Коментарі експертів

Валентин Бадрак про рішення Трампа вийти з договору про ліквідацію РСМД і його значення для України

Журналіст газети «День» взяла інтерв’ю у Директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака:

— Якими будуть наслідки виходу США з Договору про ліквідацію РСМД?

Щодо ситуації з ядерними озброєннями США та Росії, то незважаючи на те, що є розбіжності у цифрах, можна казати про існуючий паритет. Тобто особливих змін не передбачається.

Але Росія стає дедалі більш непередбачуваною, і експерти досить серйозно кажуть про абсолютно реальну можливість застосування Росією тактичної ядерної зброї, в тому числі, можливо, проти України — за умови, якщо риторика відносин Росії та Заходу загостриться до межі, коли далі буде неможливо перейти до конструктивного діалогу.

Трамп до певної міри перебуває під впливом державного механізму, який існує в США, має свої традиції та який вимагає від нього рухатися в контексті загострення відносин з РФ.

Щодо відповіді Росії, то в неї сьогодні є не так багато можливостей. Ми бачимо серйозну технологічну виснаженість та початок дій санкцій. Росія вже розпочала і продовжуватиме кампанію озброєння потенційних союзників або країн, які будуть нейтрально ставитися до будь-яких дій РФ. Маю на увазі поставки систем протиповітряної оборони, передусім С-400 «Тріумф». Намітився певний ситуативний союз Росії з Китаєм. Москва дуже серйозно працює в напрямку розколу НАТО, зокрема у сфері всілякої підтримки Туреччини та намагання привабити Анкару будь-яким способом, щоб вона не чинила опір і щоб консолідація членів НАТО була неможлива або малоймовірна.

Щодо наслідків для України, то треба передбачувати найгірші сценарії з боку Росії і готуватися реагувати на будь-які з них. Є необхідність казати про зміну формату розвитку армії, створення дуже дієвого компоненту мирного часу у вигляді професійних збройних сил і не менш дієвого мобілізаційного механізму у вигляді системи територіальної оборони, тобто зовсім змінити підходи в розвитку армії. Одним із головних аргументів для цього може стати активізація переозброєння українського війська. Адже на сьогоднішній день воно переозброювалося переважно застарілими радянськими системами, які відремонтовані чи модернізовані, і в дуже невеличкій кількості оснащувалося новітніми системами.

— Якщо Росія розмістить в Криму зразки новітньої зброї чи арсенал ядерної зброї, якої реакції варто очікувати від США та як варто діяти в цій ситуації Україні?

РФ уже перетворила півострів на величезний мілітаризований плацдарм, причому такий, що не враховує інтересів мешканців півострова. Росія навіть зацікавлена і робить усе, щоб зменшити чисельність населення півострова за рахунок того, щоб люди переїжджали в інші регіони. Для РФ розвиток туризму в Криму не має ніякого значення. Експерти не несподівано і вже понад рік говорять про те, що в Росії є всі можливості оперативного перекидання в Крим тактичної ядерної зброї та використання носіїв для потужних ядерних зарядів через авіацію, зокрема літаки Су-24М, які мають можливість нести ядерні заряди. У такий спосіб Росія створила умови, коли мілітаризацією Криму та створенням там воєнної бази передусім погрожує західному світу.

Для України в цьому немає нічого хорошого. Є величезний ризик, що наша країна може використовуватися Росією, як і раніше, у вигляді полігона для демонстрації сили західному світу і бути елементом, вражаючи який, Росія демонструє своє негативне ставлення до Заходу. Бачимо, що РФ підтримує такі загрозливі напрямки, як можливості швидкого розгортання війни до великих масштабів. Йдеться і про морський компонент війни, тобто можливе розгортання війни через морську акваторію Азовського моря, в тому числі проведення десантних операцій, і про здійснення провокацій для того, щоб на великій відстані вразити якісь стратегічні об’єкти України. Це також не можна виключати, тому що Росія намагається себе позиціонувати так, що офіційно не бере участі в бойових діях на Донбасі, але при цьому знаходиться на межі, коли от-от може застосувати власну воєнну машину. Для України ризики набагато зростають.

Ми раніше передбачали і зараз про це говоримо, що тривалий час Україна буде жити в умовах таких ризиків і їй необхідно рухатися в напрямку розбудови своєї воєнної компоненти, в тому числі за рахунок створення умов союзництва зі США. Маю на увазі будівництво військових баз. В тому числі вихід у стратегічному сенсі для України може полягати в тому, щоб надати частину своєї території для воєнної бази США, з тим, щоб вони тут розмістили свої контингенти та сучасні системи, які б могли захистити Україну. Приблизно за польським сценарієм. Звичайно, це не справа одного дня, але це має бути метою для України, тому що прості математичні підрахунки говорять про те, що якщо Україна витрачатиме на переозброєння кошти на рівні, як у цьому році, то навіть протягом п’яти років їй буде дуже важко здійснити переозброєння хоча б по основним категоріям зброї, і ми перебуватимемо в стані, коли Україна буде вразливою мішенню для Росії ще щонайменше п’ять років.

Валентин Бадрак

Валентин Бадрак

Директор ЦДАКР

Закінчив Рязанське повітряно-десантне училище (1989) і Київський державний лінгвістичний університет (1996). Був слухачем Школи управління ім. Дж. Кеннеді Гарвардського університету (2000). З 1999 року - директор неурядової, аналітичної організації «Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння» (ЦДАКР). Автор ряду публікацій у сфері безпеки, співпрацює з суспільно-політичними виданнями України і Росії. У співавторстві з Сергієм Згурцем і Сергієм Максимовим видав першу в Україні книгу про збройовий бізнес «Культ: збройовий бізнес по-українськи» (2004), пізніше став співавтором першого в Україні збірника - огляду технологій оборонного призначення «Техносила» (2006). Протягом останніх двадцяти років займається вивченням особливостей мотивації в різних сферах людської діяльності. Автор геній-терапії, оригінальної методики саморозвитку, яка передбачає активне використання впливу образами видатних особистостей (описаний і представлений у 2010 році). З 2005 по 2011 роки видав п'ятитомну серію науково-популярних досліджень «Стратегії геніїв»: «Стратегії геніальних чоловіків» (2005), «Стратегії геніальних жінок» (2007), «Стратегії злих геніїв» (2008), «Стратегії щасливих пар» ( 2009), «Стратегії видатних особистостей (підручник для кожного)» (2011). У 2011 році вийшов перший художній твір «Східна стратегія», що складається з двох романів - «Родом з ВДВ» і «Офіцерський гамбіт» (про ВДВ і стратегічну агентурну розвідку).