Дослідження Публікації експертів Сектор безпеки України

Денонсація договору про РСМД: нові виклики та можливості для оборони України

З кінця 2018 р. одним з найбільш серйозних викликів для глобальної і європейської безпеки та для міжнародної системи контролю за ядерними озброєннями стала проблема Договору між колишнім СРСР та США про ліквідацію  ракет середньої і меншої дальності (далі – ДРСМД). Ця проблема стала предметом обговорень, зокрема, в політичних колах США і Росії, на рівні НАТО і ЄС, а також на полях цьогорічної Мюнхенської безпекової конференції.

Нині точаться дискусії стосовно подальшої долі ДРСМД: його денонсації, збереження чи укладання нової угоди з розширеним складом держав-учасниць.

ДРСМД був підписаний 8 грудня 1987 р. президентом США Р.Рейганом і генеральним секретарем ЦК КПРС М.Горбачовим та набув чинності 1 червня 1988 р. У 1992 р. до нього приєдналися Україна та низка інших держав СНД як правонаступники колишнього СРСР.

Протягом 1988-1991 рр. в рамках виконання ДРСМД було ліквідовано:

  • понад 1500 радянських балістичних ракет наземного базування (БРНБ) середньої дальності (від 1000 км до 5500 км) РСД-10, Р-12, Р-14 та американських БРНБ «Першинг-2» і крилатих ракет наземного базування (КРНБ) середньої дальності BGM-109G;
  • понад 1000 радянських БРНБ меншої дальності (від 500 км до 1000 км) ОТР-22, ОТР-23 та американських БРНБ «Першинг-1А».

ДРСМД став першим в історії договором, що призвів до реального скорочення найбільш небезпечного класу ракетно-ядерних озброєнь. Разом з тим, його держави-учасниці зберегли право здійснювати розроблення, випробування, виробництво та розгортання балістичних і крилатих ракет середньої та меншої дальності (далі – РСМД) морського і повітряного базування. І хоча ДРСМД є безстроковим, кожна держава-учасниця має право вийти з нього в разі виникнення виняткових обставин, пов’язаних зі змістом цього Договору, які створюють загрозу її вищим інтересам. В такому разі вона повинна за 6 місяців повідомити про свій намір щодо виходу інших держав-учасниць Договору.

У цьому контексті доцільно стисло у хронологічній послідовності розглянути формування основних чинників, які призвели у лютому 2019 р. до заяв США і РФ стосовно прийнятих ними рішень щодо виходу із ДРСМД, а також нові виклики та можливості для оборони України у разі його денонсації.

Слід зазначити, що Росія першою у 2007 р. поставила під сумнів дієвість цього договору. Тоді президент РФ В.Путін, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, наголосив на несправедливості ситуації, коли тільки РФ та США несуть зобов’язання щодо обмежень в галузі РСМД, тоді як інші країни, зокрема КНДР, Республіка Корея, Індія, Іран, Пакистан, Ізраїль, продовжують розробляти цей вид озброєнь. Підкресливши помилковість ненадання ДРСМД свого часу універсального характеру, В.Путін зазначив, що за цих умов Москва«змушена замислитися про забезпечення власної безпеки». Пізніше він заявив, що ДРСМД був для СРСР одностороннім актом роззброєння, і для нього взагалі є незрозумілими причини його підписання.

