Нещодавно в ЗМІ з’явився текст доповіді Секретаря РНБО України О.Турчинова щодо результатів перевірки оприлюдненої виданням The New York Times інформації щодо можливої передачі Україною ракетних двигунів до КНДР. В ній зокрема, зазначається, що американський експерт Майкл Еллеман, доповідь якого використали для підготовки своєї статті журналісти The New York Times, був використаний російськими спецслужбами для провокації проти України. Однак, якщо покопатись у біографії Майкла Еллемана, то стане очевидним, що таке використання відбулось точно не без його особистої згоди. Пояснення цьому – його тісні особисті та сімейні зв’язки з Росією.
Як зазначається в доповіді, російські спецслужби для розповсюдження інформації провокативного характеру, що дискредитує Україну, системно використовують заздалегідь напрацьовані зв’язки з експертним та журналістським середовищем різних країн. У даному випадку підтвердженням цього факту є оприлюднення основного змісту доповіді американського експерта Майкла Еллемана, яка лягла в основу наробившої галасу статті в газеті The New York Times. На думку робочої групи, яка була створена для проведення перевірки оприлюдненої виданням «The New York Times» інформації, М. Еллеман був цинічно використаний російськими спецслужбами як одна з багатьох ланок заздалегідь налагодженої РФ системи розповсюдження провокативної інформації.
Загалом погоджуючись з висновки комісії, слід однак зазначити, що використання російськими спецслужбами американського експерта було не зовсім цинічним, а навпаки – здійснювалось за його особистої згоди. Причина цьому – особисті та сімейні зв’язки Майкла Еллемана з «ключовими посадовими особами російських спецслужб».
Так, на приклад, провідний американський експерт Michael Elleman, який є випускником факультету фізики Каліфорнійського університету, в 1995-2001 pp. очолював програму спільного зниження загрози, спрямовану на утилізацію міжконтинентальних балістичних ракет, у зв’язку з чим перебув у тривалих відрядженнях до Росії. Також Майкл Еллеман входить до складу Міжнародної консультативної ради Міжнародного Люксембурзького форуму з попередження ядерної катастрофи. Заснований у 2007 р., даний форум, є неурядовою організацією, до діяльності якої залучаються провідні світові експерти в галузі нерозповсюдження ядерної зброї, ядерних матеріалів та засобів доставки. Що цікаво – його штаб-квартира знаходиться у Москві, а його президентом є громадянин РФ В’ячеслав Кантор.
Окрім цього, Майкл Еллеман є постійним учасником різних міжнародних наукових заходів та переговорів щодо нерозповсюдження ядерного озброєння, які проводяться на території РФ, а також в інших країнах за участю Росії.
Звичайно, що в ході своєї професійної діяльності, особливо під час перебування в Росії, Майкл Еллеман не міг не встановити хороші знайомства з російськими експертами та політичними діячами, прізвища деяких з них напевне вже давно знаходяться в картотеці ФБР.
Так, наприклад серед робочих контактів Майкла Еллемана фігурує заступник міністра закордонних справ РФ, куруючий військово-політичні питання Анатолій Антонов. 19 травня ц.р. його затверджено кандидатом на посаду посла РФ у США. Вступ на посаду заплановано 1 вересня ц.р. Свого часу А.Антонов разом з М.Еллеманом входили до складу Ради зі стійкого партнерства з Росією, засновниками якої виступили неурядові організації – російський “ПИР-Центр” та американський Ploughshares Fund. До складу даної Ради також входив і Євген Бужинський – генерал-лейтенант запасу, у період 2000-2009 pp. – керівник російських урядових делегацій на переговорах щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь, звичайних збройних сил в Європі.
Разом з М.Еллеманом має декілька спільних публікацій у фаховому виданні “ПИР-Центру” – журналі “Индекс безопасности”.
Ще одним співавтором Майкла Еллемана в цьому виданні є полковник запасу, радник начальника Генерального штабу ЗС РФ Олександр Радчук. Проходив службу на різних посадах в Центральному науково-дослідному інституті МО РФ.
