Заяви ЦДАКР

ЦДАКР вивчив аргументи таємності ДОЗ: ризики повної відкритості ДОЗ значні, але й нинішній підхід недосконалий

У квітні 2018 р. неурядова Експертна рада з питань національної безпеки (створено квітні 2014 р. ініціативою Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), далі Експертна рада) розглянула проблемні питання формування та виконання Державного оборонного замовлення (ДОЗ), зокрема, режим таємності формування та виконання ДОЗ, а також проблему прийняття рішень у сфері імпорту оборонної продукції.  

 

         Зокрема, фахівцями Експертної ради визначено наступне.

         Перше. Задля досягнення більш якісного рівню забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань держави наявна система прийняття рішень щодо формування ДОЗ, і особливо, щодо прийняття рішень на імпорт ОВТ в інтересах ЗСУ та інших військових формувань держави потребує удосконалення. Певна частина фахівців висловила переконання, що має місце наявність бізнесових інтересів при прийнятті рішень щодо включення у ДОЗ певної номенклатури ОВТ.

         При цьому експертами висловлено зауваження, що відкритість ДОЗ є лише одним з механізмів контролю за його належним виконанням, а в Україні досі залишається на нерозвинутому рівні інші важливі механізми контролю, зокрема, парламентський контроль, контроль з боку фінансових інституцій (Рахункова палата). 

Жорстке регулювання та контроль операцій з імпорту ОВТ та їх комплектуючих в інтересах силових структур держави необхідне.  Мета такого регулювання та контролю – перешкоджати закупівлі ОВТ застарілих номенклатур, які не відповідають вимогам сучасного ведення бойових дій, визначати доцільність і необхідність проведення закупівель імпортного ОВТ, а також контролювати ціноутворення при організації таких закупівель. Регулювання та контроль операцій з імпорту ОВТ повинен проводити Кабінет Міністрів України (відповідний центральний орган виконавчої влади) у визначений їм спосіб.

         Друге. Переважна більшість учасників впевнена у недоцільності та наявності додаткових ризиків для національної безпеки повну відкритість ДОЗ (а за деякими позиціями – неприпустимість відкриття ДОЗ – зокрема, у частині відкриття вартості закупівлі національними виробниками ОВТ). Зокрема, було зазначено, що відкриття вартості закупівлі національними виробниками ОВТ за умов експортної орієнтації національного ОПК матиме різко негативний відбиток на потенціалі збройного експорту України. Також неприпустимим є зняття режиму таємності з тих імпортних операції, у ході яких Україна отримує комплектуючі російського виробництва, зокрема, для ПС ЗСУ. Крім того, усі розробки нових озброєнь точно мають бути з грифом таємно. 

Серед аргументів збереження режиму «Таємно» для ДОЗ у сфері забезпечення  МОУ та інших військових  формувань системами та засобами радіозв’язку, засобами РЕБ, відео та радіорозвідки вказано вказувалося, що це дозволить наявному та вірогідному противнику заздалегідь розробляти ефективну стратегію протидії,  планувати побудову бойових порядків спеціальних частин РЕБ та радіо-радіотехнічної розвідки в угрупуваннях військ у наступальних операціях, проводити ефективні заходи протидії засобам радіо-радіотехнічної розвідки, організувати точечне радіо придушення систем радіозв’язку у тактичній і оперативній ланках управління військами, застосовувати дезінформаційні радіоперешкоди, організовувати скритно терористичні акти та інше.

Третє. Переважна більшість фахівців вказує (або погоджується), що не усі дані ДОЗ мають бути утаємничені. Зокрема, таємними мають залишатися, специфікація, комплектація та кооперація створення номенклатури ОВТ, що створюється та потрапила у ДОЗ. Що ж до кількості одиниць (тобто, основних показників номенклатури ДОЗ (без вказування назв та виробників ОВТ), то ця інформація може бути відкритою та надаватиме можливість потенційним постачальним планувати виробництво, власні ДКР та участь у тендерах. 

Також у ході засідання Експертної ради було запропоновано та позитивно прийнято учасниками ініціативу створити робочу консультативну групу, яка здійснить напрацювання у сфері удосконалення питання формування ДОЗ та прийняття рушень щодо імпорту ОВТ. До такої групи мають увійти представники ДК «Укроборонпром», ГС «Ліга оборонних підприємств України» та також низки експертних організацій (громадських організацій та неурядових аналітичних центрів).