Публікації ЦДАКР – Балкани

Румунія: сором і санкції замість головування в ЄС?

Бухарест робить усе для того, щоб євроголовування у нього відібрали?

З початком нового року, тобто вже майже через місяць, головування в ЄС повинне перейти до Румунії. Однак замість того, щоб вести активну підготовку до виконання такого відповідального завдання, румунська влада навпаки робить все для того, щоб євроголовування у неї відібрали. Бухарест веде країну до іміджевих втрат, нових масштабних протестів, відставки уряду і дострокових парламентських виборів.

За місяць до початку головування Румунії в ЄС країна вкотре переживає загострення внутрішньополітичної ситуації. Причина цьому – все та ж: намагання влади в особі правлячої PSD (соціал-демократів), а точніше – прибічників їхнього одіозного лідера Лівіу Драгні, змінити антикорупційне законодавство, що означало б значне послаблення у боротьбі з корупцією. Як результат, на сьогодні є посилення протистояння по лінії уряд – президент, уряд – опозиція, уряд – правоохоронна система (суди, прокуратура, зокрема, «Національна антикорупційна дирекція» (DNA)), зростає незадоволення урядом з боку суспільства. Крім того, посилюється антагонізм між румунським урядом і ЄС, в якому вкрай незадоволені постійними намаганнями румунської влади вставляти палиці у колеса антикорупційної машини.

Відображенням того, наскільки складною є ситуація на внутрішньополітичній кухні Румунії, стали нещодавня заява президента країни Клауса Йоганніса щодо неготовності Румунії перейняти головування в ЄС та доповідь Єврокомісії (ЄК), в якій румунський уряд різко розкритикували.

Зазначена доповідь є, мабуть, однією з найгірших в румунській євроісторії. Основна порція критики в ній стосується внесення нових поправок до законодавства, яке регулює діяльність системи правосуддя. Розкритиковано і  спроби уряду обмежити незалежність судової влади, особливо прокуратури.

Реакція румунської влади на доповідь була вкрай гострою, ба більше, не зовсім адекватною. Так, прем’єр-міністр Румунії Віоріка Данчіла висловила здивування і одночасне розчарування доповіддю, а також  заявила про намагання Єврокомісії порушити суверенітет країни. Міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що звіт є політично вмотивованим та є зразком подвійних стандартів, а також пригрозив зверненням з цього приводу до Європейського суду. Однак далі всіх пішов представник PSD, який є заступником голови нижньої палати парламенту, Флорін Йордаке. Сходячи з парламентської трибуни після емоційного коментаря щодо доповіді Єврокомісії, він показав обома руками середній палець опозиції, чим викликав хвилю овацій з боку останньої.

Крім цього представники керівної PSD вже протягом тривалого часу заявляють, що в країні існує паралельна держава, яка складається з системи правосуддя, інституту президента, спецслужб та частини поліції. А після доповіді Єврокомісії, за їхніми словами, ця паралельна держава отримала ще й підтримку з боку ЄС.

Однак румунське суспільство та місцеві ЗМІ не поділяють позиції корумпованої частини румунської влади та постійно «винагороджують» її нищівною критикою, а також, коли влада вже зовсім «не чує берегів» – масовими вуличними протестами.

На щастя для румунського суспільства, та й для держави загалом, система правосуддя на їхньому боці. Ось і у випадку з доповіддю Єврокомісії, представники Союзу суддів заявили, що відповідно до чинного румунського законодавства, рекомендації, зазначені в ній, є цілком правильними і обов’язковими для виконання. Доповідь Єврокомісії також підтримали президент Клаус Йоганніс та керівник DNA Анка Юрма (наступниця головного антикорупціонера Румунії Лаури Ковеші), яку міністр юстиції ніяк не може змінити на лояльного до корумпованої еліти PSD прокурора.

