На російських федеральних каналах та в МЗС не на жарт сполохались через внесення австрійського «журналіста» Крістіана Верштюца, який незаконно відвідував Крим та готував пропагандистські, фейкові та маніпулятивні матеріали відверто антиукраїнського змісту, до списку «Посіпака – Агент Кремля» – OSINT-проекту ЦДАКР.
Зокрема, в кінці липня 2018 року даний «журналіст» оприлюднив репортаж про відвідування анексованого Криму, в якому стверджував про «успіхи РФ в будівництві аеропорту в Сімферополі і будівництві Кримського моста». У публікації також наводяться фрагменти інтерв’ю з т.зв. «Міністром туризму» Криму, а також місцевими підприємцями, в яких стверджується про «значний прогрес у розвитку півострова з моменту його добровільного приєднання до РФ, а також поступове подолання міжнародної ізоляції Криму».
Інший репортаж стосувався «поліпшення життя кримськотатарського народу на території півострова». На початку відеоматеріалу автор намагався зобразити проукраїнських кримськотатарських активістів розрізненими маргіналізованими особами, на тлі яких коллаборационістський рух «Єдність Криму» представлений високоосвіченою і культурною організацією. При цьому, наводиться висловлювання одного з представників руху, в якому стверджується, що «тільки Володимир Путін повністю реабілітував татар. І саме при Росії стало можливим будівництво головної мечеті, адже українська влада не видавала ні землі під забудову, ні дозволу на будівництво».
Віртуальна ідентичність дещо відрізняється від його телевізійного образу і характеризується тенденційністю у висвітленні подій в Україні. Наприклад, дуже тішить, коли він без коментарів поміщає на своїй сторінці фейк від «Росія сьогодні». Його віртуальні коментатори радісно розносять це по всьому німецькомовному інтернету і проклинають «нелюдську хунту».
OSINT-проект ЦДАКР «Посіпака – Агент Кремля» – це база даних іноземних журналістів, блогерів, політологів, політиків, які використовуються Кремлем для легалізації анексії Криму та агресії проти України.
Інформація на сайті відсортована за країною (всього 37 країн в алфавітному порядку від Австрії до Естонії), організаціями та безпосередньо персоналіями. Сюди вносяться особи-іноземці, які ведуть активну антиукраїнську діяльність, з описом коли, де, при яких обставинах та що саме було зроблено конкретним «посіпаком».