Проте, на наш погляд, головні причини неприйнятності сьогодні для Кремля ДРСМД полягають в іншому. Ядерні РСМД наземного базування необхідні режиму Путіна для:

  • послаблення євроатлантичної спільноти, створення в Європі атмосфери страху і хаосу через ядерний шантаж європейських держав-членів НАТО/ЄС, провокування протиріч між ними у питаннях забезпечення спільної оборони;
  • повернення Росії «до свого природного та єдино можливого стану великої спільності народів, що збільшується та збирає землі», тобто, для реалізації її неоімперських та геополітичних амбіцій із застосуванням воєнної сили.
  • «асиметричної» протидії «просуванню НАТО на схід» та створенню євросегменту протиракетної оборони (ПРО) США;

Саме тому РФ першою пішла на порушення ДРСМД, розпочавши з 2008 р. приховане розроблення, випробування, виробництво і розгортання КРНБ середньої дальності 9М729. Ця ракета, за інформацією західних джерел, створена на основі крилатої ракети морського базування середньої дальності 3М-14 ракетного комплексу «Калібр-НК» та КРНБ Р-500 (9М728) з дальністю польоту до 500 км ракетного комплексу «Іскандер-М».

За оцінками американських фахівців, ракета 9М729 здатна нести ядерну або звичайну бойову частину та може мати дальність польоту від 2000 км до 5500 км. У відкритих іноземних та російських джерелах міститься багато фактів про те, яким чином Москва порушувала ДРСМД, навмисно приховувала істинний характер випробувань та можливості згаданої ракети.

Викликом для України є те, що РФ на початку 2017 р. розгорнула два дивізіони ракетних комплексів «Іскандер-М», що оснащені 64-ма ракетами 9М729, які здатні вражати об’єкти на всій території нашої держави, у тому числі ядерними боєзарядами,. Такий комплекс був зафіксований, зокрема, в ході військових навчань на території анексованого Росією Криму.

Ракетний комплекс “Іскандер-М”

Зі свого боку США уважно відслідковували нелегальну діяльність РФ із створення РСМД. Вперше інформація про порушення Росією ДРСМД через випробування нею ракети 9М729 була оприлюднена в американських ЗМІ у липні 2014 р. Однак, адміністрація президента США Б.Обами тоді утрималась від різких публічних заяв та дій, сподіваючись вочевидь на досягнення порозуміння з Кремлем у цьому питанні. До того ж КРНБ 9М729, маючи середню дальність польоту, не створюють безпосередніх загроз об’єктам на території США.

Україна стримано відреагувала на появу у РФ ракет 9М729. У коментарі МЗС України від 31 липня 2014 р. було висловлено глибоку стурбованість у зв’язку із появою інформації про порушення РФ зобов’язань за ДРСМД та наголошено на «продовженні російським керівництвом свідомого курсу на підрив європейської та світової безпеки, руйнацію міжнародно-правових засад у сфері стратегічної стабільності та контролю над озброєннями».

У 2014 – 2017 рр. американська сторона неодноразово порушувала питання щодо ракети 9М729 на зустрічах з російськими урядовцями та експертами. Оскільки реакцією Росії на це були «заперечення, умисне заплутування і неправда», президент США Д.Трамп 20 жовтня 2018 р. заявив про намір США вийти з ДРСМД. Обґрунтовувався такий крок наступним: «вони [Росія] порушують його протягом багатьох років … І ми не збираємося дозволяти їм порушувати ядерну угоду та створювати [такі] озброєння, але якщо Росія робить це і якщо Китай робить це, а ми дотримуємося угоди, це неприйнятно».

4 грудня 2018 р. міністри закордонних справ держав-членів НАТО ухвалили заяву, в якій: звинуватили РФ у розробці та прийнятті на озброєння ракети 9M729; наголосили, що це є серйозним порушенням її зобов’язань за ДРСМД та створює суттєвий ризик для євроатлантичної безпеки; підтримали дії США, спрямовані на забезпечення повернення Росії до дотримання ДРСМД.

Тоді ж держсекретар США М.Помпео висунув вимогу Росії щодо знищення ракети 9М729 і заявив, що його держава зупинить зобов’язання за ДРСМД, якщо РФ за наступні 60 днів не повернеться до його виконання, яке можна буде підтвердити.

Оскільки Росія, як і очікувалося, протягом цього строку не вжила жодних заходів задля повернення до виконання ДРСМД, М.Помпео 1 лютого ц.р. заявив, що США з наступного дня припинять зобов’язання за ДРСМД. Вони почнуть процес виходу з нього і якщо РФ не повернеться до виконання договору, його буде денонсовано через 6 місяців.

Водночас Д.Трамп заявив, що «ми будемо просуватися вперед у розробці наших власних варіантів військової відповіді [на порушення РФ ДРСМД] і маємо намір працювати з НАТО та іншими нашими союзниками і партнерами, щоб позбавити Росію будь-яких військових переваг від її незаконних дій».

2 лютого ц. р. В.Путін повідомив про «дзеркальну» відповідь Росії на кроки США щодо виходу з ДРСМД, яка включає: призупинення участі РФ у цьому договорі; започаткування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з модернізації пускових установок крилатих ракет морського комплексу «Калібр» для їх наземного базування, а також створення нових наземних гіперзвукових ракет середньої дальності. Прогнозується, що останні буде створено на основі поки неприйнятої на озброєння гіперзвукової протикорабельної крилатої ракети 3М-22 «Циркон». З 2015 р. проведено п’ять її випробувань. Вона має дальність польоту до 400 км і швидкість 4 – 6 Махов.

В.Путін також заявив, що РФ не розміщуватиме зброю середньої та меншої дальності, якщо вона у неї з’явиться, ані в Європі, ані в інших регіонах світу, допоки там не з’явиться подібна зброя американського виробництва.

Такі заяви та дії РФ слід сприйматияк чергову неправду, враховуючи те, що Москва де-факто вже вийшла з ДРСМД, коли у 2008 р. розпочала створення ракети 9М729. А відтак, російська зброя середньої та меншої дальності вже з’явилася і розміщена у Європі (поки що на території РФ та анексованого нею Криму) за відсутності тут «подібної зброї американського виробництва».

У конфліктній ситуації навколо ДРСМД нейтральної позиції дотримується Казахстан, МЗС якого 5 лютого ц. р. висловило стурбованість у зв’язку із рішеннями США та РФ стосовно призупинення виконання ДРСМД, наголосило на необхідності його збереження і вжиття зусиль для розв’язання існуючих проблем шляхом проведення переговорів.

Президент США Д.Трамп, виступаючи 5 лютого ц. р. із щорічним посланням до Конгресу, підтвердив необхідність виходу з ДРСМД в нинішній ситуації, висловивши сподівання на досягнення домовленостей щодо нової угоди, до якої мають приєднатися Китай та інші держави, що володіють РСМД.

Занепокоєння адміністрації США щодо Китаю, який має великий арсенал РСМД, є небезпідставними. Китайські БРНБ і КРНБ середньої та меншої дальності здатні вражати військові бази США на о.Гуам, в Японії та інших країнах Індо-Тихоокеанського регіону, а також американські авіаносні групи у північно-західній та центральній частинах Тихого і в північній частині Індійського океанів.


DF-21D – китайський ракетний комплекс з протикорабельними ракетами

Денонсація ДРСМД дозволить США швидко відновити виробництво новітніх БРНБ та КРНБ середньої і меншої дальності для їхнього розміщення у Індо-Тихоокеанському регіонідля стримування Китаю, а також РФ у відповідь на розгортання нею в Європі наземних гіперзвукових ракет середньої дальності. Це має також стимулювати китайську сторону до діалогу із США з проблематики РМСД, тим паче, що на сьогодні Пекін висловлюється«проти багатостороннього підходу до ДРСМД».

Що стосується позиції України, то Міністр закордонних справ України П.Клімкін 6 лютого ц.р. у зв’язку із порушенням РФ ДРСМД наголосив: «Ми маємо використовувати все для того, щоби себе захистити. … І в цій ситуації Україні потрібно буде відповідати на нові виклики. Ми вже маємо потенціал у сфері ракетної зброї, і які ракети будуть потрібні нам для майбутнього, вирішувати будемо ми».

Наслідки денонсації ДРСМД та підготовка оборонних відповідей на створення РФ заборонених ним ракет обговорювалися в ході зустрічі міністрів оборони держав-членів НАТО 13-14 лютого ц. р. у Брюсселі. За її підсумками генеральний секретар НАТО Є.Столтенберґ заявив, що ракети 9М729 «не є поодиноким випадком, а частиною ширшої картини інвестицій Росії у новітні воєнні потужності, включно із ядерними. До того ж, вони [РФ] вдаються до їхнього використання щодо сусідньої України». При цьому Альянс не збирається «дзеркально» (ракетами на ракети) відповідати Росії.

У цій ситуації проросійську позицію зайняла лише одна країна-учасниця ДРСМД – Білорусь. Її президент О.Лукашенко 1 березня ц. р. звинуватив НАТО у намірах розмістити РСМД в Україні та солідаризувався з російськими підходами в контексті реагування на денонсацію ДРСМД, заявивши про підтримку можливих дій РФ у цьому напрямі .

Цим О.Лукашенко, зокрема, фактично заперечив передбачене статутом ООН право України на самооборону, насамперед від російських ракет 9М729, створених РФ на порушення ДРСМД, та від її майбутніх наземних гіперзвукових ракет середньої дальності. Проте, виключно Україна має вирішувати як реалізовувати таке суверенне право, будь то шляхом розміщення на своїй території іноземної системи ПРО, або іноземних ракет середньої дальності чи створення таких власних ракет для стримування агресії Росії.

Прикро, але Україна повинна бути готовою до розміщення в осяжній перспективі на території Білорусі російських ракетних комплексів «Іскандер», «Іскандер-М» та комплексів з наземними гіперзвуковими ракетами середньої дальності. 

4 березня ц. р. В.Путіним видав указ, в якому йдеться про призупинення Росією виконання ДРСМД «у зв’язку із порушенням США своїх зобов’язань» за цим Договором «до усунення США допущених ними порушень зобов’язань за названим Договором, або до припинення його дії». Про що офіційно було повідомлено й Україну. Цим Москва черговий раз довела, що цинічність і брехня є основними принципами її політики. Адже саме грубі неодноразові порушення Росією цього договору й призвели до його фактичного руйнування.

Вочевидь, Москва зацікавлена у денонсації ДРСМД з власних геополітичних мотивів. Для режиму Путіна воєнна сила у вигляді, насамперед, ракетно-ядерної зброї, стала надважливим зовнішньополітичним інструментом, відтіснивши на задній план дипломатію.

Російська ракетна зброя слугує елементом ядерного шантажу для залякування Заходу, а у неядерному варіанті активно застосовується у локальних збройних конфліктах, зокрема з Грузією, Україною та в Сирії. В цьому контексті навряд чи буде врахована позиція ФРН, висловлена представниками правлячої коаліції ХДС/ХСС/СДПН в бундестазі Р.Кізеветтером та Р.Мютценіхом, які запропонували усунути небезпеку появи РСМД в Європі, зокрема, шляхом розміщення спірних ракет 9М729 в азійській частині РФ, на відстані, що перевищує дальність їх польоту в бік Європи.

Чинник ракетно-ядерної зброї відіграє також важливу мобілізуючу роль у російському внутрішньополітичному дискурсі. З огляду на це, за нинішніх обставин Росія не погодиться на вимогу знищити ракети 9М729, оскільки це сприйматиметься в російському суспільстві як «слабкість» і «втрата обличчя» режимом Путіна.

Президент України П.Порошенко 6 березня ц. р. зазначив, що Україна з розумінням поставилася до рішення США про вихід із ДРСМД. Він підкреслив, що розвал РФ системи контролю над озброєннями: спонукає Україну шукати і знаходити належні засоби для підтримання безпеки; знімає певні обмеження та зобов’язання, яких ми дотримувалися раніше; змушує серйозно замислитись над додатковим зміцненням оборони держави.

