Дунайський сектор Коментарі Коментарі експертів

Протестна боротьба за демократію або як лихоманить Румунію

Кінець минулого тижня ознаменувався зростанням протестного руху в Румунії. Громадяни країни вийшли на площі багатьох міст країни, адже вважають, що поточна румунська влада поступово згортає демократичні досягнення попередніх років, особливо в контексті боротьби з корупцією та реформування судової системи.

Кінець минулого тижня ознаменувався зростанням протестного руху в Румунії. Громадяни країни вийшли на площі багатьох міст країни, адже вважають, що поточна румунська влада поступово згортає демократичні досягнення попередніх років, особливо в контексті боротьби з корупцією та реформування судової системи.

Передумови до загострення

На думку європейських експертів поступове загострення  ситуації в Румунії почалося після парламентських виборів в грудні 2016 року,  в результаті яких перемогу отримала Соціал-демократична партія Румунії  (PSD). Сформувавши коаліцію з «Альянсом лібералів і демократів за Європу» (ALDE), PSD взяла на себе відповідальність за подальший розвиток країни.  Однак після цього в Румунії почалися процеси, які були  неоднозначними за своєю суттю, що викликали невдоволення як в середині країни, так і закордоном. Так, в січні 2017 року урядова коаліція виступила з ініціативою масової амністії, адже це лягало у вимогу ЄС стосовно лібералізації ситуації в країні, а також дозволяло розвантажити переповнені в’язниці країни. Однак це не знайшло масової підтримки, адже населення вбачало в діях влади прагнення «обілити» лідера PSD Лівіу  Драгня, який був засуджений умовно за фальсифікацію інформації щодо явки на місцевому  референдумі Румунії у 2012 році, а також позбавлений права займати державні посади впродовж одного року. Після цього 21-22 січня 2017 року в Румунії прокотилася хвиля протестів, які за кількістю сягали до 500 тис. осіб. Громадськості вдалося відстояти власну позицію і уряд відступив, однак взявся за послаблення антикорупційного законодавства та судової системи.

Так, в кінці  2017 року – початку 2018 Парламент Румунії провів  процедуру ухвалення пакету законодавчих поправок до закону про статус суддів і прокурорів, а також до кримінально-процесуального законодавства. Згідно із окремими поправками, президент позбавлявся права призначати прокурорів та суддів, пом’якшувалося кримінальне законодавство для корупціонерів, а частина повноважень магістратів переходила від Вищої ради магістратури до міністерства юстиції.

В процесі прийнятті цих нормативно-правових документів  Євросоюз висловлював стурбованість стосовно дій уряду Румунії. У листопаді минулого року в щорічній доповіді про ситуацію в країні Єврокомісія попередила, що «країна ризикує зробити значний крок назад у сфері незалежності судів».

Натомість лідери правлячої в Румунії коаліції Лівіу Драгня і Келін Попеску Терічану у своєму листі Жан-Клоду Юнкеру висловили здивування реакцією Єврокомісії, що розкритикувала внесені в систему правосуддя країни поправки. «У цьому контексті, викликає здивування стурбованість Єврокомісії щодо прозорості та консенсусу при ухваленні поправок в кримінальне законодавство Румунії. Дивує ще й те, що Єврокомісія не висловила свою стурбованість, коли попередній уряд під керівництвом Дачіана Чолоша 18 березня 2016 року, без попередніх дебатів, а за допомогою прийняття екстреної постанови уряду, вніс понад 100 поправок до Кримінально-процесуального кодексу Румунії. Поправки були внесені також без консультацій з Вищою Радою Магістратури», – йдеться в листі до голови Єврокомісії.

