1 січня 2017 року офіційно розпочав свою діяльність Центр протидії тероризму та гібридним загрозам (ЦПТГЗ) при Міністерстві внутрішніх справ Чеської Республіки.
Його створенню передували перегляд стратегічних підходів НАТО щодо реагування на нетрадиційні види війни, а також схвалення Єврокомісією стратегії боротьби з гібридними загрозами та сприяння стійкості ЄС, яка стала доповненням програми розширення співробітництва з Північноатлантичним альянсом.
У рамках реалізації стратегії було заплановано створення загальноєвропейського центру для збору та аналізу інформації щодо гібридних загроз. Верховний представник Євросоюзу у закордонних справах та політиці безпеки Федеріка Могеріні з цього приводу заявила: «В останні роки становище у сфері безпеки докорінно змінилося. Ми бачили зростання гібридних загроз на кордонах ЄС. Перед ЄС постав виклик адаптуватися до цих умов. Взаємозв’язок між внутрішньою і зовнішньою безпекою потребує подальшого зміцнення. Цими новими пропозиціями ми хочемо розширити нашу здатність протистояти загрозам гібридного характеру».
Однією з перших країн, яка приступила до втілення в життя рішень Єврокомісії, стала Чеська Республіка. Місцеві експерти проаналізували стан національної безпеки та визначили низку гібридних загроз, включаючи тероризм, радикалізацію та зовнішні кампанії з дезінформації, що становлять серйозну небезпеку внутрішній безпеці. За їх рекомендаціями й було вирішено створити відповідний урядовий орган – ЦПТГЗ, підпорядкований МВС ЧР. Центр має виключно інформаційно-аналітичні функції і не буде займатися оперативною діяльністю, тобто не підмінятиме собою ні Службу безпеки та інформації (контррозвідка), ні Відомство зовнішніх зв’язків та інформації (розвідка). Одним з найважливіших завдань Центру стане протидія російській пропаганді та дезінформації, що активізувалася напередодні проведення у країні виборів у жовтні 2017 року.
Парадоксально, але у чеському політичному істеблішменті знайшлися люди, які критично поставилися до появи нового органу з такими повноваженнями. Виступаючи з різдвяним зверненням до нації, Президент Чехії Мілош Земан наголосив на тому, що він не хоче, аби МВС перетворилося на сучасного Коняша (мається на увазі єзуїт, який жив у XVIII ст., борець з Реформацією, автор чеської версії переліку заборонених книг). На думку політика, його країна не потребує цензури та ідеологічної поліції. Незважаючи на те, що Глава держави попередньо був ознайомлений з висновками експертів щодо загроз національній безпеці та напрямками діяльності ЦПТГЗ, він фактично підіграв російській пропаганді, яка категорично відкидає вплив РФ на політичне життя окремих європейських країн.
Хоча, коли мова йде про Мілоша Земана, – дивним це не здається. Недарма у проекті Лабораторії аналізу особистості Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння він зарахований до числа агентів впливу Москви. Приводом для цього є не лише його постійна проросійська риторика, але й інші факти. Так, наприклад, російська преса приділяє значну увагу Президентові Чехії, роль якого у парламентсько-президентській республіці є досить символічною. За підрахунками празького аналітичного центру «Semantic Visions», із жовтня 2013 року по лютий 2015 року Мілош Земан згадувався у російських ЗМІ 16 552 рази. Для порівняння, за тими ж даними, Президент ФРН Йоахім Гаук «удостоївся» бути згаданим лише 481 раз. З врахуванням того, що значна частина ЗМІ у Росії підконтрольна федеральній владі, така увага свідчить про наявність тісних зв’язків чеського політика з керівництвом РФ.
З перших днів після офіційного відкриття Центру його фахівці включилися у роботу з розвінчання розгорнутої проти Чехії пропагандистської кампанії, виявлення так званих активних заходів впливу (простіше кажучи, фейків), що проводяться російськими спецслужбами. Результати своєї діяльності ЦПТГЗ оперативно оприлюднює на власному веб-сайті та у соціальних мережах. Ці результати отримують схвальні оцінки в урядових та політичних колах країни. На думку кандидата у президенти (вибори заплановані на 2018 рік) Міхала Горачека, подібні центри мають бути створені у всіх країнах НАТО та ЄС. У перспективі планується, що такі ж центри з’являться в деяких інших міністерства і відомствах Чехії, а загальна координація їх діяльності буде здійснюватися на урядовому рівні.
Разом з тим, не обходиться й без негативних зауважень. І знову у ролі головного критика ЦПТГЗ виступив Мілош Земан. Коментуючи отримані ним від Центру матеріали щодо конкретної терористичної загрози, президент піддав сумніву їх правдивість і зазначив, що новий урядовий орган не справляється з поставленими перед ним завданнями. Президент також додав, що ЦПТГЗ «лише виконує цензорські функції, видаляючи записи екстремістського змісту з Інтернету». До табору критиків створення ЦПТГЗ приєднався й колишній керівник військової розвідки ЧР бригадний генерал у відставці Андор Шандор, який заявив, що уряд занадто захопився теорією змови, а політики іноді підтасовують дані на свою користь. Він нагадав приклад, коли у 2003 році на підставі сфальшованих даних про наявність у Іраку зброї масового знищення розпочалося вторгнення коаліційних військ у цю країну.
Чеський публіцист Владімір Петріляк охарактеризував свої відчуття з приводу створення ЦПТГЗ як змішані: «У Чехії ми маємо президента, який говорить, що санкції ЄС проти Росії – антипродуктивні, а Центр, створений при соціалістичному уряді повинний шукати дезінформацію, що походить саме зі Сходу. Єдиним контактом цього Центру є «Tweeter», а люди, які там працюють, пов’язані з Партією зелених чи з антиглобалістами. Це не виглядає серйозно і є предметом для насміхань з боку багатьох чеських користувачів Інтернету».
Аналізуючи ситуацію, що склалася навколо ЦПТГЗ, можна дійти висновку, що Центр, покликаний боротися з гібридними загрозами, став не лише суб’єктом, але й об’єктом гібридної війни.
Володимир ПАЛИВОДА,
старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД
