Central Asia Security Digest 09/01

В цьому випуску Central Asia Security Digest ви дізнаєтесь про посилення антикитайських настроїв в Киргизстані, нову платформу для діалогу “Центральна Азія – Індія”, події в ОДКБ.

Воєнно-політична ситуація

Антикитайські мітинги у Кигризстані

Біля посольства Китаю в Бішкеку вкотре пройшов мітинг, під час якого учасники акції вимагали від КНР припинити переслідування етнічних киргизів в Китаї і звільнити їх з таборів перевиховання, а також зменшити залежність країни від Китаю.

Акція протесту почалася в Бішкеку близько 14.00 7 січня 2019 року. На площі Ала-Тоо зібралися приблизно 200 осіб, через кілька годин число мітингувальників скоротилося до сотні. Потім вони попрямували до Громадської телерадіокорпорації (КТРК).

Основні вимоги учасників мітингу:

не надавати підданим КНР громадянство Киргизстану;
заборонити киргизстанкам виходити заміж за громадян Китаю;
знайти способи повернути борг КНР.

“Також ми вимагаємо всіх іноземців покинути Киргизстан протягом місяця. Створити комісію з перевірки законності видачі громадянства КР іноземним громадянам за останні 10 років”, – повідомив представник «Кирк чоро» Замірбек Кочорбаев.

Варто зазначити, що 70% іноземних мігрантів, це вихідці з КНР, про що заявив глава Державної служби міграції Медетбек Айдаралієв. За його словами, в 2017 році було видано понад 14,7 тисячі квот на іноземну робочу силу, 11 тисяч або 70% з них отримали громадяни Китаю. Айдаралієв додав, що кількість квот у 2018 році залишиться приблизно на цьому рівні. Раніше антикитайський мітинг проходив 20 грудня минулого року біля посольства Китаю в КР, на який зібралися близько 50 осіб. Протестуючі вимагали припинити гоніння представників національних меншин в КНР і виступили проти незаконних мігрантів, які перебувають в Киргизстані.

Президент КР про ситуацію з етнічними киргизами в таборах перевиховання Китаю

Киргизстан не може втручатися у внутрішні справи Китаю, заявив на прес-конференції президент країни Сооронбай Жеенбеков, відповідаючи на питання про затримання тисяч етнічних киргизів в Китаї.

За словами глави держави, профільні відомства та міністерства ведуть роботу і збирають дані про затримання громадян Киргизстану в Китаї.

«Ми ведемо роботу по дипломатичних каналах. У цьому питанні ми повинні враховувати, що мова йде про громадян Китаю. Як ми можемо втручатися у внутрішні справи іншої країни? Ми теж багатонаціональна держава. Але це не означає, що ми боїмося. Ми ведемо роботу в рамках міжнародних угод. Ось вчора з’явилася інформація про звільнення одного киргизів. Він громадянин Киргизстану », – сказав президент.

На думку Сооронбая Жеенбекова, інформація про експансію китайських громадян спрямована на громадський ажіотаж.

«Дані говорять про інше. Немає ніякої китайської експансії. Треба бути обережними з такого роду інформацією і не розбурхувати громадськість », – зазначив глава держави.

Діалог «Центральна Азія-Індія»

На засіданні Уряду Туркменістану, яке відбулося 4 січня, прозвучала інформація про кроки розвитку багатосторонньої взаємодії з країнами Центральної і Південної Азії, Середнього і Близького Сходу, а також створення нової структури міжрегіональних відносин. Як повідомив віце-прем’єр, керівник МЗС Рашид Мередов, у даний час туркменська сторона спільно з зовнішньополітичними відомствами держав зазначених регіонів вивчають потенціал зміцнення партнерства. У нарощуванні міждержавних відносин особливе значення приділяється діяльності Діалогу «Центральна Азія – Індія», завдання якої, згідно з офіційним повідомленням – “створення нових можливостей для розширення співробітництва між країнами, що входять в цю структуру з урахуванням сучасних політичних та економічних тенденцій і на базі дружніх зв’язків, спільності традицій, історико-культурних і духовних цінностей”.

У президента Узбекистану з’явиться спецпредставник по країнам Центральної Азії

В Узбекистані планують створити посаду спеціального представника президента по країнах Центральної Азії, – йдеться в проекті державної програми «Рік активних інвестицій та соціального розвитку». Згідно з проектом держпрограми, до 20 липня очікується розробка нормативно-правового документа, який передбачає зміцнення відносин з країнами Центральної Азії.
Також в цьому році в Узбекистані планується проведення Регіональної конференцію економічного співробітництва по Афганістану (RECCA, Regional Economic Cooperation Conference on Afghanistan).

Трамп наказав готувати до виведення військового контингенту з Афганістану

Адміністрація Трампа наказала військовим розпочати підготовку до виведення приблизно 7 тисяч військовослужбовців з Афганістану в найближчі місяці, повідомили американським ЗМІ в оборонному відомстві США, проте офіційного рішення ще не було оприлюднено.

Оголошення відбулося через кілька годин після того, як Джеймс Меттіс, екс-міністр оборони США, заявив, що піде у відставку зі своєї посади наприкінці лютого після того, як він не погодився з президентом щодо його підходу до політики на Близькому Сході. Детальніше: тут.

Регіональна безпека

Лукашенко підписав проект рішення Ради колективної безпеки про призначення Зася генсекретарем ОДКБ

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 21 грудня провів робочу зустріч з державним секретарем Ради безпеки Станіславом Засем. Зась поінформував президента РБ про свої зустрічі з главами держав – членів ОДКБ, які повинні були узгодити його кандидатуру на посаду генерального секретаря організації. Така форма призначення була запропонована Олександром Лукашенко на листопадовій зустрічі президентів у Санкт-Петербурзі. Держсекретар Ради безпеки Білорусі вже відвідав Киргизстан, Казахстан, Таджикистан і Росію. Глави цих держав схвалили білоруську кандидатуру. Олександр Лукашенко також офіційно підтримав призначення Станіслава Зася, підписавши відповідний проект рішення Ради колективної безпеки ОДКБ.

Кабмін РФ схвалив можливість надання країнам статусу партнерів ОДКБ

Уряд Росії затвердив поправки до статуту Організації Договору про колективну безпеку, які передбачають можливість надання державам статусу партнерів або спостерігачів ОДКБ.
Документом пропонується президенту підписати протокол про наділення країн зазначеними статусами.
Згідно з постановою, країни, які не є членами ОДКБ країни, а також міжнародні організації, які хочуть встановити і розвивати з ОДКБ відносини взаємовигідного співробітництва в сферах, що становлять взаємний інтерес, що розділяють цілі і принципи організації, можуть отримати статус партнера ОДКБ з прийняттям зобов’язань щодо участі в її практичних заходах.