верховенства права» та «через відповідальний діалог всіх політичних сил проявити спокій і стриманість, а також надати пріоритет політичній стабільності країни».
Пізніше, п’ятірка країн Євросоюзу – ФРН, Франції, Великобританії, Польщі та Швеції, у спільній заяві висловила підтримку парламенту Молдови і закликала всі сторони конфлікту до стриманості. “Поточну конституційну кризу ми розглядаємо і підтримуємо парламент Молдови як представника молдавського народу і як найбільш відповідне місце для обговорення всіх політичних питань, в тому числі спірних”, – йдеться в заяві.
МЗС України, в свою чергу, закликало провідні політичні сили Молдови діяти в межах правового поля, вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу з метою уникнення силового протистояння. При цьому було акцентовано увагу на безпековій ситуації в регіоні і «недопущення зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни».
Фактично, жодна зі сторін – ані Захід, ані РФ, ані поточна парламентська коаліція РМ, однозначно не знають як в поточній ситуації реально діятиме олігарх Влад Плахотнюк. Єдиною стримуючою для нього обставиною є те, що у випадку застосування силового сценарію з його боку він остаточно втратить довіру та можливість в подальшому співпрацювати з міжнародними фінансовими інституціями, а значить – не зможе отримати інвестицій до країни та втримати економіку Молдови на стабільному рівні. Отже його, і без того низький рейтинг, буде і надалі падати.
Зрозуміло також і те, що з кожним днем позиції нового уряду міцнішатимуть через зовнішню підтримку, а також внутрішні зміни. Вже почалися пені рухи в тому ж Конституційному суді, де поговорюють про тиск на них з боку олігархічного режиму під час прийняття рішень, а деякі представники поліції поступового почали переходити на бік нової влади.
Одночасно з ним, варто сказати, що поточна ситуація нестабільності та невизначеності в країні, як не дивно, вигідна РФ. Той факт, що Д.Козак під час візиту на початку минулого тижня, на подив усім виказав підтримку створення коаліції ПСРМ та ACUM, яка не має міцного підгрунття для довготривалого існування, може вказувати не лише на бажання усунути від влади сумнозвісного В.Плахотнюка, а й дестабілізувати на певний час ситуацію в країні та спробувати в подальшому під час позачергових виборів привести до влади проросійські сили в РМ, реалізувати власний план федералізації країни і надалі використати «відпрацьований» в Молдові сценарій дій вже в Україні.
Загалом, важко говорити робити чіткі прогнози про те, як в подальшому розвиватиметься ситуація в країні в короткостроковій перспективі. Занадто все залежить від багатьох різних факторів. Однак, однозначно те, що у найближчі пів року – рік, РМ погрузиться в атмосферу нестабільності з непередбачуваними наслідками. Завершиться все це (чи навпаки триватиме і надалі), щонайменше позачерговими парламентськими виборами, за результатами яких склад політичних сил у законодавчому органі країни істотно змінитися. Чи зміниться радикально політичний вектор держави чи лише отримає суттєве корегування – покаже час.
