ЦДАКР вважає, що реагувати на ситуацію в Азовському морі варто виходячи з національних інтересів України, а не через скарги судновласників.
З усією повагою до заступника міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олени Зеркаль, ЦДАКР не погоджується з твердженням, що оскільки Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine не має скарг від судновласників та капітанів суден, що затримуються ФСБ РФ в Азовському морі та Керченській протоці, Україна не може протидіяти відверто нахабній стратегії Росії з перетворення Азова на “Русскоє морє”.
ЦДАКР вважає, що:
– В Азовському морі діє Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який фактично створює правовий вакуум в Азовському морі через відсутність чітко визначених ліній державних кордонів Росії та України. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/643_205
– В Азовському морі фактично не діють норми міжнародного морського права щодо визначення територіальних вод.
– Окупація та анексія Криму призвели до того, що Росія одноосібно контролює Керченську протоку.
– В цих умовах Росія відкрито здійснює силові демонстративні заходи щодо встановлення де-факто повного контролю над Азовським морем (A2AD, anti-access and area denial).
“Кожен день Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority фіксує затримання спецслужбами Російської Федерації суден для огляду, які прямують з/до портів Маріуполь і Бердянськ. Всі дані Міністерство інфраструктури України передає до МЗС. Ми отримуємо численні скарги від капітанів суден, агентів, які працюють у Бердянському та Маріупольському портах, адміністрацій портів та народних депутатів стосовно безпідставного збільшення кількості затримок суден. Так далі не може продовжуватися”, – наголосив заступник міністра Юрій Лавренюк.
ЦДАКР вважає, що Україна має негайно вжити всіх необхідних заходів для недопущення реалізації цього сценарію, оскільки це призведе до створення прямих загроз національній безпеці та обороні і нанесе важких наслідків національним інтересам України.
Можливі кроки:
– негайно провести оцінку доцільності збереження чинного Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки і використати всі можливі інструменти в рамках цього документу для впливу на Росію;
– у випадку неефективності застосування згаданого Договору, розглянути питання про його денонсацію і залучення всіх можливих інструментів у галузі міжнародного морського права;
– посилити корабельне угруповання ВМС України у акваторії Азовського моря (в рамках наявного корабельного складу ВМС України, а також розглянути питання про швидке нарощування чисельності надводних кораблів, придатних до використання в Азовському морі, за рахунок військово-технічного співробітництва з союзниками);
– розглянути можливість про організацію конвоювання цивільних суден в Азовському морі силами ВМС України для недопущення їх перевірок ФСБ РФ.
ЦДАКР вважає, що такі кроки продемонструють готовність України протидіяти російським агресорам в Азовському морі.
Подальша бездіяльність може призвести до важких наслідків, які потім буде надзвичайно важко виправити.