Засновником та директором “ПИР-Центру” а також головним редактором журналу “Индекс безопасности” є Володимир Орлов, який, крім того, займає посаду керівника Центру глобальних проблем та міжнародних організацій Дипломатичної академії МЗС РФ. Свого часу він тісно працював з Майклом Еллеманом у рамках роботи вищезгаданої Ради зі стійкого партнерства з Росією.
Майкл Еллеман та російські воєначальники на Міжнародній конференції «Фактор протиракетної оборони у формуванні нового простору безпеки» (3-4 травня 2012 р., Москва): начальник ГРУ ГШ ЗС РФ генерал-полковник Ігор Сергун; заступник начальника ГШ ЗС РФ генерал-полковник В.Герасімов, начальник Головного управління міжнародного військового співробітництва МО РФ С.Кошелєв, командувач військами ВКО ЗС РФ генерал-лейтенант О.Остапенко.
Цікавими є контакти М.Еллемана з колишнім начальником ГРУ ГШ ЗС РФ генерал-полковником Ігорем Сергуном. Їх активне спілкування відбувалось в період 2010-2012 рр. під час міжнародних заходів, присвячених скороченню стратегічних наступальних озброєнь, нерозповсюдженню зброї масового ураження.
Ще одним російським військовим «другом» Майкла Еллемана є колишній начальник Генерального штабу ЗС РФ та заступник секретаря ради безпеки РФ (2008-2012 pp.) генерал армії Юрій Балуєвський. Він разом з експертом неодноразово брав участь у переговорах з підготовки договору про скорочення стратегічного наступального озброєння.
Майкл Еллеман (ліворуч) та Ігор Сергун на Міжнародній конференції «Фактор протиракетної оборони у формуванні нового простору безпеки» (3-4 травня 2012 р., Москва)
Під час роботи у складі Комісії ООН з питань моніторингу, верифікації та інспектування в Багдаді в 2002-2003 рр., Майкл Еллеман отримав ще одного цікавого друга – Олега Шульгу, який у період 1978-1996 рр. проходив службу на різних посадах Головного управління міжнародного співробітництва ГШ ЗС СРСР, у т.ч. у Центрі зниження ядерних ризиків ГШ ЗС СРСР/РФ. А У 1999-2001 рр. був заступником керівника представництва компанії Lockheed Martin Energy Technologies/Energotech LLC в Москві.
Більш того, Майкла Еллемана пов’язують з Росією не тільки робочі, алей сімейні зв’язки. Так, дружина Майкла Еллемана Тетяна – за національністю росіянка, уродженка м.Іжевськ. Працює пані Еллеман в неурядовій організації The Nuclear Threat Initiative та в компанії TENAM Corporation, які прямо чи опосередковано пов’язані з РФ. Так, наприклад до складу ради директорів The Nuclear Threat Initiative входить доктор Олексій Арбатов, глава Центру міжнародної безпеки при Інституті світової економії та міжнародних відносин Російської академії наук.
В свою чергу, TENAM Corporation є однією з п’яти дочірніх організацій російської компанії ЗАТ «Техснабекспорт» (TENEX) – одного з найбільших світових експортерів продукції початкової стадії ядерного паливного циклу, що забезпечує близько 1/3 потреб реакторів неросійського виробництва. 100% акцій TENEX належить ВАТ «Атоменергопром», яке входить до складу держкорпорації «Росатом». TENAM була відкрита в США в 2010 р. для підтримки і розширення профільного бізнесу TENEX на американському континенті, сприяння в укладанні прямих контрактів “TENEX” з американськими енергокомпаніями тощо.
Вищезазначене вкотре підтверджує, що сумніватись у компетентності Майкла Еллемана не має підстав. Однак що стосується його об’єктивності, а також мотивації, зокрема при написанні дослідження, в якому він висловив припущення щодо причетності України до постачання двигунів до північно-корейських ракет, то тут висновки напрошуються самі за себе.