Він наголосив, що ми маємо право «створювати сучасні і ефективні системи озброєння для самозахисту, у тому числі потужні ракетні комплекси. Це стане стратегічним чинником стримування російського агресора, а також дозволить надати військам нові спроможності  для  ураження  противника  на значні дальності».

В подальшому, 9 та 11 березня ц.р., Президент України П.Порошенко наголосив, що РФ зруйнувала ДРСМД. Тому нашу державу більше не пов’язують обмеження щодо дальності польоту власних ракет, їй необхідні ракети підвищеної дії, здатні вражати цілі далеко в тилу ворога. Він також визначив одним із пріоритетів воєнної політики України створення РСМД та формування у Збройних Силах на їхній основі Сил стримування,.

Нагадаємо, що з 1992 р. в Україні тривають дискусії навколо доцільності створення РСМД і формування оснащених ними Сил стримування. Для реалізації цього завдання, з метою надання «дзеркальної» відповіді на виклики РФ після денонсації ДРСМД потрібно, за різними оцінками, від 2-х до 4-х років. Але таке дуже важливе та складне питання потребує окремого ретельного аналізу.

Крім того, варто звернути увагу на цікаву ідею щодо залучення України до створення європейської системи ПРО, яку висловив на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції кандидат на посаду глави Єврокомісії Манфред Вебер. Ця ідея потребує більш детального обговорення, оскільки не зовсім зрозуміло, про яку саме систему ПРО йдеться: американську, процес створення якої в у Європі триває, або альтеративну їй, власне європейську, яку побудувати Францією, Німеччиною та іншими країнами Європи без США уявляється проблематичним.

Тим не менше, важливо те, що у західному безпековому дискурсі дедалі більш присутня актуальність побудови системи ПРО/ППО на східному фланзі НАТО, в тому числі за участю України.

Враховуючи викладене, можна зробити наступі  висновки.

  • Очевидно, що ДРСМД втратить чинність на початку вересня ц. р. Для РФ він є перешкодою у досягненні її геополітичних неоімперських цілей.Тому Москва не вживатиме дій для усунення здійснених нею порушень, звинувачуючи при цьому США у його «похованні», підтасовуючи факти та маніпулюючи ними, як це продемонстрував В.Путін у цьогорічному посланні до Федеральних зборів РФ. Можна прогнозувати, що Росія після США також вийде з ДРСМД.
  • В умовах, що склалися, цей договір перестав бути актуальним й для США. Апелюючи до його порушень Росією, Вашингтон по завершенні 6-тимісячного терміну з високою ймовірністю вийде з нього. Це створить необхідні правові підстави для того, щоб поряд з перемовинами щодо підписання нової американсько-китайської торговельної угоди намагатися схилити КНР до діалогу стосовно укладання двостороннього договору з питань РСМД.
  • При цьому США здатні швидко перейти до випробувань та виробництва новітніх БРНБ та КРНБ середньої і меншої дальності для їхнього розміщення у Індо-Тихоокеанському регіоні для стримування Китаю та Росії в Європі.
  • Водночас, укладання нового багатостороннього договору про РСМД на сьогодні виглядає малореалістичним. Проти цього виступає не лише КНР. Він також непотрібний Індії та Пакистану, між якими періодично виникають збройні сутички. Провалом завершився черговий саміт США – КНДР із денуклеаризації та роззброєння останньої. Іран відкидає ідеї щодо накладання обмежень на його ракетні програми.
  • На питання чи залишиться ДРСМД після виходу із нього США та РФ чинним для Білорусії, Казахстану та України мають дати відповідь фахівці з міжнародного права.
  • Денонсація ДРСМД призведе до посилення викликів обороні Україні з боку РФ внаслідок збільшення кількості російських ракетних комплексів «Іскандер-М» з КРНБ середньої дальності 9М729. З часом відбудеться прийняття на озброєння та розгортання ракетних комплексів з наземними гіперзвуковими ракетами середньої дальності. Ці російські новітні засоби здатні вражати об’єкти на всій території України, тоді як у Збройних Силах нашої держави відсутні сучасні комплекси ПРО/ППО для боротьби з ними.
  • Разом з тим, денонсація ДРСМД створює для України нові можливості в процесі пошуку і здійснення «недзеркальних» шляхів, механізмів та інструментів для зміцнення її оборонного потенціалу і підвищення стійкості її системи національної безпеки у протистоянні агресії з боку РФ.