У документі наголошувалося також, що Румунія взяла на себе зобов’язання до кінця березня 2018 року реалізувати Директиву ЄС про консолідацію принципу презумпції невинуватості. Лідери правлячої коаліції аргументували необхідність внесення поправок в систему правосуддя тим, що важливо в подальшому уникнути в майбутньому обвинувальних вироків з боку Європейського суду з прав людини.Тим не менш, прийняті зміни були подані на підпис Президенту Румунії Клаусу Йоганісу. Останній в травні 2018 року відмовився підписати ухвалений парламентською коаліцією пакет законів про внесення змін до системи правосуддя. «Я вирішив спрямувати ухвалений парламентом пакет законодавчих актів до Конституційного суду і Венеціанської комісії. Після того, як у 2016 році правляча коаліція на чолі із Соціал-демократичною партією, пообіцявши громадянам «солодке та безбідне життя», перемогла на виборах і прийшла до влади, почалися не соціально-економічні реформи, а постійні нападки на правосуддя. Внесені правлячою парламентською більшістю поправки до системи правосуддя не відповідають європейським стандартам, порушують європейські принципи та цінності у сфері правосуддя», –  зазначив Йоганніс.

Незважаючи на наявність протиріч і очевидне загостренні відносин між урядом та парламентом з однієї сторони і президентом з іншої, в  червні соціал-демократи також внесли в парламент Румунії поправки до Кримінально-процесуального кодексу, які послаблюють повноваження прокурорів з розслідування корупції на високому рівні.

Одночасно з цим влада почала атакувати Антикорупційний директорат, а саме її керівника  Лауру Ковеші. Ту саму жінку, яка  з приходом на посаду у 2013 році, фактично, кардинально змінила ситуацію в сфері боротьби з корупцією в Румунії. За час перебування на посаді, Ковеші ініціювала тисячі справ проти корупціонерів з числа румунської політичної еліти як опозиційних, так і правлячих політичних партій. За останні п’ять років понад  60 румунських високопосадовців опинилися в суді, серед яких також одинадцять колишніх і нинішніх міністрів і понад сорок депутатів і сенаторів. Такі дії знайшли позитивний відгук не лише в Румунії, а й в  ЄС та США. Ковеші своїми діями переконала населення країни повірити в можливість змін на краще.

Натомість коаліція звинуватила її у політичній упередженості, зловживанні службовим становищем, незаконній співпраці зі спецслужбами та ініціюванням справ не за критерієм їх важливості, а за рівнем медіа-резонансу, до якого вони призводять.

У лютому 2018 року Міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер направив президенту країни Клаусу Йоганнісу лист з вимогою відправити у відставку Ковеші. Позицію міністра юстиції підтримала і прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчиле. Попри це голова держави відмовився відкликати з посади Ковеши. Тоді Тоадер звернувся до Конституційного суду, більшість членів якого підтримують позицію уряду. Врешті у травні цього року судді зобов’язали президента звільнити голову Антикорупційного директорату.

Президент Румунії Клаус Йоханніс, зважаючи на рішення Конституційного суду, а також після погроз з боку правлячої коаліції  процедурою імпічменту за невиконання приписів суду, підписав 9 липня 2018 року указ про звільнення Лауру Ковеші. Остання повела себе, як сильна і мудра жінка. Ковтнувши  «гірку пігулку подяки» за активну роботу впродовж останніх п’яти років, прийняла звільнення і під час своєї прощальної прес-конференції заявила, що цей епізод не є поразкою, корупцію можна подолати, і закликала румунів не здаватися. В той же час антикорупційні сили  отримали власну незначну перемогу. 22 червня 2018 року Голова  Парламенту країни і лідер Соціал-демократичної партії Румунії Лівіу Драгня, знов був засуджений за підбурювання до зловживання службовим становищем. Румунський Суд визнав його винним у фіктивному наймі підлеглих. Звинувачення стосується періоду, коли чиновник працював в повіті Телеорман на посаді голови місцевої ради. Суд визнав докази обвинувачення в тому, що працівниці управління у справах захисту прав дитини з Телеорман отримували кошти з держбюджету, проте насправді працювали в партії Драгня. За такий злочин Лівія Драгня отримав 3,5 роки ув’язнення.Однак влада достатньо швидко на це відреагувала. 4 липня 2018 року Парламент Румунії, незважаючи на критику опозиції, антикорупційних активістів та іноземних дипломатів, вніс суперечливі поправки до Кримінального кодексу. Депутати коаліції часткової декриміналізували злочини за тією статтею за якою щойно притягнули до відповідальності Драгня. Новий кодекс вже обмежує визначення зловживання службовим становищем тільки періодом, коли державний службовець отримує необгрунтовані переваги для себе чи своєї родини протягом робочого дня.

