В неділю 5 травня в Республіці Північна Македонія (РПМ) відбудеться другий тур президентських виборів. Головною його інтригою, незважаючи на невеликий розрив між двійкою лідерів, буде не стільки те, хто стане президентом, скільки чи буде його обрано взагалі. Причина цьому – можлива низька активність македонських виборців, яка може призвести до того, що другий тур буде визнаний таким, що не відбувся.
Проміжні результати
За результатами першого туру, найбільшу підтримку виборців, а саме: 42,84% (322605 голосів) отримав Стево Пендаровський, якого підтримує правлячий в країні Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ) та їх партнер по коаліції – найбільша албанська партія в країні, «Демократичний союз за інтеграцію» (ДСІ). Слідом за ним з невеликим відставанням фінішувала Гордана Сильяновська, яку підтримує головна опозиційна сила в країні «Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності» (ВМРО-ДПМНЄ). За неї віддали голоси 42,24% виборців (318247 голосів). Третій результат – 10,57% виборців (79 677 голосів), у представника албанської етнічної групи Блеріма Реки, якого підтримали албанські партії «Рух Беса» та «Альянс для албанців».
Напередодні виборів соціологічні опитування показували, що жоден з кандидатів не зможе отримати підтримку 50% виборців і відповідно стати президентом в першому турі. Тому те, що буде другий тур, ні для кого не стало несподіванкою. Також, дані соцопитувань точно показали, в якій послідовності кандидати пройдуть перший тур. Єдине, що їм не вдалось передбачити, так це різницю між лідером президентських перегонів провладним Пендаровським і його конкурентом від опозиції Сильяновською. Основною причиною тому, що вони фінішували з розривом в менш ніж 0,5%, а не майже 4%, як показували соцопитування, стала низька явка виборців. Так, участь в першому турі взяли лише 41,78% (743267 громадян) від усіх тих, хто зареєструвався для голосування (1808131 громадян), що є найнижчим показником серед усіх президентських кампаній в країні.
Причини пасивності виборців
Від пасивності громадян постраждали обидва лідери. Загальною причиною низької явки стало розчарування більшості населення країни місцевою політичною елітою, при чому, як тою, що при владі, так й опозицією. Одні вважають, що за останні два роки правління СДСМ і ДСІ в країні мало що змінилось. Ймовірне членство країни в НАТО не розглядається ними як великим досягненням уряду, оскільки рівень життя в країні залишається досить низьким. Заробітна плата, при відносно дорогому рівню життя, все ще залишається однією з найнижчих у Європі. Подібні настрої є й серед прихильників опозиційної ВРО-ДПМНЄ, майже 15 років при владі якої (до 2017 р.), навряд чи можна назвати успішними. Поряд з цим, частина електорату ВМРО-ДПМНЄ, підтримали бойкот виборів через угоду з Грецією щодо зміни назви країни, яку вони вважають зрадою.
Крім того, для обох кандидатів були й свої окремі причини недоотримання голосів виборців. Так, найнижча явка на виборах була в регіонах населених переважно албанцями, які вважаються електоральним полем ДСІ і на які розраховував Стево Пендаровський. Інші албанські голоси, на які розраховував провладний кандидат, були віддані етнічному албанцю Блеріму Реці.
Гордана Сильяновська, хоч і слідує позиції підтримуючої її ВМРО-ДПМНЄ критикуючи македонсько-грецьку угоду і загалом діяльність діючого уряду Зорана Заєва, для ряду членів даної політичної сили, а також частини її електорату, все ж залишається чужим кандидатом. Вони не сприймають її як істинного політика правого спрямування, оскільки в 90-х рр. вона була членом «Ліберальної партії Македонії», а також міністром в уряді, сформованому СДСМ.
Поріг в 40% і албанський електорат
З огляду на вищезазначене, основним завданням перед другим туром для Стево Пендаровського і Гордани Сильяновської є мобілізація електорату з тим, щоб в день голосування отримати максимальну явку. При цьому вона їм потрібна не тільки для перемоги, але й для того, щоб другий тур взагалі був визнаний як такий, що відбувся.
Справа в тому, що відповідно до македонського виборчого законодавства, результати другого туру визнаються у разі, якщо в ньому взяли участь не менше 40% зареєстрованих виборців. В противному випадку, результати визнаються недійсними і призначаються нові вибори. Явка в першому турі на рівні 41%, а також те, що в другому турі македонські виборці традиційно є менш активними, говорить про те, що такий сценарій є цілком реальний. Для того, щоб його уникнути, обидва кандидати а також політсили, що їх підтримують, повинні додатково вмотивувати своїх виборців прийти в неділю на виборчі дільниці. Як показують результати першого туру, це буде непростим завданням.
Велике значення для того, чи візьмуть участь в другому турі необхідні 40%+ виборців, матиме те, як поведуть себе етнічні албанці: електорат ДСІ, який в першому турі фактично бойкотував вибори і ті, що відали свої голоси за Блеріма Реку. Тобто, чи прийдуть вони на виборчі дільниці, чи залишаться вдома?
Якщо вони вирішать бойкотувати вибори, то без їх голосів, перетнути поріг в 40% буде досить складно. Відповідно, в країні можуть бути перевибори. У разі, якщо ж вони вирішать голосувати, то досить ймовірно віддадуть свої голоси за провладного Стево Пендаровського, який у своїй виборчій кампанії підкреслює важливість македонсько-грецької угоди та інтеграції Македонії в ЄС і НАТО, яку підтримують більшість албанців, а також відкрито підтримує нещодавні розширені права албанської мови в країні.
Для Гордани Сильяновської завдання щодо роботи на албанському електоральному полі виглядає набагато складнішим. Незважаючи на те, що вона користується популярністю серед македонської частини населення, її рейтинг серед етнічних албанців є невисоким. Не в останню чергу через те, що її підтримує ВМРО-ДПМНЄ, яку більшість албанського населення, «м’яко кажучи», недолюблює. А враховуючи кількість виборців серед етнічних албанців в країні, їх активність в другому турі не обіцяє для Гордани Сильяновської нічого хорошого.
Тож фактично від активності виборців, зокрема від її албанської частини, залежить те, чи отримає країна в неділю нового президента, чи чергову виборчу кампанію з усіма витікаючими з неї наслідками. Враховуючи те, що РПМ знаходиться на стадії отримання членства в НАТО, а також не менш важливих для неї переговорів про приєднання до Європейського Союзу, країні вкрай потрібна політична стабільність і зосередження на зазначених процесах, а не чергова боротьба за симпатії виборців.
Ігор Федик (ЦДАКР-Балкани)
