Мінськ може залишатися майданчиком для переговорів між Україною та Росією, якщо забезпечить три головні умови: нейтральність, логістику та безпеку для учасників. Так прокоментували експерти Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо «безальтернативності Мінська» для переговорів між Києвом та Москвою. Зокрема, він заявив, що «…незважаючи на різні і досить несподівані заяви (для громадськості, може бути, несподівані, а для мене це цілком очікувані заяви), реальної альтернативи цьому переговорному майданчику на сьогоднішній день не існує».
На думку експертів ЦДАКР, якщо з логістичною зручністю та безпекою для учасників переговорів білоруська сторона справляється, то стосовно нейтральності існують великі сумніви. «З точки зору міжнародного права, Білорусь зараз є недружньою державою до України. Оскільки, Росія офіційно визнана Україною країною-агресором та окупантом, Білорусь, яка входить до складу наддержавного утворення «Союзна держава Росії та Білорусі», об’єктивно, не може бути нейтральною», вважають у ЦДАКР. Про це, окрім суто теоретичних припущень, говорять і регулярні антиукраїнські голосування білоруської делегації в ООН, і агресивні навчання «Запад-2017», і ситуація з захопленням російськими спецслужбами на території Білорусі українця Гриба, і арешт КДБ РБ українського журналіста Шаройка.
На цьому фоні, заяви очільників білоруської держави стосовно бажання формування в Мінську нейтрального майданчика, такого собі «Гельсінки-2» для вирішення європейських проблем безпеки виглядають відірваними від реальності. «Для того, щоб стати нейтральним майданчиком мало назватися «Гельсінки-2». Треба заслужити довіру партнерів та сусідів. Заслужити не словами, а реальними справами. А цього поки що Мінську бракує», – заявили в ЦДАКР.
Для України немає значення, в якій країні будуть проходити переговори з Росією щодо припинення російської агресії та окупації на Донбасі та в Криму. І останні «перетягування ковдри» між Мінськом і Астаною стосовно того, хто з них більш підходить для цієї місії, з точки зору Києва виглядають як другорядні процеси, особливо, зважаючи на те, що і Білорусь, і Казахстан входять до складу проросійського воєнно-політичного блоку ОДКБ. А це значить, що і в Астані українці будуть відчувати себе не на нейтральній території.
Як вважають в ЦДАКР, Мінськ має шанси вийти з тіні Москви і продемонструвати прагнення до справжнього нейтралітету. «Заява міністра закордонних справ РБ Макея щодо доцільності залучення до українсько-російських перегорів США може свідчити, що Білорусь намагається вийти з геополітичної «клітки», в якій її тримає Кремль» – стверджують в ЦДАКР. Якщо білоруська сторона продемонструє подальші кроки в цьому напрямку, наприклад, щодо розвитку контактів, наприклад, на рівні військових експертів або все ж таки набереться сміливості і почне діяти як суб’єкт на арені ООН – це допоможе налагодити довірливі стосунки з Києвом. Прогрес у визволенні Гриба та Шаройка також міг би допомогти прибрати нездорові аспекти з білорусько-українських стосунків.