Президент Румунії Клаус Йоханніса розкритикував затверджені зміни і заявив, що звернеться до Конституційного суду: «Те, що відбувається в наші дні – це диктатура більшості і глибоко шкодить демократії», – сказав він.Опозиційні партії вважають, що зміни можуть серйозно підірвати верховенство права в Румунії і закликали людей вийти на акцію протесту.

Протестні рухи

Всі ці політичні події, безумовно, не залишилися без уваги як в середині країни, так і закордоном. Якщо міжнародні інституції та європейські лідери обмежувалися періодичними «заявами стурбованості» поточної ситуації в країні, рядові громадяни Румунії почали активно висловлювати власну позицію на вулицях великих міст країни.

Якщо брати до уваги поточний рік, то старт протестам  дав «Марш надії», який відбувся 20 січня 2018 року і зібрав кілька тисяч маніфестантів. Вони виступали проти внесених парламентом змін до кримінального законодавства і системи правосуддя.  Аналогічні акції пройшли не тільки у великих містах Румунії, але і в багатьох європейських країнах, де представники румунської діаспори протестували перед будівлями дипломатичних представництв Румунії. Протести були організовані низкою громадських організацій за допомогою соціальних мереж.

В травні 2018 року з вимогою «поважати юстицію і незалежність судових органів» 500 румунських прокурорів підписали відкритого листа до Конституційного Суду країни після винесеного рішення про конфлікт інтересів між президентом Клаусом Йоханіссом і Міністерством юстиції, в результаті чого глава країни повинен був підписати декрет про відставку головного антикорупційного прокурора Лаури Ковеші. Вони заявили, що Міністерство юстиції не повинно втручатися в роботу Вищої Ради Магістратури – органу, який контролює суддівську і прокурорську палати. На їхню думку, рішення Конституційного Суду (CCR), в результаті якого глава антикорупційної прокуратури Лаура Кодруц Кьовеші повинна бути відкликана зі своєї посади, підтверджує вплив політиків на правосуддя.В свою чергу правляча Соціал-демократична партія, для демонстрації власної підтримки з боку населення,  9 червня 2018 року організувала власний мітинг.  В столиці Румунії було зібрано щонайменше 100 тис. прихильників румунського уряду одягнені в білому. Вони протестували проти зловживань прокурорами з питань боротьби з корупцією, закликали до отримання більших свобод, а також зростанні робочих місць.Опозиційні до влади сили відповіли протестами  20 червня 2018 року у ряді міст Румунії. Учасники акцій вимагали від уряду країни забезпечити незалежність органів правосуддя. На акцію в Бухаресті вийшло близько 10 тисяч осіб. Менші демонстрації пройшли ще щонайменше в 10 містах країни. На відміну від колишніх акцій протесту, поліція вже затримувала демонстрантів. Не отримавши відповіді на свої заклики громадськість почала радикалізуватися і мобілізувати свої ресурси. Врешті все це завершилося тим, що 10-11 серпня 2018 року в центрі Бухареста на площі Вікторії відбулися акції протестів громадян, які живуть і працюють за межами Румунії, в якій також взяли участь представники опозиційних політичних партій.

Однак на відміну від попередніх акцій серпневі протести стали найбільш радикальними. В результаті зіткнень між силовиками та демонстрантами за даними жандармерії  постраждали 440 осіб, з них 24 – правоохоронці. 65 осіб були госпіталізовані, решті допомога була надана на місці.За заявою представників влади поліція та жандармерія «була змушена використовувати засоби захисту (балончики зі сльозогінні газом), оскільки окремі мітингувальники почали закидати представників поліції і жандармерії різними предметами і пляшками».

