15 серпня 2018 р. в американському виданні «The Washington Times» була опублікована стаття «Українські реактивні двигуни Китаю», в якій Україну звинуватили в співробітництві з Китаєм всупереч національним інтересам США.
У якості основного аргументу було наведено обладнання двигунами АІ-222-25Ф українського підприємства «Мотор-Січ» китайських навчально-бойових літаків L-15 (після включення до складу НВАК отримують назву JL-10), які за версією автора статті нібито використовуються для підготовки пілотів палубних винищувачів J-15 (які входять до складу авіаційного крила китайського авіаносця Ляонін). У зв’язку з цим, американське видання закликало Вашингтон натиснути на Київ для припинення поставок українських авіадвигунів для Пекіна, адже це сприяє «зміцненню обороноздатності стратегічного противника США».
На думку ЦДАКР, дана стаття не відображає реального стану справ та є маніпулятивною, у зв’язку з тим, що побудована на помилкових даних та хибній аргументації.
По-перше, автор статті «The Washington Times» посилається на китайське державне видання China Daily, яке анонсувало передачу Шаньдунському авіаційному університету ВМС Китаю 12 навчально-бойових літаків JL-10 (які обладнані українськими двигунами). При цьому, «The Washington Times» пише, що китайські офіційні представники, заявили, що даний літак використовується для відпрацювання пілотами ВМС НВАК складних завдань посадки на палубу авіаносця.
Водночас, насправді стаття China Daily не містить жодної інформації про те, що літак використовуватиметься для підготовки пілотів палубної авіації, тим паче для тренування посадки на авіаносець. Подібної інформації немає також і на китайськомовних ресурсах, через те, літак JL-10 не має необхідних характеристик та не призначений для підготовки пілотів палубних винищувачів J-15.
По-друге, як правило, підготовка військових пілотів на початковому етапі здійснюється з використанням навчальних та навчально-бойових літаків. Після набуття достатнього рівня знань, навичок та необхідного досвіду, подальша підготовка пілотів проводиться на літаках конкретної модифікації. У випадку палубних винищувачів J-15, про які говорить автор «The Washington Times», підготовка пілотів здійснюється безпосередньо на цих літаках. Оскільки тільки J-15 мають необхідне обладнання та технічні характеристики, які дозволяють їм виконувати складні завдання зі зльоту та посадки на палубу авіаносця. Це також підтверджується відео зйомками навчань авіаносця Ляонін, з якого видно, що тренування здійснюється тільки на J-15.
По-трете, навчально-бойовий літак JL-10 надійшов на озброєння не конкретної навчальної військової частини, а Шаньдунського авіаційного університету ВМС, а отже буде використовуватись для підготовки усіх пілотів винищувальної та бомбардувальної авіації, яка стоїть на озброєнні ВМС НВАК (Су-30МК2, J-7, J-8, J-10, J-11, J-15, J-16 та ін) а не тільки J-15.
Отже, теза про те, що Україна допомагає Китаю пришвидшити підготовку пілотів винищувачів J-15 є маніпулятивною, тому що JL-10 не призначений для підготовки пілотів палубної авіації. З іншого боку, ВТС України з іноземними країнами (в тому числі з КНР) здійснюється у рамках чинних міжнародних та внутрішніх нормативно-правових актів та у суворій відповідності до міжнародних режимів експортного контролю.
