Недоліки нормативно-правової бази, особливо, у сфері відносин держави з приватними оборонними підприємствами, суттєво гальмують активізацію переозброєння ЗСУ та інших збройних формувань. Таку думку висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР). За його словами, розв’язання низки найбільш актуальних проблем приватних оборонних підприємств дозволило б суттєво удосконалити процес переозброєння вітчизняного війська.
Бадрак наголосив, що передусім потрібні чіткі гарантії закупівель підприємствам – виробникам озброєнь та військової техніки (ОВТ) хоча б на річну перспективу, оскільки навіть прийняття зразка ОВТ на озброєння в ЗСУ чи в інше збройне формування держави не гарантує закупівлі таких ОВТ замовником. Експерт додав, що вважає на необхідно законодавче рішення щодо виділення приватним підприємствам фінансування на підготовку виробництв нових ОВТ, а також отримання приватними підприємствами можливостей для виконання дослідно-конструкторських робіт (ДКР) в інтересах державного замовника – нині передбачено лише для державних підприємств. Керівник ЦДАКР вважає, що ймовірно рішення означених проблем можливе прийняттям Закону України про створення та виробництво озброєнь і військової техніки. Він також переконаний, що цей самий закон міг би регламентувати положення про обов’язкову виплату роялті підприємствам-розробникам ОВТ. «До компетенції цього ж закону, – говорить експерт, – може відноситися й спрощення РКМ (розрахунково-калькуляційні матеріали), а в перспективі, – ліквідація РКМ у випадках, коли у тендерах беруть участь кілька виробників ОВТ».
Бадрак, крім того, висловився за необхідність змін процедури ціноутворення на продукцію та послуги оборонного та подвійного призначення. Зокрема, Уряд має скасувати так звані «Методичні рекомендації міністра оборони (зокрема, 18.10.2016 було затверджено «Методичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окремих положень, визначених постановою КМУ №517 від 08.08.2016 р. …»), які обмежують можливості прибутків підприємств при ціноутворенні на ОВТ. Експерт зазначив, що у перспективі необхідна відміна і самої Постанови КМУ №517 від 08.08.2016 р.
Бадрак також висловився за вільний вихід приватних оборонних підприємств на зовнішні ринки та вільну реалізацію зовнішньоекономічної діяльності, а також за ліквідацію положення про узгодження ціни на ОВТ. Він вважає, що розв’язання даної проблеми можливе прийняттям Закону України про військово-технічне співробітництво (ВТС) України з іноземними державами, з чітким зазначенням цього положення.
Директор ЦДАКР, крім того, зазначив, що потребує прийняття й закон про державно-приватне партнерство, проект якого нині має назву «Про гарантування прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі». На його думку, ці закони удосконалять середовище та сприятимуть створенню в державі конкурентних умов для підприємств усіх форм власності, а також належного захисту інвестицій приватних, в т.ч. іноземних інвесторів. До того ж, переконаний експерт, існує нагальна потреба розв’язання проблеми непрозорості проведення тендерів, завеликої та необґрунтованої засекреченості Держпрограми розвитку ОВТ до 2021 року та Державного оборонного замовлення. Він додав, що поглиблює проблеми ОПК відсутність міжвідомчого урядового органу координації управління ОПК, який мав би відповідати за воєнно-технічну політику держави. «Вдосконалення структури українського оборонно-промислового комплексу може надати необхідний імпульс саме завдяки залученню потенціалу приватного бізнесу через активну реалізацію різноманітних проектів у межах державно-приватного партнерства», – зазначив Бадрак.