Люди вимагали не підривати основи незалежного правосуддя, не допускати до влади людей з сумнівною репутацією, а також відправити у відставку уряд і провести дострокові парламентські вибори. Також демонтранти висловлювали невдоволення податковою системою і пенсійною реформою, системою соціальної допомоги, наполягали на розвитку економіки, сільського господарства та підприємництва. При цьому вони виступали за демократію і розвиток партнерських відносин з ЄС і НАТО.Аналогічні акції пройшли і в інших містах Румунії:  Сібіу,  Клуж-Напока Яссах, Тімішоарі,  Бакеу, Брашові, Бая-Маре, Констанці, Галаці, Бистриці, Ораді, Таргу-Муреші та Сату-Маре.

При цьому управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT) Румунії заздалегідь порушило кримінальну справу стосовно такого собі громадянина Овідіу Гросу за підбурювання до насильства під час майбутньої акції протесту в Бухаресті. В ході програми одного з телеканалів 6 серпня 2018 року він  назвав себе «справжнім організатором протесту діаспори 10 серпня». Крім того, він заявив: «Полум’я, дим і кров на вулицях – інших варіантів немає. Я говорю про революцію, а не про протест». «Я попереджаю сили правопорядку: будь-який, хто спробує придушити цю маніфестацію, буде засуджений Міжнародним кримінальним судом, тому що в цих умовах ми маємо право вбивати».Однак, риторику протестувальників поки не була почута владою, яка в своїй більшості на сьогодні перебуває у відпустках.  До того ж меседжі  учасників акцій були не до кінця зрозумілими місцевими чиновниками. Так, глава МЗС Теодор Мелешкану зізнався на прес-конференції напередодні протестів, що він «не розуміє дуже добре, яка мета цього (10 серпня) протесту». «Сподіваюся, що, як і до сих пір, все пройде в нормальних і цивілізованих умовах, без насильства».

Післямова

Звичайно, події, які відбуваються в Румунії, не можуть не турбувати сусідню Україну. Країна певний період часу була певним прикладом для українців в питанні становлення демократичних інституцій в складній країні з посткомуністичним минулим та високим рівнем корупції. Де громадянське суспільство повірило у можливість змін на краще. Однак останні події в країні, що стосуються звільнення голови Антикорупційного директорату Лаури Ковеші, змін  до закону про статус суддів і прокурорів, а також до кримінально-процесуального законодавства можуть поставити під сумнів попередні досягнення країни. Якщо «голос народу» буде проігнорований, то невідомо, що можна очікувати в подальшому. Один із сценарієві дестабілізація ситуація в країні через радикалізацію суспільства, що вже починає проявлятися, а інший – подальше розчарування населення та повернення населення до стану безвиході. Обидва варіанти не є сприятливими для країни і це розуміють як в Бухаресті, так в Європі та США. Занадто багато сил та засобів було витрачене на те, щоб кардинально змінити ситуацію в Румунії на краще…

Антон Міхненко

Антон Міхненко

Керівник Дунайського сектору ЦДАКР

Редактор англомовного журналу «Ukrainian Defense Review» інформаційно-консалтингового агентства «Defense Express».
Закінчив Київський університет права Національної академії наук України (2008) та Житомирський військовий інститут радіоелектроніки ім. С.П.Корольова (2002), який сьогодні входить до складу Національного авіаційного університету України. Постійний автор статей в журналах «Defense Express» «Експорт зброї і оборонний комплекс України» і «Ukrainian Defense Review». Автор ряду досліджень і статей з проблематики обороноздатності, промислової політики, військово-технічного співробітництва, реформування ЗС у різних засобах масової інформації України ( «Дзеркало тижня», «Коментарі», та ін.).