У підсумку замість того, щоб в поті чола готуватись до євроголовування, Румунія де-факто робить все для того, щоб його у неї відібрали. Погіршує для неї ситуацію й нещодавня відставка міністра європейських справ Віктора Негреску, який, власне, був відповідальним за цю підготовку. Що цікаво, сам Негреску є представником молодих соціал-демократів у керівництві PSD, які є проєвропейськими, а також частиною внутрішньої опозиції до свого шефа Лівіу Драгні. А в понеділок в знак протесту проти участі Драгні в «ручному управлінні» партією, залишила пост керівника столичного відділення PSD й мер Бухареста Габріела Фіря, яку керівництво PSD боялось звільняти через її популярність серед населення. Фіря, до речі, вважається керівником згаданої вище внутрішньопартійної опозиції до Лівіу Драгні.

Причина того, що частина керівної PSD вперто продовжує ставити власні інтереси вище державних, пояснюється їхнім відчуттям за собою певних гріхів і небажанням через них розділити участь свого шефа Драгні. Його вже засудили до 3,5 роки позбавлення волі, але він і досі сильно впливає на соратників.

Драгні з останніх сил намагається вийти сухим з води, й окрім подання апеляції на рішення суду, продовжує натискати на всі наявні у нього важелі впливу, насамперед у парламенті та уряді. В результаті такої роботи йому, зокрема, вдалось внести зміни у законодавство, яке регулює порядок призначення п’яти членів Верховного суду Румунії – другої і останньої інстанції, яка повинна розглянути його апеляцію і винести йому остаточний вирок. Суть «маневру» Драгні полягала в тому, щоб шляхом внесення змін до законодавства, оновити склад Верховного суду, а відтак і забезпечити собі повторний розгляд справи новим складом. Враховуючи ще й те, що сама інстанція розпочне роботу лише через два місяці, Драгні очевидно робив ставку на час, за який він сподівався знову понатискати на важелі і таким чином уникнути покарання. І все б у нього, напевно, вийшло, якби не декілька «але». По-перше, попри оновлення складу Верховного суду, він не має можливості пропхати до нього своїх людей. По-друге, і минулі, і теперішні члени Верховного суду готові винести йому обвинувальний вирок. По-третє, самі звинувачення проти Драгні є дуже серйозними, а докази – незаперечними.

Окрім зміни законодавства, Драгні пробує підійти до свого звільнення й з іншого боку, зокрема через просування надзвичайного указу уряду про його помилування. Для його видачі на сьогодні бракує згоди міністра юстиції Тоадера, який раніше завжди виконував вказівки свого шефа. Однак цього разу вперто відмовляється це робити. Він пояснює свою позицію тим, що подібний указ визнає вину Лівіу Драгні. Насправді ж, міністр добре усвідомлює, що його підпис під указом про помилування Драгні означатиме кінець його кар’єрі, а також неминуче призведе до великих протестів в країні, на зразок тих, що були в січні 2017 року.

У той же час, поки всемогутній шеф PSD всіляко намагається уникнути покарання, парламентська опозиція у нижній палаті (123 депутати) готує вотум недовіри уряду і веде переговори з представниками внутрішньої опозиції PSD, яка жадає позбутись згубного для їхньої політичної сили впливу Лівіу Драгні. Якщо вірити румунським ЗМІ, то опозиції вже вдалось заручитись підтримкою 42 депутатів від PSD. У цьому контексті слід зазначити, що для висунення вотуму недовіри необхідна номінальна половина +1 голос від усіх 329 депутатів нижньої палати. Відтак, провівши звичайні арифметичні розрахунки, можна побачити, що перспективи у теперішнього румунського уряду не дуже райдужні.

Не райдужні перспективи й у самої Румунії, яка через внутрішні чвари, має всі шанси позбутись права головувати в ЄС. Ба більше, у разі подібного розвитку подій, країну, окрім суттєвого погіршення міжнародного іміджу, чекатимуть й болючі штрафні санкції, зокрема, фінансові. А це з великою ймовірністю призведе до нової хвилі протестів, наслідком чого може стати відставка уряду (звісно, якщо вона не відбудеться раніше) і призначення дострокових парламентських виборів.

Поки що ж керівна в країні PSD вперто продовжує йти найгіршим для неї і для держави загалом шляхом.

Ігор Федик

Главком