Так, зокрема, постійне шантажування Росією європейських держав-членів НАТО застосуванням проти них згаданою російською ракетно-ядерною зброєю сприятиме посиленню співпраці цих держав та Альянсу в цілому з Україною з питань зміцнення нашої ПРО/ППО. Адже відтепер ця ПРО/ППО захищатиме не лише нашу країну, а й Польщу, Румунію, Грецію, Словаччину та інші європейські країни.

Очевидно, що в нинішніх умовах цей ДРСМД втратив свою стабілізуючу роль в галузі контролю над озброєннями. Тому, Україні, з урахуванням її національних інтересів, доцільно також заявити про вихід з ДРСМД, з огляду на порушення РФ своїх зобов’язань за цим договором.

А відтак, керівництву України необхідно, не чекаючи на остаточне припинення дії ДРСМД, невідкладно запровадити низку політичних та воєнних «не дзеркальних» заходів для зміцнення оборонидержави з метою нейтралізації викликів, що виникнуть у зв’язку з денонсацією восени ц. р. згаданого договору.

Для цього доцільно  р е к о м е н д у в а т и  Президентові України: 

1. Видати указ про призупинення нашою державою виконання Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Сполученими Штатами Америки про ліквідацію їх ракет середньої дальності і меншої дальності та Рішення про участь держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у цьому Договорі від 09.10.1992 до усунення Росією допущених нею порушень зобов’язань за названим Договором, або до припинення його дії. Крім іншого, в указі доцільно передбачити доручення МЗС України щодо направлення державам-учасницям ДРСМД повідомлень про призупинення його виконання нашою державою.

2. Запропонувати США і НАТО, при підготовці оборонних відповідей Альянсу на виклики, що виникнуть внаслідок денонсації ДРСМД, передбачити:

  • формування на східному фланзі НАТО формування регіональної системи протиповітряної та протиракетної оборони із залученням до цього процесу України;
  • проведення на території України, починаючи з 2020 року, багатонаціональних навчань з протиракетної оборони;
  • передачу у 2020 – 2021 роках Україні державами-членами НАТО, на умовах оренди, 1 – 2 батарей американського зенітного ракетного комплексу «Patriot» для посилення протиракетної оборони столиці – м. Києва.

3. Звернутися до США з пропозиціями щодо:

  • продажу Україні у 2021 – 2022 роках зенітних ракетних комплексів «Patriot» для забезпечення протиракетної оборони важливих адміністративно-промислових центрів, об’єктів критичної інфраструктури, пунктів військового управління, військово-повітряних та  військово-морських баз, арсеналів та інших об’єктів;
  • розгортання в Україні наземного комплексу протиракетної оборони Aegis в разі прийняття РФ на озброєння та розгортання на її території (або на території Білорусі) ракетних комплексів з наземними гіперзвуковими ракетами середньої дальності.                                                                                            

Вважаємо, що за результатами реалізації запропонованих заходів буде значно посилено протиповітряну та протиракетну оборону нашої держави, налагоджено більш тісну та ефективну співпрацю з США і НАТО у цих сферах, забезпечено реальний перехід у них на стандарти НАТО, що загалом сприятиме суттєвому наближенню України до набуття членства в Альянсі.

Вадим Тютюнник, Валентин Горовенко,

Радники Експертної Ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Ключові слова